Коли мова заходить про низьковуглецевий розвиток, стає зрозумілим, що Україна не може обійтись без модернізації та інновацій. Це пов’язано з морально застарілими технологіями та способами управління, зокрема в секторі енергетики.
Труднощі з написанням Енергетичної стратегії України до 2030 року свідчать про відсутність чіткого бачення майбутнього в секторі енергетики. Це тягне за собою ряд негативних наслідків, що підривають енергетичну, економічну та екологічну безпеку України. Для вирішення цих проблем Стратегія низьковуглецевого розвитку передбачає заходи з модернізації та впровадження інновацій, які включатимуть зміни політики в ряді секторів.
В основу стратегії ляже набір з десяти політик/дій з модернізації та інновацій, які вестимуть Україну у напрямку низьковуглецевого розвитку.
Підвищення ефективності роботи електростанцій ОЕС України
Реконструкція існуючих електростанцій передбачає перехід на палива з нижчим або нульовим рівнем викидів, або ж додавання нових потужностей, включно з використанням біомаси чи природного газу замість вугілля та мазуту. Також політика передбачає заохочення до швидшого виведення з експлуатації неефективних блоків на ТЕС з подальшою заміною потужностей на основі ефективніших технологій.
Серед передових технологій, які можуть розглядатися в Україні:
інтегрована газифікація у комбінованому циклі;
камерне спалювання вугільного пилу в котлах з максимальним використання теплоти димових газів;
передова технологія циркуляційного киплячого шару використання викопного палива.
Напрямки політики для сприяння розвитку цих технологій можуть включати примусові заходи або стимулювання використання передових технологій для вугільних ТЕС.
Зокрема може стояти вимога, щоб усі або певна частина електростанцій на вугіллі використовували нові технології. Стимули можуть набувати форми прямих субсидій, допомоги у залученні фінансування, або довгострокових угод про закупівлю продукції.
Ядерна енергія історично є джерелом електроенергії з низьким рівнем викидів ПГ. Проте на міжнародному рівні існує думка, що ядерні електростанції є джерелом високих капітальних витрат, створюють труднощі у розташуванні сховищ відходів, у розробці та впровадженні технологій постійної утилізації ядерних відходів, а також викликають стурбованість громадськості щодо безпеки.
Що стосується повторного ліцензування АЕС, воно вважається економічним заходом, оскільки з подовженням строку служби повністю амортизованих і працюючих АЕС пов'язані лише додаткові капітальні витрати.
Модернізація, інтелектуалізація електричних мереж
Для підвищення ефективності компонентів систем передачі і розподілу електроенергії можуть застосовуватись регуляторні акти, стимули та програми підтримки.
Інший варіант політики, яка сприяє зниженню викидів парникових газів, передбачає розгляд і прийняття регуляторними органами структури тарифів у поєднанні з необхідною технологією обліку. Це відбувається шляхом заохочення споживачів встановлювати системи розподіленої генерації – особливо такі, що базуються на відновлюваних видах палива – і системи комбінованого виробництва тепла та електроенергії. Адже вони дають можливість покращити загальну ефективність використання палива і знизити викиди парникових газів.
Розвиток високоефективної когенерації на місцевому та регіонального рівня
Високоефективна когенерація та центральне теплопостачання і охолодження мають значний потенціал економії первинної енергії, який у Європі ще великою мірою не задіяний. Держави-члени ЄС повинні провести комплексну оцінку їхнього потенціалу. Ці оцінки мають оновлюватися на вимогу Комісії, щоб інвестори отримували інформацію щодо національних планів розвитку. Відповідно, це сприятиме стабільному та сприятливому інвестиційному середовищу.
Нові та існуючі електростанції, які пройшли істотний відновлювальний ремонт, або яким продовжено ліцензію, повинні бути оснащені високоефективними когенераційними установками для утилізації відхідного тепла, що утворюється при виробництві електроенергії. Це відхідне тепло можна доставляти у потрібні місця за допомогою мереж центрального теплопостачання.
Комбіноване виробництво тепла та електроенергії на ТЕЦ може зменшувати викиди парникових газів завдяки підвищенню загальної ефективності використання палива. Проте існують численні перешкоди на шляху використання комбінованого виробництва тепла та електроенергії:
неадекватна інформація;
інституційні бар'єри;
високі операційні витрати з огляду на невеликі проекти;
висока вартість фінансування у зв'язку з непоінформованістю кредиторів і ризиком;
«розділені стимули» між власниками і мешканцями будинку;
напрямки політики, пов’язані з комунальним сектором: вимога з’єднання систем, високі тарифи за резервування, плата за вихід тощо.
Відсутність стандартних або довгострокових контрактів, брак платежів без витрат, яких можна уникнути, і брак визнання цінності зниження викидів також створюють перешкоди.
Напрямки політики, спрямовані на зняття цих бар’єрів, можуть включати:
удосконалену політику з’єднання систем щодо тарифів та оплат;
оптимізацію процедури надання дозволів, визнання цінності зниження викидів, яке забезпечує комбіноване виробництво тепла та електроенергії;
екологічно чисту розподілену генерацію, фінансові пакети і програми об’єднання, політику закупівлі електроенергії, просвітницько-інформаційну роботу тощо.
Фінансові стимули щодо комбінованого виробництва тепла та електроенергії можуть передбачати:
прямі субсидії для закупівлі/продажу систем комбінованого виробництва продавцеві/покупцеві;
податкові кредити або звільнення від податку у разі придбання чи продажу систем комбінованого виробництва для покупця чи продавця;
податкові кредити або звільнення від податків при експлуатації систем комбінованого виробництва тепла та електроенергії;
платіж за відновлювану енергію, який є прямим платежем власникам системи комбінованого виробництва тепла та електроенергії за кожен кіловат електроенергії або кожну британську теплову одиницю тепла, вироблені відповідною системою комбінованого виробництва;
податкові кредити за кожен кіловат електроенергії або кожну британську теплову одиницю (БТО тепла, вироблені відповідною системою комбінованого виробництва тепла та електроенергії).
Розвиток технологій виробництва водню
Чистий результат для парникових газів, виділених у процесі виробництва водню, залежить від джерела енергії, з якого його отримано. Варіанти політики на підтримку цієї дії мають передбачати стимули для проектів, які допомагають розробляти або впроваджувати технології виробництва водню з низьким рівнем викидів парникових газів, а також мають просувати технологію ефективного зберігання електроенергії у формі водню та його перетворення знову в електроенергію.
Оптимізація систем удобрення сільськогосподарських культур
З метою поліпшення якості ґрунту та урожайності сільськогосподарських культур може бути впроваджений комплекс заходів щодо підвищення ефективності поширених у землеробстві систем удобрення та землекористування, зокрема застосування азотомістких компонентів різного походження та обробіток ґрунту, використання науково обґрунтованих сівозмін.
Модернізація та розширення транспортної інфраструктури
Розширення транспортної інфраструктури шляхом модернізації та будівництва нових автомобільних, залізничних та водних шляхів, а також велосипедних доріжок збільшить фінансування на нову громадську транспортну інфраструктуру (наприклад, залізничні лінії, маршрути швидкісного автобусного транспорту).
Збільшення використання громадського транспорту і зменшення подорожей автомобілями можна досягнути шляхом розбудови інфраструктури громадського транспорту. Це також може передбачати розширення міжміського автобусного сполучення, наприклад, завдяки будівництву автобусних терміналів, розташованих у центральних міських районах, або облаштуванню місць посадки пасажирів.
Нові транспортні лінії збільшують базу населення, яке обслуговується транспортною системою. При цьому зростає охоплення системою існуючих пасажирів і розширюються загальні обслуговувані комерційні, житлові і роздрібні ринки.
Удосконалення інфраструктури, до прикладу, модернізація залізничної колії або переведення смуг змішаного руху на використання лише автобусами або швидкісним трамваєм, сприятиме заходам щодо покращення рівня обслуговування, зокрема облаштуванню велодоріжок, велопарковок тощо.
Стимулювання використання інноваційних транспортних засобів
Мова йде про підтримку наукових досліджень та розробок технологій автотранспортних засобів з низьким рівнем викидів парникових газів для заохочення технологічних інновацій у цій галузі. Цей підхід є нейтральним щодо використовуваних технологій.
Запровадження різноманітних програм для формування автопарку з нижчими показниками викидів парникових газів включно з чисто електричними, гібридними, гібридними з підзарядкою від мережі та транспортними засобами, що працюють на інших альтернативних видах пального.
Напрямки політик та заходів у сфері модернізації та інновацій також передбачають:
Зменшення витоків під час видобування, переробки, транспортування та зберігання викопного палива.
Підтримку впровадження технологій акумулювання енергії.
Вдосконалення методів регулювання вмісту вуглецю у ґрунті.
Впровадження політики у цьому секторі дасть змогу врегулювати та скоротити викиди парникових газів в державі. Звичайно, модернізація та інновації – це лише один із напрямків майбутньої політики України з низьковуглецевого розвитку, за яким вона рухатиметься до середини століття, оскільки має зобов’язання перед світовою спільнотою як підписант Паризької угоди.

zhytlo.in.ua