Ситуацію, що склалася на вітчизняному ринку так званих органічних продуктів, нагадує безлад. Виробників органіки в Україні є чимало і вони, як кажуть, тримають марку. Проте «під них» безсоромно підробляють свою продукцію ті, хто жодним чином не стосується органічних виробів. А українці купляють і споживають фальсифікат, гадаючи, що придбане ними — справжня органіка.

Те, що органікою й не «пахне»…

Днями українські ЗМІ активно зацитовували директора «Спілки споживачів України» Максима Несміянова. На його думку, органічної продукції є багато в наших крамницях, проте вона відрізняється вкрай низькою якістю. Так, за словами експерта, ми можемо знайти товари, на етикетках яких виробники «ліплять» слова «еко», «біо», «натуральна продукція» тощо, однак часто-густо там жодних органічних компонентів  немає.

До того ж з’явилося чимало підробок. Деякі виробники чіпляють на етикетках таку інформацію: «100%-во натуральна продукція», однак, на думку експерта, це ще не означає, що вона є органічною.

Дійсно, таке лише заплутує покупців, що подекуди не надто знаються в багатьох питаннях, зокрема справжньої, непідробної органічної продукції.

За словами пана Несміянова, оскільки на податкову перевірку бізнесу був уведений мораторій, чимало підприємців пішли на істотне зниження якості своїх товарів. Не контролює, за його словами, цей процес і Держспоживслужба, що приділяє велику увагу лише питанням санітарії та гігієни.

«Це вони роблять тому, що там є гроші. А що стосується захисту прав споживачів — нікого це не цікавить. На сьогодні ситуація просто «хелпова» — немає ніяких штрафів, ніхто нічого не чує про те, як караються підприємці, які порушили правила виробництва продукції. Все робиться тихенько», — зазначив Максим Несміянов.

Є непоганий проект

Чому склалася така ситуація ? Чи можна покласти край усім цим неподобствам на законодавчому та іншому рівнях?

Нагадаємо, що чинний наразі в Україні Закон «Про виробництво та обіг органічної сільськогосподарської продукції та сировини» має значні недоліки.

За словами юриста ЮК «Центр Конфліктології і Права» Тетяни Журавель, декілька днів тому у Верховній Раді зареєстрували законопроект щодо основних принципів та вимог до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції.

«Цей проект закону визначає вимоги до обігу, маркування, сертифікації органічної продукції, визначає також і повноваження держорганів, що мають регулювати діяльність у сфері органічного виробництва. Загалом, це все покликане на удосконалення державної політики щодо органічного виробництва. Проект закону передбачає адміністративну відповідальність за введення в обіг та реалізацію продукції, що не відповідає вимогам законодавства у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції», - зазначає Тетяна Журавель.

За словами експертів, первинний аналіз документа дозволяє зробити висновок, що новий законопроект є все набагато серйознішим, ніж його «попередник».

Так, народні обранці пропонують унести зміни цим законопроектом до Кодексу України про адміністративні правопорушення. Це дуже цікавий момент.

«Уведення в обіг та реалізація продукції, що не відповідає вимогам законодавства у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції, з використанням державного логотипу для органічної продукції або позначень та написів «органічний», «біодинамічний», «біологічний», «екологічний», «органік», «натуральний» та будь-яких однокореневих похідних від цих слів з префіксами «біо», «еко» тощо будь-якими мовами — тягнуть за собою накладення штрафу від восьми до двадцяти п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією зазначеної продукції», — зауважує правозахисниця.

Якщо розміри штрафів згідно з цим законопроектом та визначенням і показником неоподаткованого мінімуму доходів фізичних осіб є не дуже великими — від 136 до 425 гривень, — то чітке зазначення конфіскації продукції вже неабияк «битиме» по кишенях горе-виробників та горе-збувачів.

Хоча чого гріха таїти: суми штрафів повинні бути набагато більшими. Однак це не означає, що такі показники вже остаточні й «підуть» на голосування в єдиному законопроекті. Адже цей документ (згідно з його пояснювальною запискою) винесено на громадське обговорення. Тобто останню крапку в ньому ставити зарано — зміни, виправлення в законопроект іще можуть бути досить вагомими.

Цікавим є й проект змін до закону «Про захист споживачів», що ним запропоновано «внести» корективи в документ.

«У разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб’єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування несуть відповідальність за: реалізацію продукції, що підлягає сертифікації як органічна, але в документах, з якими вона передана, відсутній сертифікат, що засвідчує органічне виробництво такої продукції, — в розмірі 50 відсотків вартості одержаної для реалізації партії товару, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб’єкт господарювання не веде обов’язковий облік доходів і витрат, — у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян».

Отже, в канцелярському стилі, притаманному будь-яким законам та іншим нормативно-правовим актам, простежується неабияка серйозність: торгуєш продукцією під маркою органічної, але не маєш сертифікату, який чітко про неї каже як про органічну, — віддай половину комерційної виручки. Звісно, ці величини будуть набагато більшими, ніж штрафи, про які ми казали вище.

Як потрапити до Реєстру?

Ще одним із нововведень, що запропонували регламентувати згідно з новим законопроектом, є започаткування Реєстру виробників органічної продукції.  Як зазначає юрист пані Журавель, усі виробники мають бути зазначені у цьому реєстрі.

«Лише після внесення їх даних до Рєстру, продукція може бути органічною. Можливість виключення відомостей з цього реєстру на певний період може слугувати стимулом дотримуватись вимог щодо якості продукції», — підсумовує вона.

Фахівці особливо наполягають на тому, щоби цей Реєстр був відкритим документом для кожного — відтак будь-який споживач повинен мати право зайти на нього та переглянути будь-яку інформацію про той чи інший продукт.

Також передбачено, Держпродспоживслужба здійснюватиме державний нагляд (контроль) за суб’єктами ринку органічної продукції. А от повноваження щодо сертифікації органічного виробництва  повинні надаватися акредитованим органам сертифікації. При цьому сертифікацію органічного виробництва пропонується здійснювати на платній основі за рахунок суб’єктів господарювання, а видавати такий документ – безкоштовно.

Іще один важливий момент: проектом закону передбачена й державна підтримка органічного виробництва. Вона надаватиметься в межах загальнодержавних та регіональних програм, за рахунок і в межах видатків за бюджетними програмами, спрямованими на підтримку розвитку сільськогосподарських товаровиробників.

Фахівці вважають, що така тактика є доволі мудрою та економною – адже все це не потребуватиме залучення додаткових коштів із державного бюджету.

На сьогодні виробництво й торгівля органічною продукцією в Україні потерпає від безладу. Але ця проблема набула ширшого розповсюдження — якість звичайних харчових продуктів страждає від недбалості виробників. І це, з одного боку, дивно — підприємцям надається, у певному (і чималому) розумінні цього слова, свобода дій. Натомість дехто з них сприймає це як уседозволеність. Особливо цинічною виглядає тактика тих підприємств, що пропонують споживачам відверту «туфту» й нікчемну підробку під голослівною назвою «органічні продукти».

Дійсно, заслін цим негативним явищам може поставити новий законопроект. Але документ, на наше переконання, потребує уведення до нього важливих змін — притягнення порушників закону не лише до адміністративної, а й до кримінальної відповідальності, адже коли постає питання здоров’я і життя людей будь-які потурання неможливі.

agronews.ua