Основними інноваційними ідеями для української енергетики є будівництво сонячних і вітряних електростанцій із паралельним нарощуванням маневрених потужностей у вигляді парогазових установок і накопичувачів енергії, вважає бізнесмен Костянтин Григоришин, якому належить низка обласних енергопостачальних компаній та енергомашинобудівних підприємств.

"За найближчі 20-30 років необхідно побудувати... від 7 до 10 ГВт парогазових установок. І необхідно паралельно будувати "вітряки" - від 1 до 2 ГВт на рік і "сонце" - також 15-20 ГВт. І при цьому паралельно розпочинати вже із сьогоднішнього дня експерименти з накопичувачами енергії, локалізуючи технологію тут", - сказав бізнесмен в інтерв'ю ресурсу "Енергореформа" агентства "Інтерфакс-Україна".

На його думку, нинішня структура українського енергобалансу застаріла. "(Енергобланас) складається з вуглеводнів (нафта і газ), вугілля, ядерного палива, гідроенергії і трохи сонця та вітру. Якщо у нас на сьогодні частка зеленої енергетики у балансі країни становить не більше ніж 1-2%, то в розвинених країнах - на порядок більше, а в перспективі 20-30 років - це щонайменше 50%", - зазначив К.Григоришин.

Він наголосив, що нині вже більш ніж у 50 країнах світу сонячна і вітряна енергія є найдешевшими, що становить у США 3-4 центи за кВт-год, в Англії - близько 4 центів за кВт-год.

"Технології в зеленій енергетиці змінюються нині настільки швидко, що вартість введення нових потужностей знижуватиметься, а їхня ефективність збільшуватиметься. Що, зрештою, приведе до значного здешевлення електроенергії", - вважає бізнесмен.

На його думку, будівництво об'єктів зеленої енергетики в Україні буде рентабельним і за ціни на неї близько 5 центів за кВт-год, тоді як нинішня ціна у більш ніж 10 центів є завищеною.

К.Григоришин уточнив, що 1 кВт встановленої потужності сонячної генерації нині обходиться приблизно в $0,5 тис.(а за п’ять-сім років - $0,3-0,4 тис.), "вітряка" - близько $1 тис., тоді як вугільного блока - від $2,5 до $3 тис. (без урахування зростання витрат на екологію), атомної - близько $6 тис.

"Навіть якщо ми нарешті скасуємо "Роттердам+", то за нинішньої ставки капіталу вартість вугільної енергії перевищуватиме 10 центів з урахуванням операційних витрат і рентабельності бізнесу", - зазначив бізнесмен.

За його оцінками, навіть зі зниженням ставки вартості капіталу з 10% до 5% інвестиційна складова буде не менше ніж 3-4 центи плюс вартість викидів і вартість палива, а також витрати на експлуатацію. "Тому навряд чи ціна електроенергії, виробленої з вугілля, буде менше ніж 8-10 центів. Тож у світі нині утилізують лише старі блоки, які були побудовані, - нехай допрацюють, оскільки вже вони є", - вважає К.Григоришин.

Він уточнив, що в частині атомної енергії предметом дискусії могла б бути добудова двох блоків російської конструкції, які обійшлися б у $2-3 тис. за кВт, проте з політичних міркувань цей варіант відпадає.

Бізнесмен додав, що термоядерний синтез також втратив актуальність із розвитком зеленої енергетики, оскільки є вкрай технологічно складним і пов'язаний з радіоактивністю.

Пропонуючи свої варіанти вирішення проблеми маневрених потужностей для балансування зеленої енергетики, бізнесмен висловив думку, що гідроакумулювальні станції втратили свою ефективність. К.Григоришин вважає, що їх будівництво є невиправдано дорогим і в рельєфах України завдасть серйозної екологічної шкоди, тож йтися може лише про добудову на 95% готової Дністровської ГАЕС.

"Аналогічно, технологією кам'яного століття є тримати в резерві вугільні блоки, що підвищує вартість електроенергії, оскільки споживачі сплачують не за отриманий товар, а за факт наявності потужностей із його виробництва", - додав експерт.

Вирішення проблеми К.Григоришин вбачає у широкому впровадженні парогазових установок. До їхніх переваг він відніс низький CAPEX ($600-$700 за кВт встановленої потужності), більш високий ККД, непогані екологічні показники, високу маневреність і низькі експлуатаційні витрати.

"Щоб газовий блок розігнати з холодного резерву до піку необхідно декілька годин, тоді як у парогазової установки це 10-15 хвилин. Така установка швидко зводиться. Якщо на будівництво вугільної електростанції необхідно кілька років, то на парогазовий блок - кілька місяців", - сказав також бізнесмен.

Паралельно він також закликав уже сьогодні освоювати в Україні виробництво накопичувачів енергії за літій-іонною технологією, яку пропагує Ілон Маск, або графеновою. "Найсучасніший спосіб - це накопичувальні потужності. І світ до цього прийде, але років за 20-30. Для України - це один зі способів посісти своє гідне місце в міжнародному розподілі праці, тому що ринок буде просто величезний", - вважає К.Григоришин.

За його словами, Україні для надійного функціонування енергосистеми необхідно мати в запасі, грубо кажучи, добове споживання електроенергії. "Україна за день споживає близько 500 млн кВт-год. Помножте це на $200 й отримайте $100 млрд. Це мінімальний розмір лише українського ринку, якщо не враховувати індивідуальних накопичувачів", - оцінив можливий розмір ринку бізнесмен.

Він уточнив, що навіть якщо 1 кВт-год коштуватиме вдвічі дешевше, ніж декларує І.Маск, то це все одно близько $50 млрд інвестицій для того, щоб зробити систему незалежною від перепадів споживання або вироблення протягом доби. "Відповідно світовий ринок, і Світовий банк це підрахував, - це $20-30 трлн", - наголосив К.Григоришин.

Він вважає, що ці інвестиції можуть бути отримані за рахунок міжгалузевого переливання капіталу, оскільки нині їх вкладають у видобуток корисних копалин і створення інфраструктури з їх переробки: необхідно побудувати свердловини, шахти, нафтопроводи, танкери, залізниці, величезні електростанції, тоді як за зеленої енергетики це все не потрібно.

"Якщо ви навчитеся виробляти в Україні накопичувачі і займете бодай кілька відсотків світового ринку, то це перевищить сьогоднішній експорт України у два-три рази! Хто зараз на цьому фокусуватиметься і намагатиметься цю технологію локалізувати у себе й виходити з нею на світовий ринок, той дуже багато може заробити", - заявив К.Григоришин.

На його думку, Україна - хороше поле для експериментів, "тому що все до біса розвалено", тому можна почати робити експерименти.

Власник обленерго додав, що паралельно з новими джерелами електроенергії світ розвиває мережі, йдучи від старих мереж, влаштованих як дерево, - є велика електростанція, від якої лінії йдуть гілками. Він пояснив, що в сучасній мережі безліч вузлів, тому що кожен споживач, маючи накопичувач, стає інтерактивним: іноді споживає енергію, а іноді - продає. "Плюс у вас є розподілена генерація - не велика станція, а сонце, вітер, які розподілені, тому вони влаштовані як мережа", - додав К.Григоришин.

Він наголосив, що розвивати необхідно і низьковольтні мережі для такої от інтерактивності, і високовольтні мережі, щоб перекидати великі обсяги енергії.

ua.interfax.com.ua