Після сильних морозів в період 17-27 січня, коли мінімальна температура повітря повсюдно знижувалась, до мінус 27-300С, а в Львівській та Івано-Франківській областях – мінус 320, Харківській – мінус 33, Луганській – мінус 370, в усіх регіонах настало потепління з підвищенням температури до мінус 3 – плюс 40С. Проте це потепління було короткочасним і не привело до порушення зимового спокою рослин озимих культур. Починаючи з 5 лютого настала друга хвиля похолодання, яке було дещо меншим січневого, проте, в східних областях знову морози досягли 28-300С.

Спостереження наукових установ за станом перезимівлі озимих культур показують, що негативний вплив таких низьких температур на життєздатність рослин залежав від багатьох факторів, серед яких провідна роль належала висоті снігового покриву, стану розвитку рослин, сортовим особливостям, ступеню загартування та іншим.

 Попередні дані відрощування зразків рослин, відібраних після січневих морозів, показують, що не зважаючи на дуже сильні морози, катастрофічної загибелі озимини не відбулося, проте, частина посівів істотно ними пошкодилась. Збереженню життєздатності більшості рослин у всіх регіонах сприяла наявність в період найбільшого похолодання на посівах снігового покриву висотою 4-20 см, місцями в Харківській, Луганській, Донецькій областях – 21-41 см.  Тільки в окремих районах  Миколаївської, Одеської, Херсонської, Сумської та деяких інших областей сніговий покрив на полях був незначним, або його не було зовсім. На полях, де сніговий покрив становив 8-10 см і більше, мінімальна температура грунту на глибині залягання вузла кущіння озимих культур не знижувалась нижче мінус 8-120С, що значно вище критичних температур вимерзання. Завдяки поступовому зниженню температури повітря протягом грудня та першої половини січня, рослини озимини непогано загартувались. Вони накопичили у вузлах кущіння нормально розвинутих рослин 38-42% цукрів, вміст води в тканинах рослин зменшився з 88% до 80%,  критична температура вимерзання озимої пшениці за даними Селекційно-генетичного інституту, Інституту рослинництва та Миронівського інституту в середині січня становила для розкущених рослин мінус 16-180С. В той же час,  слаборозвинуті рослини озимої пшениці значно гірше загартувались. Вміст цукрів в їх вузлах кущіння становив 28-32%, а їх критична температура вимерзання становила мінус 13-140С.  Критична температура для озимого жита в цей час становила мінус 18-190С, озимого ячменю та озимого ріпака мінус 12-130С.

За даними наукових установ УААН в західних, північних та центральних областях нормально розвинуті і вкриті снігом посіви озимої пшениці, озимого жита, а також озимого ріпака та озимого ячменю зберегли свою життєздатність на 88-95%. В східних та південних областях, де сніговий покрив був недостатній, температура грунту на глибині залягання вузла кущіння знижувалась до мінус 14-160С, а місцями - до мінус 17-180С, що є на рівні критичних температур, має місце значна загибель рослин. В районах цих регіонів, де сніговий покрив був більше 8-10 см, озимина також збереглась. Так, навіть в Луганській області, де були найбільші морози (до мінус 370) за даними Луганського інституту АПВ життєздатність сортів озимої пшениці становить 80-97%, в Донецькій області – 80-97 %.    Загинули тільки слаборозвинуті посіви на площах, де не було снігу. В  Сумській області в південних регіонах, де сніговий покрив незначний, відмічено загибель слаборозвинутих посіві озимої пшениці на 50-80%. В той же час в північних районах цієї області, де сніговий покрив  становить 7-8 см, посіви озимини збереглись на 85-90%.

В Херсонській області також відмічено добре збереження посівів озимої пшениці, за винятком східних безсніжних районів, де вони зрідились на 20-21%. Посіви озимого ячменю в фазі 2-3 листків загинули на полях вкритих снігом на 20-25%, на безсніжних полях східних регіонів – на 40-62%, в фазі кущіння, відповідно: на 3-8% та 12-20%. На думку вчених більшість слаборозвинутих посівів озимого ячменю та озимого ріпаку прийдеться пересівати.

В Криму, завдяки сніговому покриву озима пшениця на 90% площ збереглась. Проте, близько 30% озимого ячменю та озимого ріпака загинуло. В Запорізькій області результати відрощування монолітів свідчать, що більшість посівів озимої пшениці збереглась на 88-96%, частково пошкоджено посіви озимого ячменю. Очікувана загибель і пересів озимих культур становить 30 тис.га (10%).

За даними Миколаївського інституту АПВ добре розвинуті посіви озимої пшениці збереглись на 90-95%, задовільні посіви - на 80-85%. Слаборозвинуті посіви озимого ячменю загинули повністю, середньорозвинуті – зріджені на 30%. В окремих районах області очікується пересів озимини на 4-42% площ.

Про  задовільне та добре відростання рослин озимини в монолітах свідчать дані  Хмельницької дослідної станції, Івано-Франківського інституту АПВ, Інституту землеробства, Миронівського інституту пшениці, Інституту зернового господарства, Кіровоградського інституту АПВ, Інституту землеробства і тваринництва західних регіонів України, Волинського інституту АПВ. Так, на Ерастівській дослідній станції Інституту зернового господарства (Дніпропетровська область) збереглось 82-90% рослин озимої пшениці, Красноградській дослідній станції (Харківська область) – 75-90%, Розівській дослідній станції ( Запорізька область) – 60-92%, Жеребківській дослідній  станції ( Одеська область) – 65-83%, Генічеській дослідній станції (Херсонська область) – 74-81%. Але озимий ячмінь на цих дослідних станціях зберігся тільки на 49-65%.

За даними Інституту садівництва морози пошкодили в Степу генеративні органи абрикоса і персика на 98-100%, черешні – 42-50%. В Поліссі та Лісостепу пошкодження генеративних бруньок у яблуні становить 5-10%, груші – 8-15%, абрикоса – 25-80%, вишні – 20-35%, черешні – 25-45%.

Прес-служба Мінагрополітики