Минулого тижня на виборах в Україні, які міжнародні спостерігачі назвали чесними та демократичними, перемогла свобода. Це є досягненням для країни, що була колись частиною Радянського Союзу. Незалежно від того, якою буде конфігурація наступного уряду, результати підкреслили, що курс України на євроатлантичну інтеграцію залишається незмінним.

Не можна не замислитися над тим, якою була б наша історія, якби Помаранчева революція відбулася раніше. Повернення моєї країни до нормального розвитку є результатом ряду важливих реформ, які було впроваджено після тих доленосних днів осені 2004 року.

По-перше, ми покінчили з державною цензурою, надавши повну свободу ЗМІ. Уперше телебачення, радіо та преса надавали різні політичні погляди та рівну кількість прямого ефіру опозиційним та провладним кандидатам. Справжня конкуренція між партіями викликала величезний інтерес громадськості, завдяки чому на вибори прийшли дві третини зареєстрованих виборців.  

По-друге, виборча кампанія та вибори пройшли без залякувань, страху та відкритої маніпуляції виборцями. Так було не завжди. У минулому кандидати піддавалися переслідуванням з боку правоохоронних органів і спецслужб. Прослуховувалися телефони, на адресу членів родин політиків лунали погрози.

Після президентських виборів 2004 року, понад п’ятьом тисячам чиновників було пред’явлено обвинувачення у фальсифікації результатів виборів. Цього разу в дію були введені жорсткі заходи контролю, що не дозволяють чиновникам зловживати своїми повноваженнями. Партії могли організовувати мітинги і збори, не побоюючись втручання влади.

Правоохоронні органи забезпечили громадський порядок під час голосування та закликали громадян повідомляти про порушників спокою. Загалом увесь виборчий процес продемонстрував стійку відданість демократичним цінностям та повагу до прав людини.

Ці вибори стали завершенням пострадянської трансформації України. Ми починаємо новий етап у розвитку парламентської демократії та місцевого самоврядування. Зміни до Конституції, які набули чинності три місяці тому, згідно з якими частина виконавчих повноважень, зокрема, щодо призначення прем’єр-міністра, переходить від президента до парламенту. Суть цих змін полягає у розподілі владних повноважень, що вимагає більш тісної взаємодії між громадянами, політичними партіями та урядом.

Новий коаліційний уряд має бути сформований протягом двох місяців після оголошення офіційних результатів виборів. У рамках своїх конституційних повноважень я як Президент і Верховний Головнокомандувач буду призначати міністрів закордонних справ та оборони.

У ході переговорів із лідерами партій, що здобули перемогу на виборах, я запропонував, щоб законодавці відклали убік свої прямі політичні інтереси і риторику, до якої вдавались під час виборчої кампанії, і доклали усіх зусиль для об’єднання країни. Культурним, релігійним та мовним розбіжностям немає місця в політичному порядку денному. Федералізм та особливі економічні привілеї обмежать, а не посилять економічні можливості та конкурентноздатність України. 

Тому я хотів би бачити щоб усі парламентські сили підписали «пакт стабільності», у якому були б окреслені головні принципи національної єдності. Гармонійний регіональний та соціально-економічний розвиток нашої країни є спільною метою, за досягнення якої мають виступити всі партії. Думаю, що тоді і новий уряд, і лояльна опозиція спільно визначать політичні кордони, які стабілізують націю і гарантуватимуть нам демократичну еволюцію.

Якщо в період після виборів політичне життя зведеться до перетасування урядових посад, за якого лідерів партій більше цікавлять портфелі міністрів і головування в престижних комітетах парламенту, ніж досягнення конкретних політичних результатів, то успіх виборів і можливість для України зробити крок уперед можуть виявитися під загрозою. Тому парламентська більшість повинна окреслити своє бачення, визначитися з тим, прийняття яких законодавчих актів і урядових програм вона буде домагатися і, що найважливіше, знайти професіоналів для досягнення результатів. Це мінімум, якого очікують виборці.

Після Помаранчевої революції для України відкрилися нові економічні обрії. Наші торговельні відносини зі Сполученими Штатами і Європейським Союзом досягли нових висот.

Ми сподіваємося вступити цього року до Світової організації торгівлі. Ми здійснили тверді і давно назрілі реформи, що містили в собі введення ринкових цін на енергоресурси, лібералізацію банків і покращення захисту інтелектуальної власності.

У короткостроковому періоді основним джерелом економічного росту і створення нових робочих місць залишиться розширення внутрішнього споживчого попиту.

Будуть потрібні додаткові кроки для підвищення рівня нашої освіти, охорони здоров'я і системи соціального забезпечення.

Повинні просунутися судова реформа і боротьба з корупцією. В центрі нашого порядку денного – розвиток транспортної інфраструктури, розробка, виробництво й ощадливе використання енергоносіїв, поряд із продажем стратегічним інвесторам державних підприємств на відкритих аукціонах з метою модернізації застарілих і недофінансованих виробничих потужностей.

У 2004 році ми почали відновлювати довіру суспільства до уряду, почавши новий діалог, що привів до більшої відкритості, нових свобод і відродження національної гордості.

Переваги виборців свідчать про зростаючу підтримку європейських демократичних цінностей.

Знаходження правильної формули для завершення першого досвіду України в області парламентської демократії і формування уряду стане важливим іспитом на найближчі кілька тижнів.

Прес-служба Президента України