Передусім, порозуміння, компроміс і послухати, що все ж таки президент хоче сказати Верховній Раді. Не так поза очі через ефір телебачення, перед чотирма журналістами. А які претензії, які застереження, які побажання він має до Верховної Ради.

Чому ви говорите, що ситуація не контрольована? Уряд працює, в країні все працює, хліб продають, автобуси їздять, фабрики не закрили

Ніхто не веде розмову про неконтрольовану ситуацію. Дуже реакція була специфічна у президента на рішення Верховної Ради відправити у відставку цей склад уряду. І більше причин для такої реакції не було. Оскільки в постанові, за яку проголосували 250 народних депутатів, було сказано дослівно - відправити у відставку прем’єр-міністра і членів Кабінету Міністрів, і доручити їм виконувати свої обов’язки до створення новообраного уряду. Тобто, проблем ніяких нема. Ніхто не веде розмову про те, що потрібно міняти персонально когось.

Про трьох же говорять, про ротацію?

Говорити можна багато, а приймати рішення, очевидно, це зовсім інші речі. Тому, на першому етапі, коли відправили у відставку, неадекватно реакція президента, я вважаю, що образливі і неприпустимі для політичної еліти висловлювання з найближчого оточення президента. Це, очевидно, після його реакції, не робить честі і не покращує міжнародного іміджу країні. Якщо президент має повагу до інституції президента в середині України і зовні, він не може відноситися до законодавства виконавчої гілки влади в Україні таким чином, такими висловлюваннями.

Ви з цього приводу хочете звернутися до Генпрокуратури. Хто має дати оцінки цим висловлюванням. Що загрожує президентові?

Взагалі то дивно, що парламент хоче звернутися до Генпрокуратури. Відповідно до діючої Конституції, порядку загального нагляду, генпрокурор зобов’язаний був давно прореагувати на висловлювання громадян України і сторону Верховної Ради України. Чому поза увагою генпрокурора власне залишилися оці висловлювання, які носять, я би сказав, найнебезпечніші для України зміст і характер. Це є запитання. Ми теж хочемо почути інформацію генерального прокурора по цьому питанню. Я теж зобов’язаний виконувати Конституцію.

А чи не є PR-кампанією блоку «Не так!», СДПУ(о) те, що ви підняли таку ситуацію до такого рівня? Хочете зустрітися з президентом, кадрова ротація...

Ми не підняли до такого рівня. Ми просто вважаємо, що рішення конфлікту, зокрема газового, потрібно проводити не так. Не потрібно було опускати це до рівня голови НАК «Нафтобазу», до рівня міністра. Це є питання президента України. Він повинен був відкласти все — роботу над глиною, відпочинок в Карпатах, поїздку в Ірак. До речі, невідомо, чому туди ще президент їздив. І зустрічатися хоча б, нехай буде 10, 20, 100 разів.

Треба це з Путіним, чи треба це з Бушем. Оце є відстоювання національних інтересів. А віддати в руки людей, які на сьогоднішній день заявляють: «ми готові піти у відставку!» А відповідати хто буде за ті рішення? А що буде на сьогоднішній день робити металургія, хімічна промисловість? І що Україну буде очікувати?

У нас на ефірі Віктор Янукович говорив, що немає сенсу міняти зараз цей уряд до виборів. Його питаю: «навіщо ж відправляли уряд у відставку?» Він відповідає: «а щоб контролювати ситуацію»

Не можна заперечувати логіку висловлювання Віктора Януковича. Я хотів би сказати – те, що відбулося у Верховній Раді по відношенню до уряду, це ще є і політична оцінка діяльності уряду. Я думаю, що те, що відбувається в Україні, оті всі кризи, оті всі протистояння, вони виходять від влади. І якщо ми йдемо дійсно в європейське цивілізоване суспільство, ми хоча б повинні подивитися, як у них відбуваються там процеси, якщо є певна політична сила, представлена у виконавчий гілці влади. Йдуть парламентські перегони.

Що буде робити та політична сила? Вона буде намагатися отримати у парламенті перемогу. А що у нас в Україні? Сьогодні блок «Нашої України» у повному складі з уряду буде ховатися за депутатські мандати. Ну, чим пояснити, що всі урядовці на чолі з Єхануровим йдуть у список? Навіщо їм депутатський мандат? Вони вже були депутатами. Вони вже цей шлях свого розвитку фахового, особистого, партійного, вони пройшли. Вони дійшли до виконавчої гілки влади, вони повинні реалізовувати свої програмні засади. А парламент їм повинен допомагати. І от в парламент повинні прийти їхні колеги, які будуть допомагати їм на законодавчому рівні реалізовувати їхню програму.

Ну, прийдуть їхні колеги, то й що?

Так цікаво виходить. Віце-прем’єр з євроінтеграції в повному розумінні того слова втік. Із Кабінету Міністрів ні звіту, нічого нема. Керує Секретаріатом. Віце-прем’єр по амінреформі втік – ні звіту, нічого нема. І всі вертаються сьогодні у парламент. Питається – чого? Оце все накопичення, плюс проблема протистояння, призвело до такої оцінки парламентом дій уряду.

Якщо ще подивитися на те, що були проігноровані і тим самим Плачковим, і Тарасюком, і Івченком парламентом запрошення прийти і дати інформацію. Пам’ятаєте, об’єднані соціал-демократи просили до нового року заслухати інформацію голови НАК «Нафтобазу» Івченка. Ми просили: прийдіть і поясніть українській політичній еліті, людям, які слухають Верховну Раду, поясніть, що відбувається? Провладні сили заблокували прийняття цієї постанови? Через тиждень ми мали абсолютно інше вирішення цілого питання.

Зараз у парламенті склалася антипрезидентська більшість. Відповідно до того, парламент проголосував за відставку Кабміну. Це збережеться після виборів, чи буде все ж таки пропрезидентська більшість, виходячи з того, що сьогодні БЮТ запропонував поєднатися з Ющенком і Морозом?

Оця статистична неправда, оця нефаховість дій окремих чиновників в уряді, знову ж таки, я називаю того ж самого Рибачука, віце-прем’єр з євроінтеграції, який обіцяв нам до нового року СОТ, Євросоюз, адміністративні реформи нам обіцяв Безсмертний…

Але політичні рішення стосовно СОТ є?

Політичних рішень є багато. Політичне рішення отримав і уряд - оцінку. Вони відправлені у відставку. Тому оті ситуації, які ми на сьогоднішній день бачимо, приводять нас до однієї речі... У Львові, до речі, недавно був плакат: вони зрадили Україну. І перераховано всіх, хто проголосував за відставку.

Я провів аналіз, дуже цікава ситуація вийшла. Виявляється, ворогами в Україні сьогодні є всі політичні сили за винятком «Нашої України». Мені це нагадує ситуацію, коли по вулиці йде розхристаний чоловік, веде себе неадекватно, і каже: ви всі дурні! Оце всі люди, які йдуть по вулиці і дивляться на цю людину.

 Що вони про неї думають? Очевидно той, хто так говорить, він сам є такий. От коли говорять про ворогів України, я думаю, що політичні акценти розставляти таким чином, як сьогодні це робить провладний блок «Наша Україна», це є дуже небезпечно. Ну, я вже не говорю про якусь там справедливість, логічність і так далі. Тобто, всі винні, крім них.

Що ви думаєте стосовно того, що міністр оборони Іванов сказав про те, що російські охоронці українських маяків стрілятимуть у порушників?

Коли політики переступають межу, тоді можна бути свідком дуже небезпечних некоректних і не прогнозованих висловлювань як з одного, так і з другого боку. Не потрібно людей доводити до таких висловлювань.

Я з великою повагою відношуся до українського студентства. В мене двоє синів. Один недавно завершив навчатися, другий – студент. Якщо би студенти піднімали це питання літом, якщо б ті студенти піднімали це питання будь-коли, але після того, коли є нагнітання по газу, по ЧФ і два місяці до парламентських виборів.

Може, коли побачили табличку «Територія Російської Федерації», тоді відреагували?

Без сумніву. І тут вони повинні не йти туди, не провокувати. Вони повинні інформувати українську владу, треба інформувати президента, і на рівні президентів, ні, як мінімум, нехай будуть міністри, вони повинні находити якісь компроміс. Знову ж таки, в нас є проблема з міністром оборони і з міністром закордонних справ.

"НТН"