У парламенті зареєстрований законопроект №5501, згідно з яким буде встановлено мінімальний рівень вмісту коньячних спиртів українського походження при виробництві коньяків. Ідея полягає в тому, що при виготовленні ординарних коньяків вже з 2017 року виробників зобов'яжуть використовувати не менше 15% вмісту вітчизняних коньячних спиртів. Кожен рік наступні дев'ять років норма вмісту українських спиртів буде збільшуватися ще на 5-10%, і до 2026 року вона повинна досягти показника в 85%.

Виробники коньяку вже проводили нараду на рівні робочих груп з Міністерством аграрної політики наприкінці жовтня і отримали повну підтримку. За словами першого заступника міністра агрополітики Максима Мартинюка, відповідні зміни закладуть основи для розвитку виноградарства, а захисні механізми допоможуть не допустити дискримінацію гравців ринку зі сторони компаній, які вже мають власні потужності по викурюванню спиртів.

«Треба вкладати в українську економіку і розвивати її, а виходить, що гроші йдуть за кордон», – нарікає гендиректор корпорації Укрвинпром Володимир Кучеренко. За його словами, українські виробники щомісяця закуповують імпортну сировину на $4-5 млн. Таким чином, за рік набігає $48-60 млн. «За рахунок чого тоді у нас з'являться нові виноградники», – ставить собі питання Кучеренко. Замість того щоб розвивати галузь у себе, низка виробників працюють на економіку інших країн, наприклад, тієї ж Молдови та Грузії.

Якщо закон приймуть, говорить Кучеренко, українські ординарні коньяки будуть виготовлятися з використанням вітчизняної сировини. По суті, так само, як це відбувається в усьому світі, де країни підтримують своє виробництво. Наприклад, в Євросоюзі це регламентовано. Якщо в назві продукції є географічне зазначення, то не менше 85% винограду, що використовується для її виробництва, повинен бути винятково з цієї географічної зони. Саме цього прагнуть в Україні.

Перші спроби обмежити використання імпортного спирту з'явилася в 2008 році. Депутати ухвалили закон, згідно з яким, починаючи з 2010 року, місцеві виробники зобов'язані були використовувати український коньячний спирт в обсязі не менше 25%. Потім терміни переходу на українську сировину часто переносилися. Пізніше знижувався рівень мінімального вмісту: спочатку до 15%, а в грудні 2013 – до 5%.

З 2014 року зобов'язання по використанню вітчизняних коньячних спиртів при виробництві коньяку, було знято.

Роман Моїсеєв, директор з маркетингу Дому марочних коньяків Таврія, вважає, що зараз умови на ринку не рівні. По суті, ростуть і процвітають ботлери, які займаються примітивним розливом по пляшках імпортних спиртів. «Цикл виробництва п'ятирічного коньяку 12 років. З імпортної сировини цей же результат досягається за три місяці», – скаржиться Моїсеєв. Відповідно, від таких підприємств очікувати інвестицій не варто.

Шабо, Коблево, Таврія, Шустов і Ужгород утримують майже 85% виробництва коньяку. При цьому лише три останні підприємства в країні мають повний цикл виробництва коньяку. «Ми готові забезпечити сировиною інші вітчизняні підприємства в повному обсязі», – запевняє Моїсеєв. Це повинно допомогти цим підприємствам галузі виграти час і отримати можливість для розбудови сировинної бази, а також необхідних потужностей для виробництва коньяків за класичною технологією.

biz.nv.ua