8 березня Палата представників Конгресу Сполучених Штатів Америки прийняла законопроект про скасування поправки Джексона-Веніка по відношенню до України.

У зв'язку з цим Центр досліджень політичних цінностей звернувся до політичних експертів із питанням:

"Які переваги отримає Україна у зв'язку зі скасуванням поправки Джексона-Веніка?"

Олександр Рябченко (директор Інституту приватизації і управління власністю та інвестиціями):

"Сьогодні це стосується експорту українських товарів у Сполучені Штати. Щодо політичних наслідків. Підтримка руху України у світове та європейське співтовариство після визнання її країною з ринковою економікою та після підписання протоколу про взаємний доступ на ринки товарів і послуг - це третій крок. Я б сприймав це все разом як підтримку України й української влади".

Василь Юрчишин (директор економічних програм Українського Центру економічних і політичних досліджень ім. О. Разумкова):

"Насамперед отримаємо переваги середнього та довгострокового сенсу, пов'язані з тим, що до України тепер світова економічна спільнота буде ставитися як до рівноправного цивілізованого партнера, який виконує економічні зобов'язання, має нормальну ринкову економіку. Тобто, цю поправку потрібно розглядати й у контексті ринкового статусу, і договору з ЄС стосовно СОТ. Тобто це має якраз довгострокове значення для фіксації України у світовому співтоваристві, а як проміжні результати - підвищення взаємного проникнення на ринки та приплив іноземних інвестицій тощо".

Павло Цируль (фінансовий аналітик Центру екстремальної політики):

"Этим еще надо суметь воспользоваться. Напрямую это должно отразиться на том, что наши товары, по теории, должны продаваться без всяких ограничений. В данном случае, я думаю, это не удастся провести быстро, потому что качество украинских товаров на сегодняшний день не соответствует мировому уровню, кроме определенных позиций, в частности металлургии. В данном разрезе Украина может получить какие-то быстрые результаты, а во всем остальном, я думаю, будет продолжительная кропотливая работа: налаживание бизнес-контактов, реализация права, чтобы наши товары продавались на американских рынках".

Олесь Доній (голова Центру досліджень політичних цінностей):

"Скасування цієї дискримінаційної поправки виглядає цілком логічно, як спроба підтримки американським Держдепартаментом союзницької "помаранчевої" влади напередодні парламентських виборів. Хоча насправді на виборчий процес ця подія вплине найменшим чином.

А вплине скасування поправки Джексона-Веніка на кілька речей: по-перше, це допомагатиме в перспективі пожвавленню економічних відносин між нашими країнами й зокрема просуванню продукції української металургії на американський ринок. По-друге, це знак США для їх європейських союзників щодо необхідності більшого залучення України до євроінтеграційних процесів. І третє (а про це мало говорять), - це серйозний знак про зменшення тертя України з єврейським лоббі, яке надзвичайно потужно представлене в американській політиці та економіці".

Володимир Малинкович (директор Українського відділення Міжнародного інституту гуманітарно-політичних досліджень):

"Я должен сказать, что это не стратегическая проблема для Украины, но тем не менее некоторые позитивы мы получим и прежде всего это касается металлургической промышленности. Я думаю, что это своеобразный американский подарок под выборы, потому что, в общем-то, можно было ее отменить и раньше, причем не только с ориентацией на Ющенко, но и на оппонентов оранжевых - Януковича и Ахметова, - поскольку именно эта группировка (бизнес, стоящий за "бело-голубыми") выиграет больше всех.

Надо сказать, в принципе, товарооборот с Америкой не является решающим для Украины, это не наш главный торговый партнер (главные партнеры - Европа и Россия, которые имеют приблизительно по 33% товарооборота), но, тем не менее, определенные выгоды мы получим, так что решение это надо приветствовать".

Кость Бондаренко (директор Інституту національних стратегій):

"Якихось особливих переваг не отримає, оскільки ця поправка вже реально не діяла тривалий час. Вона була історичним нонсенсом і свого часу використовувалася лише як метод тиску на Кучму, хоча навряд чи вона взагалі мала сенс. Поправка Джексона-Веніка стосувалася переслідувань євреїв на території колишнього Радянського Союзу. В Україні вже давно євреїв ніхто не переслідує, а поправка існувала. Її існування перешкоджало багатьом чисто юридичним нормам функціонування українсько-американських бізнесових стосунків.

Єдине, чого я боюся, - так це те, що за скасування "поправки-нонсенс" Сполучені Штати могли вимагати від України деяких поступок на економічному напрямку, можливо - відкриття українського ринку для цілого ряду американських товарів, які раніше були заборонені. Як би за скасуванням цієї поправки наші прилавки не виявилися заваленими "ніжками Буша".

Центр досліджень політичних цінностей