Сьогодні в УКМЦ відбулася презентація та обговорення результатів моніторингу імплементації Україною Угоди про Асоціації з ЄС у сферах енергетики та довкілля за 2016 рік. Моніторинг здійснено учасниками шести експертних робочих груп, до складу яких сходять представники аналітичного центру DiXi Group, Громадянської мережі ОПОРА, Всеукраїнської громадської організації "Енергетична Асоціація України", Ресурсно-аналітичного центру "Суспільство і довкілля", асоціації "Європейсько-Українське агентство".
Відкриваючи презентацію, представник DiХi Group Роман Ніцович наголосив, що газова сфера заслужено вважається сферою, де "світить сонце": "До нас заходять європейські трейдери, значить на ринку є ліквідність, ми пройшли другий опалювальний сезон без постачання російського газу. Але є і "хмари", наприклад, закріплення монополії для непобутових споживачів. Були продовжені на рік спецобов’язки, держава не виконала обіцянок щодо монетизації субсидій. Маємо закріплену монополію Нафтогазу для непобутових споживачів і облгазів – для побутових. Через відсутність монетизації субсидій говорити про постання ринку газу не приходиться".
Окремо Роман Ніцович звернув увагу аудиторії на проблеми, пов'язані із Нафтогазом: "Як тільки Нафтогаз вийшов на прибутковість - одразу з’явилися сили, які захотіли на Нафтогаз повпливати. Наміри вплинути на маркетмейкера – Нафтогаз – може означати відсутність кредитів та інвестицій у нафтогазову сферу, якщо вплив буде тривати. Корпоративна реформа має продовжуватись, має продовжуватись процес розділення".
Щодо рішення регулятора про абонплату, Роман Ніцович зазначив, що розділення плати за товар і розподіл є необхідною умовою постання ринку газу, але спосіб, у який це здійснено – без обговорення, непрозоро – поставило під загрозу це необхідне рішення. "Ми маємо зробити все, щоби надалі таких пожеж не виникало в цій сфері", - підкреслив він.
Світлана Голікова, незалежний експерт, зазначила, що справи в атомній енергетиці і щодо Чорнобильської зони вирішуються позитивно, тож це досягнення України.
"Але «хмари» існують в сфері електроенергетики. Попри те, що цього року з великими потугами було прийнято закон «Про ринок електричної енергії», Я досі не впевнена, що ми виконаємо зобов’язання щодо трансформації енергетичного ринку, оскільки на закон чиниться політичний тиск. А споживач, як і в газовій сфері, досі позбавлений вибору постачальника", - підкреслила вона.
Іще одна проблема, на якій наголосила експерт – відсутність стратегічного бачення в державі: "Кожного року ми говоримо про те що потрібна нова енергетична стратегія, але її досі немає. Але це policy, а без перспективного бачення ми щороку будемо звітувати лише про проблеми – неспроможість споживачів, проблеми з вугіллям тощо"
Проте є у сфері електроенергетики і безумовні досягнення – це розвиток зеленої енергетики. Минулого роки ми вже мали понад 1000 домогосподарств, які вже встановили сонячні панелі, тож прогрес є. Ще одне досягнення, на думку Світлани Голікової, стосується якості електричної енергії, з цього приводу було відповідне рішення Нацрегулятора.
Координатор житлово-комунальних та енергетичнгих програм Громадянської мережі ОПОРА Тетяна Бойко звернула увагу аудиторії на важливості окремих історій успіху щодо впровадження енергоефективних заходів - але, на жаль, лише як сильного інформаційно-мотиваційного приводу: "Якщо ми говоримо про енергоефективність, то Україна може похвалитися тим, чого не було іще декілька років тому – це окремі історії успіху енергоефективних проектів. Але це не система, це не призводить, за великим рахунком, до динаміки зменшення споживання, а воно мало би становити 20%. Окремі вражючі історії по зменшенню енергоспоживання багатоквартирними будинками до 50% - це наслідок програми «теплих кредитів», проте з нею є й проблема – вона настільки популярна, що а неї закінчуються гроші".
От і зараз, за словами експерта, гроші в програмі енергоефективності вичерпалися для фізичних осіб. Прем’єр-міністр обіцяв вирішити проблему із додатковим фінансуванням, але наразі вона не подолана, як зазначила Тетяна Бойко.
Інша проблема, на якій наголосила експерт, пов'язана з місцевим співфінансуванням. "Тільки 105 місцевих програм підтримки енергоефективних заходів із більш ніж 200 діяли в минулому році. І це важливо, оскільки споживачі своїми силами, без держпідтримки і підтримки місцевої влади, не можуть достатньо зменшувати своє енергоспоживання", - наголосила представниця ОПОРИ.
Проте ключова проблема, про яку повідомила Тетяна Бойко, полягає в тому, що не було прийнято базового пакету законопроектів, що дадуть змогу впровадити реформу в сфері енергоефективності. "Два закони були прийняті в першому читанні цього року – про енергоефективність будівель і про фонд енергоефективності – але досі 4 ключові закони зависли на рівні 1 читання. А доки немає реформи в цій галузі, не буде і бази для енергоефективних заходів і для зменшення споживання на 20%", - зазначила вона.
Остання суттєва проблема, яка гальмує розвиток енергоефективності у житловому секторі – це монетизація субсидій, яка досі навіть не розпочалася. "5 років поспіль Світовий Банк виділяє кошти на єдину базу субсидіантів, але віз і нині там. Тому системна проблема соціального захисту і справді дуже далека від досконалості", - зазначила Тетяна Бойко.
Експерт Валентина Бєлькова звернулася до питання бізнес-клімату в галузі, наголосивши, що головною новиною в цьому напрямку є прийняття Закону про НКРЕКП, який створив базу для незалежності Нацкомісії. "Позитив у цьому законі – це те, що ринок отримає незалежного арбітра, котрий даватиме свої правила роботи на ринку, який сприятиме покращенню бізнес-клімату і враховуватиме інтереси держави і споживачів", - підкреслила вона.
Проте закон має перехідний період, протягом якого мають змінитися всі члени НКРЕКП, а досі навіть не сформовано комісію по їх відбору, - констатувала Валентина Бєлькова.
На думку експерта, важливим здобутком стала система ProZorro, яка зробила для бізнеу відкритим доступ до державних закупівель. "Але ми очікуємо, що в цьому році вирішиться питання допорогових закупівель, стандартизації договорів з держпідприємствами, і це дозволить бізнесу долучатися до таких торгів", - додала вона.
Останнє з важливого, згаданого експертом, – система єдиного вікна на митницях. При цьому сам процес проходження митниць став, за її словами, значно коротшим. "Але є і «але» - стандартизація з європейськими нормами, яку ми вже очікуємо в поточному році. Наголошу й на проблемі приєднання до електромереж, що нині активно обговорюється бізнесом", - завершила переліком низки проблем галузі Валентина Бєлькова.
Представник центру «Психея» Геннадій Рябцев зазначив, що ключовою проблемою виконання зобов'язань галузі нафти та нафтопродуктів є терміни, про частину з яких вже забули, оскільки вони давно сплили, а частина - постіно переноситься. "Чому? Бо вважається, що створювати стратегічні запаси нафти і нафтопродуктів потрібно хіба з 2023 року. І це впливає на вартість нафтопродуктів. І до речі не факт, що ці зобов’язання виконають у зазначений термін", - констатував Геннадій Рябцев.
Також він наголосив, що існує директива, яка виконується у всіх країнах ЄС – вона стосується якісного палива. "А у нас навіть немає органу, який би контролював якість палива. І в цьому є значна проблема для 10 мільйонів українських автомобілістів", - зазначив експерт.
Разом із тим, він наголосив, що в Україні існує декілька директив, пов’язаних із екологією – щодо контролю викидів вуглеводнів з резервуарів з нафтопродуктів на терміналах, в портах, з цистерн тощо, які би всі мали бути обладнані спеціалізованими приладами. "Але через неправильний переклад контролюється сертифікація портових кранів, але не тих, через які витікають нафтопродукти, а тих, які переносять вантажі", - звернув увагу на казус, що безпосередньо впливає на здійснення екологічного контролю Геннадій Рябцев.
Наталя Андрусевич, голова правління організації «Суспільство і довкілля», у свою чергу, почала з позитивної тенденції щодо галузі захисту довкілля: "З позитиву варто підкреслити – і це пов’язано з приходом нового уряду – більшу зацівленість екологічними питаннями. Це не може не тішити. Проте попри таку пожвавленість у сфері апроксимації законодавства ми не можемо похвалитися великим прогресом. У водному секторі був прийнятий закон про управління водними ресурсами за басейновим принципом – і це важливий закон. Разом із тим, президент ветував важливі закони, що стосуються стратегічної оцінки екологічного впливу", - констатувала вона.
Що стосується промислових викидів – то тут, зазначила Наталя Андрусевич, триває розробка комплексного документу щодо спалювання, але він не прийнятий і досі.
"Слід констатувати, що питання довкілля досі не є пріоритетними для держави, їх немає у стратегічних проектах уряду, недостатньо тиску з боку європейської спільноти та з боку громадськості", - на завершення підкреслила голова правління організації «Суспільство і довкілля»
Нагадаємо, робота експертних груп відбувається в рамках проекту «Збільшення впливу громадянського суспільства у моніторингу та політичному діалозі щодо реформ в енергетиці та суміжних секторах відповідно до імплементації Угоди про Асоціацію» за підтримки Єврокомісії.

zhytlo.in.ua