Розмова з Наталею Вітренко, головою ПСПУ

 

Якщо провести конкурс, хто з українських політиків найчастіше буває в Москві, то голова ПСПУ Наталя Вітренко переможе з великим відривом. На неї можна випадково натрапити в ліфті або коридорі Держдуми, на “Європейських форумах” під керівництвом Ґлєба Павловского, вона – неодмінний учасник різноманітних заходів на кшталт “Собору російського народу”, “Конгресу російських громад”, загалом усього “найросійськішого”, що є в Росії.

 

Багато спостерігачів думають, що в Москві Наталя Михайлівна шукає зовсім не ідеологічних однодумців, а спонсорів, і тому всі її “імпрези” спрямовані на залякування не стільки своїх потенційних виборців, скільки потенційних спонсорів. Її прес-конференція, яка пройшла 19 жовтня в РІА “Новости”, називалася загрозливо: “Помаранчеве стає коричневим: Україна на порозі фашизму”.

 

Наш кореспондент поставив “шаленій леді” української політики декілька запитань.

 

– Бо в Києві це робити марно. ЗМІ України нас не зауважують, хоча ми є найбільшою опозиційною силою держави та висловлюємо сподівання значної частини народу. Одна з цілей мого приїзду – власне прорив інформаційної блокади. Хочемо привселюдно заявити: Україна скочується в безодню фашизму. Реабілітація ОУН-УПА, яку планують на державному рівні, незаперечно свідчить про це.

 

– Ви виступаєте з осудом міліції, яка 15 жовтня на Хрещатику перешкодила вашій акції протесту проти молебню “бандерівців”. Але якби не втрутилися органи правопорядку, це, напевно, призвело б до кривавого місива?

 

– Не треба захищати міліціонерів. Вони діяли вкрай упереджено. Прихильників ОУН-УПА не чіпали взагалі, хоча саме вони були провокаторами: кидали яйцями, обливали людей фарбою та кефіром, розмахували арматурними прутами. А от нас били пудовими – вони, по-моєму, з металу зроблені! – чоботами. Офіцер, який відповідав за “операцію”, при цьому неодноразово голосно командував: “Дави їх!” І нас давили.

 

– У більшості демонстрантів, включно з людьм похилого віку, тіла – в побоях і синцях. Дісталося всім. Міліціонери побили члена нашої партії Геннадія Звєрєва з Луганська. Вихопили з юрби, затягли в підземний перехід і почали тлумити. Причому він сам – підполковник МВС у відставці, й від продовження розправи його врятувало лише посвідчення.

 

– Ішла багатотисячна юрба, і, звісно, ми не можемо мати точну інформацію, хто був у колоні. Наша партія була під своїми прапорами. Можливо, це були росіяни, які вийшли підтримати нас. До того ж чимало прапорів демонстрантів зовні схожі між собою. А якщо ви натякаєте, що акцію інспірувала Росія, то дарма. Подивіться російські телеканали, зокрема й державні, – вони не акцентували на цій події.

 

– Такий блок саме формуємо. Тривають інтенсивні переговори. В Україні, як відомо, 127 партій, і багато хто готовий іти разом із нами. Думаю, невдовзі визначимося з вибором. Програма ПСПУ ні для кого не є секретом. Усі, хто поділяє її в основних питаннях, – потенційно наші союзники. Ми об’єднаємося з тими силами, які, як і ми, ставлять своїм завданням входження України в ЄЕП із Росією як перший етап, а надалі виступають за вступ до Союзу з Росією та Білоруссю, за те, щоб наша країна стала федеративною державою тощо. Якщо візьмемо третину місць у Верховній Раді, будемо задоволені.

 

– Жодним чином. КПУ чітко показала своє справжнє обличчя на останніх президентських виборах. Демонстративно ухилившись від боротьби в другому турі, Петро Симоненко тим самим фактично підтримав Ющенка. Тому колабораціонізм комуністів для мене особисто є очевидним. З одного боку, начебто боягузтво, а насправді – чергове пособництво проамериканському режиму. Ми, на відміну від них, не терпимо компромісів. Не дивно, що американський посол в Україні щоразу здригається, коли мене зустрічає.

 

– Вони формально підтримали цю акцію. Але наша поведінка була діаметрально протилежною. Якщо на суді ми вимагали дозволити провести мирну акцію, то комуністи хотіли, щоб її заборонили для обох сторін. Як це зрозуміти? Нас прирівняли до фашистських недобитків. Що потім зробили комуністи? Сховалися під консерваторією, чим відкрили прохід на Майдан. Та й вийшло їх загалом осіб двісті-триста.

 

– Безумовно, там були порушення під час першої приватизації. Я навіть не зачіпатиму цього. Але яким методом почали вирішувати питання реприватизації підприємства? Наголошую, не націоналізації, не повернення в державну власність! Це відкрито продемонструвала пані Тимошенко. Загалом зіштовхнулися інтереси двох великих олігархічних кланів. Той клан, інтереси якого захищала Тимошенко, виявився лідером. 24 жовтня відбудеться тендер. Наскільки нам відомо, його результати вже визначено, і фірма, яка має прописку у “величезній” державі Люксембург, стане власником комбінату.

 

– Будь-які вибори в нас починаються з масових клятв у любові до РФ. Це починають робити навіть люди, які всіма своїми багаторічними діями довели абсолютно протилежне. Але реальна ситуація така: з політичною елітою України дуже тісно працюють США. Вони постійно “пасуть” державу грантами, фондами, різними заходами. От угадайте, з ким упритул працює ЦВК України? Вони на пару, як кум із кумою, запрошують учитися на агітаторів тощо. Причому спершу фігурує американська сторона, а потім – ЦВК. Те, що відбувається в Україні, – це просто огидне, нахабне втручання Америки у внутрішні справи країни. З огляду на те, що основні капітали, які накопичили представники українського політичного бомонду, зберігаються в американських банках, всі передвиборні піруети довкола Росії помилкові за своєю суттю.

 

– Джеймс Шер (думаю, його незабаром зроблять почесним громадянином України), який очолює Інститут конфліктології Великобританії та постійно консультує нас у пресі в усіх без винятку питаннях, одразу ж після відставки уряду Тимошенко заявив, що відбулася розмова Ющенка з Бушем, де Ющенко запевнив: мовляв, стратегія України не змінюватиметься. Якщо стратегія залишається тією ж, то для її втілення просто винайняли іншого менеджера. Ми не плекаємо жодних ілюзій.

 

– На нещодавньому пленумі ЦК нашої партії ми ухвалили заяву: “Югославська карта розігрується в Криму”, оскільки чудово бачимо, що Крим стає найбільш “гарячою точкою в Україні й, очевидно, саме там хочуть зробити вибух. Чому? Бо там перебуває ЧФ РФ, якщо коротко.

 

Віктор Васильєв, Львівська Газета