Сьогодні, 27 серпня, до міністра аграрної політики України звернувся із запитанням кореспондент газети «Сільські вісті» Олександр КАРПЕНКО:

- Шановний, Олександре Петровичу, ви тривалий час заявляли в пресі про те, що під берегами України курсують кораблі, завантажені цукром-сирцем. Схоже, цьому мало хто вірив. Але ось найсвіжіша інформація. «0 12 годині 30 хвилин, 26 липня ц. р. в Одеський морський порт, на причал №32 під хорватським прапором прибуло судно «OLUJA», яке доставило з бразильського м. Сантос 41 500 тонн цукру-сирцю. На рейді стоять судна «SIRAS» на борту якого знаходиться ще 31 тисяча тонн тростникового цукру-сирцю (причал №33), а також судна «AFRIKAN KALAHARY» з 6 тисячами тонн такої є продукції…»

- Такими даними я володію, - заявив міністр Олександр Баранівський. - Вони підтверджені з двох офіційних урядових джерел. Але скажу більше, що там же, в Одеському торговому порту, інших портах України, вже завтра  очікується прибуття ще двох кораблів з Бразилії. На борту їх може бути іще 33 та 36 тисяч тонн цукру-сирцю.

Словом, усе те про, що Ви кажете, на жаль, – правда. Ваша інформація відповідає дійсності.

Відомо, що поки що тростниковий цукор-сирець і в Одесі, і  в інших портах, не вивантажують. Причина дріб’язкова - начебто хтось там вчасно не замовив під продукцію залізничні вагони. Але повірте, що нам із Вами турбуватися немає про що: гроші зроблять усе – будуть і вагони. І покотяться вони туди, куди спрямовують ті, хто вище національних інтересів ставлять проблеми власного бізнесу. Якщо вони вже ввели кораблі в порти, то від наміченого, зрозуміло, вже не відмовляться.

Мені зараз важко відповісти на питання, хто і на яких умовах доставляє цю продукцію. Наразі інформації такої немає. Але я справді не один раз говорив про те, що під берегами України стоять судна, які готові вивантажити сотні тисяч тонн тростникового цукру-сирцю і фактично знищити вітчизняну нашу бурякоцукрову галузь. Підкреслю, якраз напередодні початку власного виробничого сезону, тоді, коли ціна на цукор повільно, але рухається донизу.

Іншими словами, ніякої необхідності доставляти на переробку в Україну тростниковий цукор-сирець немає. Окрім, суто бізнесового зиску для тих, хто цю операцію задумав і здійснює наперекір усім. Можу припустити, що це саме їхніми зусиллями створено ажіотаж довкруги цукрової теми.

Пригадаймо, що під завісу роботи весняної сесії Верховної Ради народний депутат України Ігор Носалик вносив на розгляд парламенту законопроект щодо ввезення в Україну крупної партії тросникового цукру-сирцю, але вищий законодавчий орган не дав згоди на здійснення цієї операції. Була також спроба протягти відповідне рішення через Кабінет Міністрів, але мені вдалося переконати членів Уряду в  тому, що так вчиняти безвідповідально. Адже інакше ми загубимо вітчизняне виробництво, знищимо сотні тисяч робочих місць на самих підприємствах, а також у закладах інфраструктури робітничих селищ побіля цукрових заводів, які дають надію на життя багатьом людям. Доведеться скорочувати посіви цукрових буряків. А це знову втрачені робочі місця, безпосередній підрив економіки сільського бізнесу, скорочення виробництва техніки для сівби, обробітку, збирання коренів, добрив, отрутохімікатів. Це, даруйте, шлях у нікуди.

При цьому я замічу. Що завезення цукру із-за кордону в Україну чітко регламентується законодавством. Підкреслю, згідно з законом, а не за певними схемами.

Йдеться насамперед про те, що кожен, хто доставляє на наші ринки цукор-сирець повинен сплатити 300 євро державного мита за тонну продуції плюс двадцять відсотків ПДВ. У такому разі цукор українських виробників стає конкурентноспроможним.  А коли цукор-сирець чи будь-яку іншу продукцію завозять в Україну в обхід закону, тобто за певними схемами, то це вже має іншу назву – кримінал.

А ось відповідь на питання чи відповідно до закону, а чи за кримінальними схемами певні люди завозять нині через морські порти цукор-сирець в Україну повинні дати правоохоронні органи держави.

PS. Як стало відомо, сьогодні, 27 липня, 0 16 годині 30 хвилин, на причалі №32 Одеського морського порту почалося вивантаження бразильського тростникового цукру-сирцю з судна  «OLUJA».