Богдан Шаповал, голова Ради з питань експорту продовольства (UFEB), дає важливі поради стосовно адаптації упаковки українських товарів під потреби конкретних експортних ринків.

«Нещодавно під час робочого візиту в одну з арабських країн я натрапив в супермаркеті на полицю з українським молоком. Я звернув увагу на упаковку цієї продукції і ще раз зазначив, що українських експортерів зазвичай не надто хвилює питання пристосування упаковки до ринку, на якому вони реалізують свою продукцію. Написи на упаковці молока були переведені на одну з арабських мов, але при цьому сама упаковка залишалася стилізованою під український ринок і не несла нічого інформативного для арабів. Така підготовка до виходу на експорт, яка, на жаль, не передбачає врахування культурних особливостей нового ринку, характерна для дуже багатьох українських виробників», - зазначає експерт.

Він переконаний, що якби згаданий експортер показав основні переваги свого продукту: що він з коров'ячого молока, з центру Європи, - це могло б підвищити продажі як мінімум на 25-30%. Упаковка дає для цього всі можливості. Звичайно, продукція вищезгаданої компанії продається і так. Але тільки до тих пір, поки ринок не займуть виробники, які адаптували свою упаковку до культурних вподобань арабських країн.

«Упаковка - кращий і самий дієвий спосіб спілкування зі споживачем. Світ знає безліч прикладів, коли недостатня увага до подачі товару ставала причиною провалу продукції. Тому експортери повинні адаптувати свій продукт і його маркетинг до вимог кожного конкретного ринку. А значить, упаковка одного і того ж продукту в різних країнах світу має бути різною», - зазначає Богдан Шаповал.

Наприклад, європейці сьогодні хочуть споживати не просто дешевий і якісний продукт, пояснює експерт. Компанія, яка виробляє той чи інший товар має бути соціально відповідальною і піклуватися про навколишнє середовище. На відповідні акції в Європі витрачаються чималі кошти, адже компанія може втратити значну групу споживачів, якщо вони дізнаються, наприклад, що корови на фермі містяться в недостатньо комфортних умовах. Тому кожен хоче показати, що на господарствах, звідки береться молоко, тільки вільний вигул худоби і тільки кращі зелені корми.

«За допомогою упаковки можна продемонструвати і турботу про навколишнє середовище, як, наприклад, це зробив один відомий бренд напоїв, розмістивши на пляшках інформацію, що вони містять на 20% менше пластику і легко скручуються. Хоча реклама по телебаченню майже не застосовувалася, статус бренду виріс, тобто комунікація зі споживачем через упаковку відбувалася і діяла», - наводить приклад Богдан Шаповал.

«Тут варто звернутися до прикладів країн Африки. Виходячи зі своїм продуктом на ринки цього континенту, ми повинні розуміти, що холодильник там - переважно розкіш, а не предмет побутової необхідності. У Гані лише 2-3 роки тому уряд зобов'язав імпортерів м'ясних і молочних продуктів будувати в портах холодильники. Відповідно виробник повинен вкладатися в якісну упаковку, яка б забезпечила довгострокове зберігання продукції. Наприклад, якщо мова йде про товар в упаковці великого обсягу, то варто продумати, як продукція буде зберігатися, щоб не втрачати своїх смакових властивостей, і щоб не псуватися від вологи. Тобто мішечки борошна або сухих молочних сумішей потрібно обладнати спеціальними зіперами або дозаторами. В іншому випадку слід робити упаковку, що дозволяє з'їсти продукт за один раз, причому легко і просто, навіть додавати до упаковки ложечку. В умовах антисанітарії в Африці це дуже важливо», - радить експерт.

«Імпорт в Африку продуктів харчування, таких як масло, макаронні вироби, молочна продукція і крупи, тільки збільшується, а отже, зростає і конкуренція на ринках. Потрібно чітко визначити, хто ваш споживач. В Африці маса народів і діалектів, тому дуже важливо виділити кілька основних, не поскупитися на перекладача і знавця регіону. Останній допоможе зрозуміти, які символи і посили будуть краще сприйматися на упаковці певного продукту. Наприклад, упаковка дитячого харчування в нашій країні може містити зображення щасливого малюка, на що позитивно реагують батьки. У той же час в Африці через велику кількість неписьменних людей краще використовувати зображення інгредієнтів, з яких конкретний продукт безпосередньо зроблений», - зазначає Богдан Шаповал.

«Африка сьогодні купує продукти харчування в основному у американських, бразильських і європейських виробників. Останні значно просунулися в пристосуванні упаковки на ринки цього континенту, за рахунок чого і виграють конкуренцію. Ціна питання адаптації упаковки і розробки дизайну коливається на рівні 20 тис. дол., що цілком може собі дозволити заплатити і український виробник, щоб зайняти власну нішу на ринку», - каже голова Ради з питань експорту продовольства.

Якщо в Африці краще зосередитися на тому, щоб давати споживачеві правильний меседж, то, коли мова йде про реалізацію в Азії, описана вище схема не спрацює - потрібно вдаватися до досить екстравагантним речам. Причому, на думку експерта,  підходи повинні відрізнятися для Китаю і для більш розвинених ринків, як Японія, Південна Корея чи Тайвань.

«Якщо український споживач вже втомився від різноманіття упаковки і безглуздої  реклами і віддає перевагу простому зовнішньому вигляду товару, оскільки першим критерієм вибору продукції є якість, то японці, корейці або тайванці, проживаючи в країнах, де якість продуктів харчування дуже висока за замовчуванням, все ще звертатимуть увагу на щось неординарне. Чим виділятися, кожен вирішуватиме для себе сам. Головне - присвятити багато часу роботі з місцевими маркетологами і знавцями ринку, які можуть підказати ідеї. Потрібно бути готовим, що "вистрілюють" надзвичайно дивні для нас речі. Наприклад, подарункові упаковки звичайних продуктів харчування: молока, ковбаси, овочів, рисової локшини. Знову ж це - елемент культури. У країні, де завжди відчувався дефіцит продовольства, дарувати на свята звичайну локшину в красивій упаковці цілком прийнятно і навіть бажано», - констатує Богдан Шаповал.

«У Південній Кореї, наприклад, дуже популярні музичні групи, які виконують пісні в жанрі K-pop (Korean pop). Упаковки йогуртів просто змітають з полиць, якщо на них поруч із зображеннями учасників популярних груп написано, що ці знаменитості вживають даний продукт. У той же час в Китаї дуже гостро стоїть питання якості. Населення цієї країни надзвичайно охоче купує іноземні продукти харчування, вважаючи, що тільки іноземна продукція - дійсно якісна, в той час як вітчизняна не може похвалитися такими характеристиками. Варто відзначити, що це не упередження, адже китайські виробники дійсно іноді порушують санітарні та екологічні правила виробництва. Тому маркетинг на цьому ринку необхідно зосередити в першу чергу на якості продукції і її користь для здоров'я», - зазначає Богдан Шаповал.

Українським виробникам, які вирішуються освоювати нові ринки, потрібно розуміти, що іноді попит на продукцію необхідно створювати самому. Той, хто хоче вигравати конкуренцію у виробників з Європи та США, не може собі дозволити ігнорувати адаптацію упаковки, інакше всі зусилля по виходу на певний ринок можуть стати марними.

agronews.ua