Реалізуючи національну політику у сфері безпеки, Україна активізує свою діяльність, спрямовану на поглиблення конструктивного співробітництва з Організацією Північноатлантичного договору (НАТО). У розвитку відносин України з НАТО важливого значення набуває співробітництво у сфері стандартизації. І Держспоживстандарт України, як національний орган зі стандартизації, в межах реалізації цільового плану Україна – НАТО, бере участь у цьому процесі. Слід зазначити, що останнім часом НАТО все частіше використовує цивільні стандарти у власних інтересах, оскільки вони значно поширеніші. На даний час у всесвітній електронній мережі діє веб-сайт цивільних стандартів, який постійно оновлюється та забезпечується експертами робочих груп країн НАТО. Це покращує оперативність надходження потоку інформації про цивільні стандарти до Груп НАТО, які пов’язані зі стандартизацією. Аби уникнути дублювання зусиль цивільних та військових органів зі стандартизації, а також з метою координації робіт у цій сфері, країни Альянсу прийняли рішення про розроблення військових стандартів лише там, де не існує жодного придатного для військового використання цивільного стандарту. Слід відмітити, що досить часто помилково ототожнюється широко вживане поняття “стандарти НАТО” з поняттям "національні стандарти", яке застосовується в Україні, що в практичній площині приводить до певних непорозумінь при виконанні запланованих заходів із співробітництва з НАТО. Основними нормативними документами в рамках НАТО є документи типу STANAG та АР. STANAG – це скорочення від “NATO Standardization Agreement”, тобто Угода зі стандартизації НАТО, яка стосується процесів й процедур управління військами, їх тилового та матеріально-технічного забезпечення, забезпечення якості озброєнь та інших предметів постачання. Категорія STANAG – міждержавні угоди. АР – це скорочення від “Allied Publication”, тобто союзна публікація НАТО, яка є нормативно-правовим документом НАТО прямої дії. Нині склалася ситуація, коли в якості національних стандартів України, які містять технічні вимоги до цивільної продукції, намагаються впроваджувати документи НАТО з питань управління військами, процедур їх матеріально-технічного забезпечення та інших військових питань. При цьому, невиправдано повільно розгортаються роботи щодо застосування в Україні міжнародних та європейських цивільних стандартів, які використовуються НАТО у сфері озброєнь. На сьогодні експерти робочої групи CEN WS 10, до складу якої входять представники Бельгії, Фінляндії, Німеччини, Італії, Норвегії, Іспанії, Швеції, Великої Британії та НАТО, визначили близько 10000 європейських, міжнародних та національних стандартів країн-членів НАТО, які рекомендовано використовувати для поставок оборонного обладнання. Перелік цих стандартів публікується в Європейському довіднику по поставках оборонного обладнання (EHDP, Europian Handbook for Defence Procurement). У 2004 році Держспоживстандарт, Міноборони та Мінпромполітики України визначили напрями застосування міжнародних та європейських цивільних стандартів, які використовуються НАТО у сфері озброєнь і можуть бути гармонізовані з національними стандартами. Серед них такі, як: паливо та мастила, пакування, навчання та моделювання, електромагнітна сумісність, електроніка та електронні компоненти, інформаційні технології, транспортні засоби, охорона навколишнього середовища, гарантія якості, термінологія. Таким чином, враховуючи реальні процедури стандартизації, що існують в НАТО, впровадження в Україні стандартів НАТО на процеси й процедури управління військами, їх тилового та матеріально-технічного забезпечення, забезпечення якості озброєнь та інших предметів постачання повинно здійснюватись при безпосередній участі Міністерства оборони України, яке відповідно до положень статті 10 Закону України від 17.05.01 № 2408-ІІІ “Про стандартизацію” визначає порядок застосування стандартів для забезпечення потреб оборони України. Водночас впровадження в Україні європейських, міжнародних та національних стандартів країн-членів НАТО, які рекомендовано використовувати для поставок оборонного обладнання, повинно здійснюватись зацікавленими центральними органами виконавчої влади, які є державними оборонними замовниками, при безпосередній участі Держспоживстандарту України, який має координувати заходи з гармонізації національних стандартів, формувати плани робіт та проводити експертизу та затвердження стандартів. Слід окремо зауважити, що Законом України “Про державне оборонне замовлення”, передбачено, що роботи з розроблення та впровадження стандартів військового та спеціального призначення належать до оборонного замовлення. У свою чергу, виконання цих заходів можливо через механізм державного оборонного замовлення для чого необхідно дотримуватися положень постанови КМУ від 9 грудня 1999 р. № 2244 “Питання державного оборонного замовлення” . Оскільки Держспоживстандарт України не визначено державним оборонним замовником з розроблення стандартів військового та спеціального призначення й відповідні джерела їх фінансування не передбачаються, він не може забезпечити цільову підтримку робіт зі стандартизації у сфері оборони та державної безпеки. Варто відмітити, що останнім часом роботи з розроблення стандартів не включались державними замовниками до державного оборонного замовлення, а лише використовувались існуючі нормативні документи. В результаті – розробки нових стандартів на озброєння та військову техніку майже припинилися. Таким чином, при розробленні проекту заходів Цільового Плану Україна–НАТО на 2006 рік варто, зокрема, передбачити співробітництво з НАТО у сфері стандартизації за двома напрямами, в яких координацію робіт стосовно впровадження нормативних документів STANAG та АР здійснюватиме Міноборони, а координацію впровадження цивільних стандартів, які рекомендовано використовувати для поставок оборонного обладнання, здійснюватиме Держспоживстандарт України. Також доцільно було б внести відповідні доповнення до постанови Кабінету Міністрів від 9 грудня 1999р. № 2244 щодо визначання Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики державним оборонним замовником з розроблення стандартів військового та спеціального призначення. Прес-служба Держспоживстандарту