“Microsoft Україна” є безперечним лідером на українському ринку програмного забезпечення. Такий статус не лише приковує увагу, а й породжує чимало домислів і підозр. Минулого тижня генеральний директор українського офісу Microsoft Валерій Лановенко перебував у Львові, відтак ми не оминули нагоди почути про бізнес-стратегії, стосунки з владою та соціальні проекти “Microsoft Україна” з перших уст.

– Яка мета вашого візиту до Львова? “Microsoft Україна” планує експансію в регіони?

– Так, ми дедалі більше уваги приділяємо регіонам. Щодо Львова, то “Microsoft Україна” усвідомлює, що тут проходить відповідальний кордон між Україною та Євросоюзом, що Львів найшвидше інтегрується із Заходом, переймає європейський рівень. Хочемо брати активну участь у цьому процесі. Адже це, врешті-решт, передбачає реалізацію наших бізнес-інтересів.

Ми спеціалізуємося в IT, у цьому й допомагатимемо державі. Одним з аспектів співпраці компанії з владою є освіта й наука. У розвинених країнах, до когорти яких прагне наблизитися Україна, декларують настання інформаційного суспільства. Тому всі наші зусилля скеровуємо на поширення ІТ-освіти.

Зокрема, розпочали переговори із “Львівською політехнікою” про створення при ній Microsoft IT-академії. Нині таких академій в Україні 15, їх створено при київській “Політехніці”, Національному університеті ім. Т. Шевченка, ВНЗ Дніпропетровська, Харкова й інших міст.

Ідея полягає в тому, щоб стандартизувати знання й таким чином покращити базу підготовки спеціалістів. Адже для IT-спеціалістів усього світу ключові поняття архітектури інформаційних систем, безпеки, основ програмування єдині.

Відтак ми стажуємо трьох-чотирьох викладачів і готуємо з них осередок, передаємо їм програму курсів, підтримуємо фінансування академії на ранньому етапі – впродовж перших декількох місяців. А далі вони самотужки розвивають академію. Для студентів, які в ній навчаються, після закінчення курсів організовуємо сертифікацію незалежною компанією.

– Яка з цього користь для “Microsoft Україна”?

– Ці зусилля скеровані на зростання ринку спеціалістів. Узагалі я великий оптиміст Болонського процесу в Україні. Думаю, що через два-три роки він утвердить на теренах України спеціалізацію фахівців. Освіта досі зосереджена на фундаментальних знаннях. А пропозиція на ринку праці висококласних спеціалістів, які дійсно могли б бути затребуваними, нині відчутно збіднена.

Проте усвідомлення важливості IT-знань та їх поширення, зокрема в Міністерстві освіти, за час нашої співпраці зросло на декілька порядків. Воно перейшло від етапу організації комп’ютерних класів до концентрації на підборі вчителів. Тому нині для “Microsoft Україна” важливо не просто пропонувати ліцензійне програмне забезпечення, а навчати вчителів, які потім якісно вчитимуть своїх учнів. Це довготривалі інвестиції, спрямовані на ріст і розвиток самого українського ринку інформаційних технологій.

– Які ще освітні програми пропонує “Microsoft Україна” для розвитку ринку?

– У травні цього року на ринку з’явиться новий продукт Windows Start Edition – версія для тих, хто ніколи не користувався нашими програмними продуктами, з двома ввідними уроками українською мовою.

Також у Запорізькому центрі зайнятості запустили пілотний проект з IT-курсів для безробітних. Покладаємо на нього надії й маємо намір поширити на всю Україну, адже ставимо завдання сприяти подоланню інформаційної нерівності.

– Зусилля “Microsoft Україна” скеровані не лише на безперервне кількісне, а й, очевидно, якісне зростання власних користувачів. Дайте оцінку нинішньому рівню захисту авторських прав на програмне забезпечення в Україні.

– За оцінкою компанії IDC, рівень нелегального програмного забезпечення в Україні нині становить близько 91%, тобто держава перебуває на другому місці у світі після В’єтнаму. Однак щороку піратський ринок скорочується на 1%.

Проте присвоєння статусу було неможливим, доки Україна залишалася у “списку 301” – серед держав, які належним чином не захищають інтелектуальної власності. Виведення країни з цього списку – це схвальна оцінка міжнародних та американських спеціалістів боротьби з піратством на законодавчому та виконавчому рівнях. І це справедлива оцінка. Вона означає, що в нас починають діяти законодавчі механізми захисту авторських прав.

– Яка роль “Microsoft Україна” в очищенні ринку програмного забезпечення від недуги піратства?

– У суспільстві поширена хибна думка, ніби це наша основна мета. Натомість нашим обов’язком є донесення до суспільства та споживачів переваг використання саме ліцензійного програмного забезпечення, а їх є безліч. Звісно, ми зацікавлені пропагувати своє програмне забезпечення, але робимо це, не вдаючись до порушень конкурентних засад. У нашій практиці дуже чітко розмежовано піклування про свої бізнес-інтереси та партнерську співпрацю з владою.

Зокрема, 1 травня 2005 року Міністерство освіти й науки та компанія Microsoft Ireland Operations Limited  уклали Договір про легалізацію комп’ютерних програм виробництва компанії Microsoft, відповідно до якого набула чинності спеціальна Програма ліцензування для органів державної влади України (Microsoft Open Government Licensing Government Ukrainian).

Згідно з її умовами, державним органам винятково на  пільгових умовах надають змогу  планомірно замінити неліцензійні примірники програм на ліцензійні. Підписання Договору про легалізацію комп’ютерних програм виробництва компанії Microsoft жодним чином не зобов’язує і навіть не надає рекомендацій державним органам щодо придбання програмного забезпечення винятково виробництва Microsoft. На розсуд кожного з органів є вибір, яке ПЗ використовувати: з відкритим чи закритим кодом, вільні чи комерційні програми.

Договір із Microsoft лише надає змогу досягти значної економії бюджетних коштів для тих організацій, які вже тривалий час користуються програмними продуктами компанії Microsoft (за підсумками інвентаризації, проведеної наприкінці 2004 року, таких було 45,89% від загальної кількості, – “Газета”) і не мають наміру відмовлятися від використання їх у своїй діяльності. Вартість  продукту за пільговою програмою становить 40% середньої ринкової ціни.

Програма з пільговими умовами діятиме до 2008 року. Нині цією програмою легалізації скористалося вже понад 100 органів влади всіх рівнів.

– Microsoft володіє неоціненним досвідом у сфері захисту програмного забезпечення, загалом безпеки IT. Чи ділитеся ви ним із правоохоронними органами, покликаними контролювати дотримання законів інформаційної сфери?

– Співпраця має декілька рівнів. Насамперед ми консультуємо, займаємося дорадництвом. Зокрема, входимо до Інвестиційної ради при Президенті України, яка розробляє стратегії розвитку держави, концептуальну базу законодавства тощо. Нещодавно Україна приєдналася до Конвенції з боротьби з кіберзлочинністю. Тепер передбачено адаптацію вітчизняного законодавства до її вимог. Думаю, ми працюватимемо в цьому напрямі.

Не приховуватиму, що також співпрацюємо з МВС і СБУ. Наша роль тут теж лише освітня, вона корелюється із Концепцією захищених інформаційних систем.

З одного боку, пропонуємо користувачам застосовувати новинки з безпеки ПЗ та антивірусних програм, з іншого – виступаємо за те, щоб за кіберзлочини карали не лише юридично, а й піддавали етичному осуду суспільства.

Відтак допомагаємо правоохоронним органам організовувати підготовку спеціалістів у боротьбі з кіберзочинністю й у галузі технологічної експертизи.

– Україна – кіберзлочинна країна?

– Так, у списку кіберзлочинності вона, на превеликий жаль, посідає друге місце. Що гірше, за статистикою Інтерполу, близько 80% злочинів українського походження пов’язані з жахливим явищем – дитячою порнографією.

Важливо дуже чітко зрозуміти, що інформаційна безпека – це не тільки захист бізнесових інтересів, захист від фінансових грабунків, а й захист соціуму, соціальне піклування, встановлення запобіжних бар’єрів перед дуже серйозними проблемами, як-от торгівля людьми.

Ми реалізуємо проект “Захист дітей в інтернеті”, в рамках якого ознайомлюємо педагогів і батьків із можливостями захисту дітей від шкідливої інформації технологічно (встановлення програмних фільтрів) і за допомогою виховного процесу: роз’яснюючи норми та правила безпечної роботи в інтернеті.

– Багато дискусій свого часу викликала “українізація” Microsoft Windows XP. Чи знаходять українізовані програми позитивний відгук у покупців, і які плани в цьому сегменті?

– Упродовж найближчих років в українізації програм не плануємо виходити за межі операційних систем Microsoft WINDOWS і пакета Microsoft Office. Річ у тім, що досвід продажу українізованих продуктів хоч і позитивний,  а проте нам наразі не вдалося досягти очікуваної динаміки в бізнес-секторі.

Однак не відмовляємося розвивати цей напрям. Раніше український інтерфейс ставили “поверх” російської версії. Так було з Microsoft Windows XP. Тепер працюємо над локалізацією продуктів. 2007 року вийдуть Microsoft Windows Vista та пакет Microsoft Office 2007 із глибинною локалізацією, в яких елементи глибокого інтерфейсу залишаться англійськими, а решта буде українською. Розробляти термінологічну базу програм, тобто локалізувати їх, допомагали науковці з Харкова, Києво-Могилянської академії та “Львівської політехніки”. Думаю, що нам удалося вийти на якісно новий рівень.

Розмовляла Юлія Куринкіна

Інф. „Львівська Газета”