«Старт кандидатів

Вже зараз, після закінчення виборчої кампанії з виборів Луцького міського голови, доцільно дати повну оцінку всім тим процесами які відбулись, та продовжують відбуватись навколо цієї посади.

Якщо повернутись на початок мерських перегонів, то першими їх розпочали Таїсія Баторевич, яка, очоливши фонд «МЕР», так і не стала офіційним кандидатом, та Євген Мельник, який обіцяв чисту владу та перемолоти корупцію в Луцьку. Решта претендентів розпочали свою кампанію значно пізніше. Інтригою залишалось питання, кого ж підтримає діюча обласна влада в цьому протистоянні.

Як кандидатів, що мають підтримку губернатора, називались Антон Кривицький, Святослав Кравчук, та Богдан Шиба. Саме на останнього окремі журналісти намагались чітко повісити ярлик «кандидата від влади». Богдан Павлович, довго вагаючись, все таки вирішив взяти участь у виборчих перегонах на посаду Луцького міського голоси, і таким чином вніс в цю кампанію дійсно змагальний дух, якого відверто бракувало. А от те, чого волинський політичний бомонд чекав так довго, а саме губернаторської підтримки, не дочекався ніхто.

Луцька «Батьківщина» — проти Шиби

Сталось так, що на цих мерських виборах виявили бажання позмагатись відразу три претенденти з партійними квитками партії «Батьківщина». Володимир Литвинюк, офіційно висунутий міською міжпартійною конференцією ВО «Батьківщина» та Української соціал-демократичної партії (Онопенка), Олег Бойко, генеральний директор будівельної фірми «Антон», самовисуванець, що перебуває на партійному обліку у Луцькій районній організації ВО «Батьківщина», та перший заступник голови Волинської ОДА Богдан Шиба, так само висуванець і теж член ВО »Батьківщина». Ще одним послідовником Юлії Тимошенко можна вважати і кандидата Олега Чернецького, який хоч і значився як член Партії патріотичних сил України, все ж не написав заяву про вихід з «Батьківщини». Такий собі двопартієць!

Ось таке широке представництво кандидатів на посаду міського голови Луцька мала ВО «Батьківщина». Спробуємо детальніше вивчити такий вияв партійного плюралізму. Пан Литвинюк завбачливо домігся підтримки своєї персони від учасників міської міжпартійної конференції, таким чином «забивши» за собою бренд – офіційно висунутий від БЮТ. Та виявляється не все золото, що блищить. Команда, яку довкола себе сформував Литвинюк і яка почала заправляти у міському штабі БЮТ після серії скандалів і непорозумінь всередині партії, досить швидко знайшла спільну мову з діючим міським головою Луцька. Доказів цьому багато.

Почнемо з того, що в члени партії, а згодом і в прохідну частину списку до міської ради були включені особи, близькі до оточення Кривицького. Це або чиновники з міськвиконкому (Анатолій Бірюков, заворгвідділом Луцької міської ради), або підприємці, які свій бізнес вели під «патронатом» колишнього міського голови (банкір Василь Гаврилишин). Окрім того, вся кампанія «офіційного» кандидата від БЮТ дивним чином була спрямована не проти діючого міського голови, а проти свого однопартійця кандидата Богдана Шиби. Таким чином Кривицький чужими руками боровся зі своїм основним опонентом, сам же не втягуючись у боротьбу з ним.

Як все відбувалось? В останні дні, офіційно дозволені Законом для висування, Богдан Шиба подає заяву в ТВК для реєстрації його кандидатом на посаду міського голови. В автобіографії зазначає, що він — член партії «Батьківщина». Побачивши в діях однопартійця грубе порушення партійної дисципліни, міське бюро ВО «Батьківщина» виключає Шибу з лав партії. Останній подає апеляцію у вищестоящі партійні структури і відповідно обласне бюро одноголосно поновлює партійність Шиби, скасувавши рішення нижчої партійної ланки.

Не заспокоївшись, представники кандидата Литвинюка починають подавати скарги в ТВК на нібито порушення, які масово вчиняє кандидат Шиба. То вони не могли заспокоїтись із партійністю самовисуванця, то їм не подобався слоган кампанії Шиби – «Міський голова від об’єднаної помаранчевої команди». Наступною «фішкою», якою понад тиждень тішились представники Литвинюка стала «справа про адмінресурс». Йдеться про те, що Шиба Б.П., нібито використовуючи службове становище, отримав конфіденційну інформацію, а саме — адреси та імена жінок міста Луцька, яку використав в цілях агітації – розіслав вітальні листівки. Жаль, що команда Литвинюка, в тому числі і особливо виділявшийся з неї пан Пирожик, не читали Закони України про вибори, тоді б не доводилось червоніти після програного суду. Останній скасував постанову ТВК, якою Шибу зняли з реєстрації.

Як бачимо, вимальовується чітка лінія протидії кандидату на посаду міського голови Шиби. Звісно команда Литвинюка для показовості подала в суд і на Кривицького, та результат цим «старанням» – нуль.

Проаналізувавши хід виборчої кампанії в місті Луцьку, без сумніву одне з чільних місць за активність можна віддати міській організації партії «Батьківщина», яка кинула всі свої потуги на боротьбу з ... членом своєї партії, реальним опонентом Кривицького – Шибою. Молодці! До правди сказати – обласне керівництво БЮТ зайняло більш стратегічну і виважену позицію і підтримало Богдана Шибу, перед тим добряче попсувавши собі нерви через постійні конфлікти з міськими партійними «босами».

Всі проти Кривицького?, або — Хто що вміє!

Звісно наші опоненти можуть нам почати закидати, що ми подаємо факти однобоко. Можливо. Адже це авторський погляд на події, які мали місце в нашому місті. Тому розказуємо те, що бачили і чули і те, як ми його сприйняли.

Кожен кандидат намагався чимось звернути на себе увагу. Хтось яскравим шоу, хтось навпаки – сірою непомітністю своєю персони. Діяльність кожного відобразилась у кількості голосів поданих за кожного кандидата в підсумку.

Спочатку могло скластись враження, що всі кандидати намагались критикувати міського голову Кривицького і на цьому здобути підтримку виборців. Особливо демонстрували свою опозиційність кандидати Кожевніков та Литвинюк (яка втім відразу десь ніби зникла після оголошення результатів виборів), пробували критикувати діючу міську владу кандидати Рейкіна та Гіль. Інші кандидати, якщо і таїли злість на мера Кривицького, то говорили про це або тихо, або мало.

Ще одна категорія кандидатів – ті, які намагались побудувати свою кампанію більше на позитиві, ніж на критиці. Це Шиба, Чернецький та Мельник. Правда, якщо Шиба чітко протиставляв себе Кривицькому і формував імідж «альтернативи», то Чернецький будував дитячі майданчики, видавав книжки, проводив вечірки – видно сподівався, що людям дорожчі стануть короткомиттєві вигоди, ніж майбутнє свого міста. Євген Мельник, не відкривши рахунку виборчого фонду, зайнявся іншою корисною справою – організував переведення школярів через дорогу поряд зі школами. Ця ініціатива справила досить гарне враження на лучан, але не достатнє, щоб бути обраним міським головою.

Пізніше до активних дій штабу Литвинюка на зниження рейтингу Шиби додалась ще й діяльність кандидата Кожевнікова, який теж поставив собі за ціль – не замінити Кривицького, а не допустити до посади міського голови Шибу. Парадоксальна річ виходить. Кандидати, які говорять про необхідні зміни в місті, на ділі роблять все для того, щоб таких змін не було. Як бачимо історія дала їм свою оцінку – жоден з них навіть близько не дотягнувся до рейтингу Шиби чи Кривицького. Все-таки лучани не вірять брехні.

Результати виборів. Незадоволені проти Шиби

Попри всі намагання учасників виборчого процесу подати себе як гідного посади міського голови, основна боротьба вже при підрахунку голосів реально йшла між двома кандидатами – діючим міським головою Антоном Кривицьким та самовисуванцем зі значним управлінським досвідом Богданом Шибою. Практично ці два кандидати боролись до підрахунку результатів виборів по останній з дільниць.

Перевага Шиби над Кривицьким склала за результатами паралельного підрахунку різних штабів, в тому числі нашої організації, та офіційних результатів міської ТВК близько 750 голосів лучан. Загалом Богдана Шибу підтримали понад 31 тисяча лучан, що склало близько 28,5 %, Кривицького – близько 30,5 тисячі, 27,8 %. Решта кандидатів навіть і близько не наблизились до них. Підприємець Олег Чернецький посів третє місце набравши —  близько 10 тис. голосів, Володимир Литвинюк був четвертий, з 8 тисячами, а замкнув почесну п’ятірку Геннадій Кожевников набравши 6 тисяч голосів лучан

І тут почалось найцікавіше. Скарги посипались на міську ТВК, як дощ. Спочатку Антон Кривицький вимагає перерахувати бюлетені по 65 дільницях, надавши лише один фактичний доказ про можливе порушення на одній з дільниць. Комісія його скаргу розглянула, хоча могла б цього і не робити, і навіть частково задовольнила, вирішивши здійснити перерахунок по 3-дільницях, і перевірку пакетів з бюлетенями ще по шести-семи.

Розбіжностей, які вплинули б на результат виборів, так виявлено і не було. На наступний день Антон Федорович на оперативній нараді у міськвиконкомі дякує своїй команді за роботу, та бажає Богдану Шибі продовжити всі найкращі починання в місті, тим самим визнаючи свою поразку на виборах. В цей же день його довірена особа Андрій Журавльов на прес-конференції, на котру зібрались переможені кандидати, робить абсолютно протилежну заяву, але про це пізніше.

Наступним скаржником виявився висуванець від УРП «Собор» Геннадій Кожевніков, який не міг зрозуміти, як це так, що він набрав 6 тисяч голосів, а його політична сила лише трохи більше 1000. Надавши комісії копії протоколів, котрі отримали його спостерігачі з окремих дільниць, але не дочекавшись поки комісії їх уточнять, він вимагав перерахунку бюлетенів по окремих дільницях, де, на його думку були порушення, та визнати вибори міського голови недійсними через масові порушення. ТВК провела звірку протоколів, хоча і не зобов’язана була це робити, розставила всі крапки на «і» по спірних протоколах і відмовила у визнанні виборів недійсними.

Володимир Литвинюк, також не відстав від своїх колег-кандидатів. Він також подав заяву до комісії з проханням визнати вибори не дійсними, але вже через зовсім інші порушення, які не мали нічого спільного з процесом голосування. Мабуть команда пана Литвинюка вчасно не помітила, так званих порушень, котрі можна було оскаржувати лише до дня голосування, тому лише після програшу їх кандидата почала робити «викривальні заяви» та звинувачувати конкурентів та міську ТВК у своїй поразці. Його аргументи були наступними:

1) у виборчому бюлетені суб’єктами його висунення значились міські організації ВО «Батьківщина» та Української соціал-демократичної партії, але було упущено назву блоку, котрий утворили ці політичні сили, а саме запис «Блок Юлії Тимошенко». Виходячи з документів, які подала команда Литвинюка при його реєстрації кандидатом дійсно неможливо однозначно встановити, хто ж насправді є суб’єктом висування. Більше того, рішення про затвердження тексту та форми бюлетеня приймалось у відповідності до статті 63 частини 3 Закону України «Про вибори депутатів місцевих рад та міських голів» за 25 днів до дня виборів, а точніше 1 березня. Член ТВК, котрий представляє інтереси партії «Батьківщина» в комісії, а також довірені особи пана Литвинюка при бажанні мали право ознайомитись з прийнятим комісією рішенням і перевірити відомості в бюлетені, але очевидно цього не зробили.

На оскарження такого рішення кандидат мав 5 днів згідно статті 30-1, частини 1 того самого закону. Але рішення ТВК так оскаржено і не було до виборів. Складається враження, що команда Литвинюка так захопилась зняттям з реєстрації Богдана Шиби, що не помітила, як сама допустила промах. Більше того дивує бажання пана Литвинюка заїхати на спині Юлії Тимошенко у мерське крісло. Напередодні виборів, 25 березня, керівник обласного штабу БЮТ Євген Кирильчук повідомив Луцьку ТВК, що пан Литвинюк більше не є кандидатом на посаду міського голови від Блоку Юлії Тимошенко, хоча даний факт уже не міг мати жодних юридичних наслідків ні для комісії, ні для Володимира Литвинюка.

2) ще один пункт його заяви також має претензії до виборчого бюлетеня, а саме до пункту, де вказано, що місцем роботи Богдана Шиби є Волинська обласна державна адміністрація. Дійсно Богдан Шиба 27 лютого подав заяву на звільнення з посади першого заступника. Але всім відомо, що згідно трудового законодавства, потрібно відпрацювати ще два тижні з моменту подачі заяви, та й державних службовців такого рангу не звільняють одним розчерком пера.

Процес звільнення затягнувся, оскільки мав ще пройти процедуру узгодження в Кабінеті Міністрів. На даний час, як зізнається Богдан Шиба він сам не знає чи звільнений він офіційно чи ні, а його трудова книжка і досі перебуває у відділі кадрів ОДА. Зрозуміло одне — на момент подачі заяви на балотування Богдан Шиба подав абсолютно достовірну інформацію, такою ж вона (інформація) залишалась і на момент затвердження тексту бюлетеня. То де ж тут порушення зі сторони територіальної виборчої комісії чи Богдана Шиби?

Комісія, по суті, скаргу відхилила, оскільки не мала підстав для задоволення, але одночасно «виховала» секретаря комісії, за можливу помилку при наборі тексту бюлетеня. Хоча відомо, що комісія — орган колегіальний, відповідно і рішення приймає колегіально.

Не отримавши задоволення своїх скарг у територіальній комісії, вище перелічені кандидати перенесли своє обурення на Майдан, а потім у міськрайонний суд.

Особливо дивує мітинг, котрий відбувся 2 квітня, і організаторами якого вистурили ті ж самі кандидати. Якщо раніше на Майдані всі «перемивали кістки» Кривицькому, то тепер взялися за людину, яку у владних та партійних колах називають «патологічним демократом» Богдана Шибу, реальну та альтернативну заміну, погрузшій у корупційних скандалах та підозрах команді Кривицького.

Подавши відразу два позови до суду з вимогою скасувати рішення ТВК про встановлення результатів голосування та оголошення міським головою Богдана Шиби, самі ж позивачі (Литвинюк, Кривицький, Кожевников та Бойко) їх відкликали, розуміючи, що суд не задовольнить такі позови через безпідставність.

Прогноз подальших дій

Спробуємо зробити подальший прогноз дій опонентів Богдана Шиби. Дуже сумнівно, що ці люди заспокояться. Для «політиканів» головне — шум навколо власного імені, а не результат.

Отже, після офіційної публікації результатів виборів Луцького міського голови у четвер, 6 квітня, варто очікувати чергової заяви з вимогою визнати вибори недійсними від команди переможених кандидатів, що буде базуватись на попередніх претензіях пана Литвинюка.

Вже зараз у територіальну комісію навідуються різноманітні провокатори розповідаючи, що вибори визнаються недійсними по всій Україні, такими будуть визнані і в Луцьку і т.д.

Не виключено, що знайдуться люди, які будуть тиснути морально на комісію, погрожуватимуть окремим її членам для скасування результатів виборів. Ми також не виключаємо, що можуть мати місце спроби підкупу членів ТВК, а пізніше і суддів. Вже зараз містом починають ходити чутки, що одному судді пропонували пристойну суму за потрібне рішення по виборах міського голови.

Зрозуміло одне, що епопея з виборами міського голови і вступу його на посаду може тягнутись до Великодня, а місто, залишаючись без господаря, зустріне його не в найпривабливішому вигляді.

Можливо пора закінчити бавитись в ігри, панове кандидати, і дати новій команді приступити до роботи?

Впевнені, що енергію всіх новий міський голова може спрямувати на благо міста, було б лише у Вас бажання. А наша організація буде за цим пильно спостерігати і аналізувати».

"Західна iнформаційна корпорація"