Кілька місяців тому на Майдані точилися розмови про свиней, i ціни на м*ясо. Tоді низка патріотично-налаштованих бізнесменів-аграрників різко виступила проти адміністративного зниження цін. І прогнозувала, що якщо галузь не давити адміністративно, то вона оживе. Що змінилось за три місяці?

Ось що нам рапортують бізнесмени: "В моєму регіоні кількість свиней виросла в 50 разів!!!!! Вартість малих свиней для відгодівлі впала в два рази.

От хай тепер уряд подумає, що він робитиме через кілька місяців. Якщо збережеться тенденція, то м*ясо буде коштувати копійки. 5-ти кілограмове порося в квітні-травні коштувало від 300 гривень і вище. Зараз таке порося коштує від 150-ти, а за 170 майже неможливо збути. Ці ціни ще є дуже великими. Одна свиноматка за рік народжує два рази по 9 поросят (приблизно). Так що ринок насичується вельми швидко. Серйозні свиноферми майже не продають поросят, бо все іде на розширення власного виробництва. Продають тільки малі ферми та селяни, які досягли максимуму в можливостях виробництва.

В тему хочу сказати про молоко. Майдан в новинах писав, що в Н... борються проти низьких цін на молоко. Принципової різниці ціноутворення на молоко та м*ясо немає.

Тепер про цукор. Ціни на цукор зараз абсолютно ринкові. І уряд трохи бреше коли говорить про змови. При такій шаленій кількості учасників ринку як є зараз змова просто неможлива. Треба прокоментувати і заяву п. Терьохіна, в якій він каже про 250 тисяч тон на складі якихось міфічних операторів ринку. Зараз в кожному районі є сотні торгівців цукром і тому ніяка змова неможлива. Цукор можуть притримувати тільки через очікування дорожнечі, що є нормальним в ринкових умовах.

В принципі, держава мала б тут вмішатись інтервенцією, але тоді має бути введеним "коридор", так щоб і скупили цей цукор в грудні, коли ціна його впаде до 90-110 гривень за мішок. Хотілось би, щоб Терьохін заговорив про те, що фермери зараз збуватимуть зерно за 90% від собівартості, бо їм потрібні гроші . Держава може потренуватися на гарантіях збуту зерна по 600 гривень за тону, щоб під весну не волати про зернову кризу, коли ціна може перевалити за 1200...."

Існує експертна думка, що всі проблеми ( відсутність у держави чи ще когось резервного фонду для цінової інтервенціцї) вирішилися б якби прийняли пропозицію, яка неоднократно звучала - дозволити ввіз певної квоти цукру для державного стабілізаційного фонду. Однак коли одні хочуть мати постійну дірку в кордоні для ввозу тростинового цукру, а другі хочуть заробити на двократному перевищенні внутрішньої ціни на цукор над світовою, то залишається лише одне - знецінювати вартість гривні і купівельну спроможність підвищених зарплат та пенсій до кучмівсько-латиноамериканського рівня. Можливо впровадження квоти і є вихід, хоча, звичайно, найкраще було б робити фонд з місцевого цукру в грудні-березні, але є підозра, що в грудні-березні уряд вже писатиме про змову зернотрейдерів...

Майдан-Інформ буде уважно слідкувати чи вищенаведений прогноз ситуації в сільському господарстві буде реалізований. Це буде найкращою перевіркою професійності економічного сектору нового уряду України.

Источник Maidan