Днями одним іменним виборчим блоком в Україні поменшало. Партія регіонів ухвалила рішення відмовитися від створення блоку Януковича. Про це було заявлено на другому етапі 7 го з'їзду, щовідбувся нещодавно в Києві. Це рішення, за оцінками експертів, дуже суперечливе. З одного боку, дрібнокаліберні партії опозиційного спрямування дійсно не додадуть питомої ваги цій структурі. З другого - відомо, що послідовним прихильником ідеї блоку був сам Віктор Федорович.
Частково, можливо, тому, що не впевнений у надійності власних лідерських позицій, - після проходження ПР до парламенту, обставини можуть, мовляв, змінитися. Так, принаймні, свідчать компетентні джерела в середовищі ПР. Однак офіційно перші особи партії подібні версії, звісно, спростовують. У інтерв'ю нашій газеті лідер парламентської фракції ПР Раїса Богатирьова акцентувала, що "позиції Януковича сильні, як ніколи". Також Раїса Василівна конкретизувала плани партії на найближчу кампанію й створення коаліції у Верховній Раді п'ятого скликання.
- Якими є справжні причини відмови від створення блоку Януковича?
- Наша партія, мабуть, єдина в країні, де всі рішення приймаються, по-перше, колегіально, по-друге, з ретельним урахуванням громадської думки. Відповідно, рішення, згідно з яким партія піде на вибори самостійно, було ухвалене на політраді, причому ухвалене абсолютною більшістю голосів. Такого висновку ми прийшли за результатами вивчення дуже багатьох аналітичних матеріалів, соціологічних досліджень, інших подібних документів. Весь цей час ми відстежували коливання симпатій виборців, з'ясовували, чого насправді чекають люди, зокрема й від нашої партії, які програмні положення й принципи найбільш запитані тощо.
Тобто аналітика свідчить, що ПР - самодостатня політична організація, для участі в парламентській кампанії власних сил нам цілком достатньо. Упевнена, це рішення правильне, воно допоможе нам, зокрема, перевірити міцність лав і поповнити їх гідними людьми, нашими прихильниками, а не кон'юнктурниками. Уже після виборів можна буде оцінити, наскільки ефективними були тактичні кроки, цілісна стратегія... Але те, що вже тепер наша партія займає з великим випередженням першу позицію в партійних рейтингах, багато про що говорить.
- Чималу роль, напевно, зіграв і негативний досвід президентських перегонів.
- По-перше, досвід ніколи не буває негативним. Ми вдячні всім, хто нас підтримував; навіть якщо й не все було гладко, не варто цього згадувати.
Рік тому в нас дійсно було багато попутників. Але на сьогодні політична програма ПР багато в чому не збігається з принципами, обстоюваними багатьма колишніми нашими партнерами. І те, що на парламентські вибори ми йдемо кожний своїм шляхом, взагалі, природно. А головне - чесно.
- Як же бути з тими, хто розраховував на членство в блоці з вами як мало не на єдиний шанс потрапити до парламенту? Як складеться доля "Трудової України" Володимира Сівковича, "Нової демократії" Євгена Кушнарьова, "Держави" Геннадія Васильєва? Адже ви "відповідальні за тих, кого приручили"...
- Аналогія з твором Сент- Екзюпері гарна, але невдала. Ми не Маленькі принци, а наші партнери - не Лиси. І названі люди навряд чи належать до тих, кого можна "приручити". Із цими персонами у нас дійсно йдуть переговори, ніяких перебоїв в цьому процесі не було й немає. Як основа для взаємодії, запропонована програма ПР, на наш погляд, є найбільш адекватною наявним економічним і політичним викликам.
- Якою може бути форма приєднання? Це індивідуальне членство, про яке говорив Віктор Янукович, саморозпуск партій-сателітів з подальшим вливанням чи щось іще?
- Обидві названі формули цілком прийнятні. Вибір однієї з них або якогось третього варіанта залежить від цілей і завдань конкретної політсили. Ми свою позицію озвучили, продовжуємо вести багатосторонній діалог. Усе, що нам запропонують потенційні партнери, будь-які форми об'єднання, здатні посилити сторони, будуть обов'язково ретельно розглянуті.
А підсумкове рішення у будь- якому разі ухвалить з'їзд. Я вже підкреслила, що всі найважливіші рішення в нашій партії приймаються колегіально. І саме за з'їздом залишається право остаточного вердикту щодо форми участі у виборах.
- Якщо блоку немає, виходить, сьогодні Віктор Янукович - лідер Партії регіонів, а не опозиції загалом, як декларувалося, чи не так?
- Не ми з вами це визначаємо. Реальним лідером української опозиції Януковича бачить більша частина населення країни. Це підтверджує практично кожне соціологічне дослідження. З моменту закінчення президентської кампанії й до сьогоднішнього дня ніхто йому на цьому терені серйозної конкуренції скласти не зміг.
- Проте "єдиної опозиції" все одно не вийшло.
- "Єдиної опозиції", як і "єдиної влади", в природі не буває. Завжди є різні точки зору, різні погляди. Тому ні партія, ні блок не можуть це право монополізувати. Інша річ, яка частина опозиційного електорату ту чи іншу політичну силу підтримує. Нашу сьогодні підтримує абсолютна більшість. Крапка.
- Після підписання пакту з Президентом Ющенком ваші рейтинги дещо похитнулися...
- Так, вони зросли. За даними Центру Разумкова, раніше вони становили 20,1%, а тепер 25%.
- Проте чимало громадян розцінюють цей крок лідера ПР як зраду...
- Одні - як зраду, інші - як найважливіший крок до загальнонаціональної стабільності. Не будемо грати в емоційні дефініції. Такі оцінки передчасні. Важливо розуміти: мотивацією підписання меморандуму з владою було не прагнення до кількісного збільшення симпатій виборців, а бажання стабілізувати ситуацію в країні. Вона, погодьтеся, була дуже непростою, саме від нас залежало, коли завершаться політичні протистояння й можна буде нарешті приступати до творчих дій. Ми дали владі шанс. Справа Президента - його реалізувати.
- Збувається прогноз Андрія Клюєва. У лютому він, один з перших до речі, заявив, що опозиційність для Партії регіонів неможлива, надто багато в ній представників великого бізнесу.
- Клюєв - не оракул, аби займатися прогнозами. Він займається політикою. Так, я пам'ятаю ці слова, от тільки трактую їх дещо інакше. Дійсно, партія, в якій так багато ділових діяльних людей, в опозиції довго бути не може. Скоро вона повернеться до влади. Це і є політика.
- Свого часу загальновизнаною опозицією, а насправді зручним спаринг-партнером для влади, були комуністи. У світлі останніх подій у багатьох експертів складається враження, що тепер місце цього "партнера" займаєте ви. Влада просто "призначила" ПР опозицією.
- Що свідчить про таке "призначення"? Нас що, переслідувати припинили? Закрили всі сфабриковані кримінальні справи? Може, ми висунули на керівні посади якихось своїх кандидатів і їх успішно призначили на посади? Чи та ж "Наша Україна" припинила дуже "утішно" про нас висловлюватися? Інша річ, що багато кому дуже прикро, що саме "Регіони..." стали справжньою, хоч і вимушеною опозицією.
- Це ви на есдеків натякаєте? Опозиційного союзництва у вас з ними так і не вийшло...
- Ну, це ви натякаєте. Політика - це дії, а не натяки. Ми не виключаємо можливості подальшої взаємодії з багатьма політсилами; готові синхронізувати свої дії у низці напрямків, зокрема й з есдеками, але брати участь у виборах усе одно будемо, тільки самостійно. Наша співпраця можлива не на організаційному й технологічному рівні, як траплялося раніше, а на ідеологічному, політичному, якщо їхні цілі будуть благородними, а отже, сумісними з нашими. "Розлучення" не було, бо не було "заручення". Партії рухаються кожна своїм шляхом. Це об'єктивна необхідність, і всі це розуміють. Просто тема непростих взаємовідносин ПР і СДПУ(О) обговорюється настільки давно й докладно, що це вже просто стало політичним десертом для будь-якого більш-менш об'єктивного аналітичного огляду подій.
- У чому, на вашу думку, різниця між синьою й помаранчевою опозицією?
- Перейшовши з опозиції у владу, "помаранчеві" залишилися вірними своїм доблесним методам роботи, риториці, лінії поведінки. Подібна екстраполяція методів опозиції на владу, м'яко кажучи, згубна як для них, так і для держави. Ми ж, пройшовши низку випробувань, тепер абсолютно точно знаємо, що ефективно робити в опозиції, а що ефективно робити у владі. Сторазово краще, коли опозиція відчуває відповідальність, як влада, ніж влада безвідповідальна, як опозиція.
- Не побоюєтеся, що помаранчева опозиція неабияк "пройдеться" по вашому електорату?
- Наш електорат для чужаків непрохідний. Особисто мені невідомий жоден документ, жодне висловлювання представників того ж БЮТу, що підтверджує їхні спроби протипоставити себе Президенту. Пригадайте: хіба вони проголошували себе опозицією? Одна річ - бажання, інша - можливості.
- Однак саме членів "помаранчевої команди", з різних її таборів, пророкують вам у політичні союзники вже після березня 2006-го.
- Ви правильно сказали: не нас пророкують у союзники, а інших учасників кампанії - в союзники до нас. Отже, саме ПР стане ядром майбутньої урядової коаліції. Більш детально описувати її конфігурацію за чотири місяці до самих виборів вважаю передчасним і авантюрним. Ми щодо цього вже маємо негативний досвід. Адже траплялося: називаємо людину, а вона потім "раптом" від цього відмовляється, запевняє, ніби до неї й не зверталися навіть.
Наступна кампанія специфічна, як відомо, тим, що українцям доведеться обирати не стільки між партіями, скільки між потенційними прем'єр-міністрами. Але ми, на відміну від того ж БЮТу, вміємо співвідносити бажане з дійсним. Не розчаруємося самі, не розчаруємо своїх виборців.
- Після підписання меморандуму проти вашої політсили навряд чи стануть застосовувати адмінресурс...
- У нас є бажання й можливість провести кампанію виключно в правовому полі. Ми дуже жорстко реагуватимемо на будь-які порушення по відношенню до будь-кого з громадян, незалежно від того, яких політичних поглядів вони дотримуються. Гадаю, нам вдасться пройти ці вибори без втрат.
- Це правда, що після "перемир'я" з Президентом В. Ющенком для В. Януковича, так само, як і для Р. Ахметова, в Москві закриті всі двері?
- Навпаки, для тих, хто впливає на владу, примушуючи її бути демократичнішою й ухвалювати правильні рішення, двері і на захід і на схід відкривають ширше.
- Як розвивається внутрішньопартійна дискусія щодо зміни лідера? За нашими даними, багато людей висловлюються за те, щоб використати Януковича як "тягач" на парламентських виборах, а після проходження в Раду - відтіснити на задній план.
- Так, бути лідером - тяжка й повсякденна праця. Треба постійно доводити це своє становище. Віктор Янукович це робить. Об'єктивна оцінка його успішності - високий рейтинг Партії регіонів.
- Чи є у ПР якісь принципово нові напрацювання для виборчої кампанії? Що нового, крім постаті самого Януковича, ви запропонуєте виборцю?
- Принципово нові напрацювання є. Ми приготували чимало цікавих "ізюминок", оригінальних "месиджів", як нині модно казати, просто поки тримаємо їх у таємниці. Вони будуть представлені з моменту затвердження на політраді, схвалення штабом.
- Самі все винайшли чи, може, російські політтехнологи допомагали?
- Знаєте, є хірург, який приймає рішення, а є асистент... До речі, багато політтехнологів виведені з бригади й спостерігають зі сторони, як студенти. Звісно, консультанти у нас є, з більшістю з них ми працюємо давно, це відомі українські експерти й фахівці. Причому допомога проявляється не тільки в питаннях виборчих кампаній, а й, скажімо, діяльності парламентської фракції ПР.
- Чи будуть у вас у списку "нові обличчя"? Чим здивує перша п'ятірка-десятка ПР, і чи буде в ній Борис Колесников?
- Нові обличчя з'являться обов'язково. Щодо Бориса Колесникова... Нам, партійцям, його участі на передових позиціях, безумовно, хотілося б. Ми йому обов'язково запропонуємо, майже напевно - винесемо питання на розгляд з'їзду. Остаточне рішення - за ним самим.
"День"