Вперше за чверть століття незалежності України ми розпочали повномасштабну реформу в житлово-комунальній сфері. І вперше за всю історію держави реформа енергоефективності і теплоенергетики побудована навколо споживача. Саме інтереси наших громадян в центрі цих реформ.Що змінять реформи в житті українців?
Найперше - зменшать рахунки українських родин за рахунок економії газу, тепла, світла і води та покращать якість комунальних послуг. Дадуть можливість людям платити за комунпослуги в декілька разів менше і вкладати гроші в термомодернізацію. Це зробить будинки більш комфортними і сучасними, а отже підвищить власникам вартість їх житла. Рішення буде за людиною: споживати більше газу, тепла і платити за це з власного гаманця, чи економити і на зекономлені гроші, наприклад, ремонтувати своє житло.
Для цього ми робимо три прості речі:
Здійснюємо реформу енергоефективності (створюємо Фонд енергоефективності). Уяву про цю реформу можна скласти для себе згадавши, як впродовж 2015-17 років працює в Україні програма "теплих кредитів". Нагадаю, це коли держава компенсує людям від 40 до 70% кредиту, використаного на утеплення будинку. Так за 2 роки було видано близько 164 тис кредитів майже на 3 млрд грн. Але, в основному ці кредити взяли приватні домогосподарства. Створення Фонду енергоефективності дасть можливість в більшій мірі активізувати тепломодернізацію, зокрема, в багатоквартирних будинках - ОСББ. Тим більше, що минулого року було ухвалено з акон №417 "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", який дає можливість ефективно управляти своєю власністю мешканцям багатоповерхівок.
Монетизуємо субсидії - зекономлені гроші віддаємо людині, а людина спрямовує кошти у тепломодернізацію свого житла. Таким чином, у людини з'являється можливість модернізувати житло за рахунок субсидій, а у держави можливість не втрачати щорічно мільярди на соціальні виплати, а спрямувати частину цих коштів на енергоефективність
Проводимо реформу тепло- та водопостачання - тобто, запроваджуємо обов'язковий облік використання не лише світла (до чого звик кожен), а й тепла та води. Це означає встановлення лічильників. Водночас підвищуємо якість послуг і створюємо реальні умови для того, щоб люди не платили за втрати води, тепла в мережах, а платили лише за те, що спожили насправді. За втрати в мережах буде платити той, кому ці мережі належать, і хто їх не ремонтує. Це вже буде реальне зменшення сум в платіжках для споживачів і стимул для надавачів комунпослуг модернізувати свої мережі.
Ці три кроки потрібно робити одночасно. А зміни запустити в дію до нового опалювального сезону. Енергоефективність - це єдиний шлях до енергонезалежності.Монетизація субсидій вигідна людям
Існуюча система субсидій не стимулює людей економити газ, тепло, світло. Люди не розуміють, навіщо їм запроваджувати заходи з енергоефективності у своїх будинках, якщо держава і так компенсує їм витрати за спожиті комунпослуги. Але при цьому треба розуміти, що якість послуг та комфорт будинків залишається незмінно низьким.
На сьогодні держава витрачає на субсидії понад 50 млрд гривень. В подальшому ці гроші не реінвестуються в жодну цільову програму, яка б покращила стан справ в у сфері комунальних послуг. Тобто, така компенсація не зменшує споживання енергоресурсів і не покращує якість життя в будинках, а залишає все без змін. Це шлях в нікуди.
За таких умов споживання енергоресурсів неодмінно прийде час, коли в держави не вистачить грошей для виплати субсидій. Тим паче, що в перспективі норми, за якими нараховуються субсидії будуть поступово зменшені, оскільки норми споживання енергоресурсів в Україні потрібно зменшити для конкурентоздатності держави. Тоді у невигідних умовах будуть українці, які взагалі нічого не робили з своїм житлом, отримуючи допомогу від держави. Щоб цього не сталося, потрібно монетизувати субсидії, щоб люди зекономлені на споживанні енергоресурсів гроші спрямували на енергоефективність.
Вкладені в енергоефективність гроші швидко окупляться завдяки зменшенню рахунків за комунальні послуги
Найпростіші розрахунки доводять, якщо запрацює Фонд енергоефективності, і кредити на термомодернізацію стануть ще доступнішими, то для багатоквартирного будинку на 120 квартир вкладені у модернізацію гроші окупляться за 5 років. А якщо ми монетизуємо субсидії, у власників квартир з'явиться додатковий стимул економити на комуналці, щоб утеплити свій дім.Рахуємо разом. Якщо мешканці будинку, в якому 120 квартир, тобто ОСББ, вирішать термомодернізувати свій будинок за найпростішим пакетом "Легкий", розробленим фахівцями, на це треба буде приблизно 420 тисяч гривень. Це по 3500 гривень з квартири. Але кожній квартирі вкладати стільки грошей в ремонт відразу не потрібно.
ОСББ зможе взяти кредит і додатково отримати грант від Фонду енергоефективності. Це буде досить просто. З 3500 гривень вартості проекту для квартири, які потрібно проінвестувати, 1400 гривень - це буде фінансова допомога Фонду (яку повертати не треба). Початковий внесок з кожної квартири, УВАГА! буде лише 350 гривень, а 1750 гривень - буде банківський кредит, який треба повернути за 5 років (тобто всього 50 гривень на місяць, за умови відсоткової ставки 21% річних).
Отже, ОСББ має 420 тисяч гривень на термомодернізацію. Також у ОСББ є можливість отримувати консультації фахівців Фонду енергоефективності і самостійно обрати собі компанію, яка термомодернізує їх дім. Але компанія отримає гроші за роботу лише тоді, коли незалежний енергоаудитор підтвердить якість робіт. Отже, випадки неякісних робіт і шахрайства з коштами будуть неможливі.
За підрахунками фахівців, термомодернізація триватиме 1-2 місяці, а після її завершення економія енергоносіїв зменшить рахунки за комунальні послуги для мешканців цього будинку на 20%.
Тобто, якщо мешканці квартири, наприклад, платили за тепло 10 000 гривень на рік, після термомодернізації їхньої багатоповерхівки вони будуть платити 8 000 гривень. Економія на рахунках за тепло складе 2 000 гривень на рік або 166 гривень на місяць. Але не відразу. Перші 5 років економія складатиме 116 гривень, тому що 50 гривень потрібно буде щомісяця впродовж 5 років сплачувати за кредит (в цю суму входять і відсотки). За ці 5 років родина зекономить на комуналці 7 000 гривень, а з шостого року буде економити 2400 гривень щорічно. Після монетизації отримувачі субсидій на економії енергоресурсів ще й зароблятимуть
Тепер переглянемо витрати та економію на комуналці родини, яка отримує субсидію в контексті термомодернізації будинку та енергоефективності.
Знову рахуємо: наприклад, родина щомісяця отримує рахунок за тепло на 1000 гривень. З них 900 гривень покриває держава у вигляді субсидії, а 100 гривень залишається сплатити родині.
Пам'ятаємо, що після термомодернізації будинку за пакетом "Легкий" платіж за комуналку зменшиться на 20%, тобто на 200 гривень. Отже, мало того, що після монетизації субсидій родині не доведеться доплачувати за тепло 100 гривень, вона зможе із 100 зекономлених гривень субсидії 50 гривень спрямувати на погашення кредиту, а 50 гривень щомісяця накопичувати на своєму рахунку. За рік це буде 600 гривень, так би мовити "заробітку" від субсидії лише за те, що родина зекономила державі енергоносії. Вигода очевидна і для людини, і для держави.Отже, грант Фонду енергоефективності та монетизація субсидії дозволить кожній родині сплачувати вчасно кредит та отримати економію для сімейного бюджету. Хто може бути проти цього? Всі підтримують.
Механізм реалізації реформ простий і зрозумілий: монетизація субсидій та ухвалення Верховною Радою пакету законів з енергоефективності.
Уряд підготував та передав у Верховну Раду повний пакет законопроектів для масштабної реформи енергоефективності. Його ухвалення вітають всі, хто підтримує реформи та енергонезалежність України: Світовий банк, IFC, ЄБРР, USAID, ГО "Реанімаційний пакет реформ", Громадська мережа ОПОРА, "Енергоефективні міста України. Зокрема:
"Про житлово-комунальні послуги" (№1581-д) - створює умови для розвитку конкуренції на ринку ЖКП і дозволяє споживачам укладати прозорі договори напряму з постачальниками послуг.
"Про комерційний облік комунальних послуг" (№4901) - запроваджує обов'язкове встановлення лічильників. Споживачі будуть платити за фактично спожиті газ, тепло, воду, а не за втрати в мережах. Це стимул для підвищення енергоефективності.
"Про енергетичну ефективність будівель" (№4941) - запроваджує механізм отримання уніфікованого сертифіката енергоефективності будівлі. У Сертифікаті буде інформація про споживання енергоресурсів у будинку та рекомендації з підвищення енергоефективності.
"Про Фонд енергоефективності" (№5598) - надасть людям фінансову підтримку та технічні рішення, які зменшать споживання ененргоресурсів та витрати на комунальні послуги.
Також Мінрегіон розробив Концепцію реформування галузі теплопостачання в якій монетизація субсидій - це одна з ключових частин реформи. Це необхідний і важливий крок реформи енергоефективності, інвестиція в цілковиту енергонезалежність України. Я кщо ми не монетизуємо субсидії, це перешкоджатиме впровадженню енергоефективності, особливо у багатоповерховому сектор.
Концепція монетизації субсидій розроблена експертами Мінрегіону спільно з Міжнародною Фінансовою Корпорацією (IFC).
Ми плануємо зробити монетизацію в два етапи. Перший - на рівні підприємств - надавачів послуг, другий - на рівні людей-споживачів послуг ЖКГ. Для цього потрібно обов'язково провести верифікацію - уточнити списки тих людей, які дійсно потребують допомоги. Щоб нікого не залишити поза увагою і разом з тим, щоб державними грошима не скористались шахраї.
Монетизація для людей.
В котре наголошую: в центрі нашої реформи - споживач. Для людей монетизація створить стимули економити енергоресурси та при підтримці Фонду енергоефективності дасть інструмент тепломодернізувати свої будівлі. А відтак, зменшити суми в платіжках, осучаснити свій дім, покращити комфорт свого житла і підвищити його ринкову вартість.
Для підприємств-надавачів комунальних послуг вигода від монетизації субсидій теж очевидна.
Вони отримають за надані послуги живі гроші, а не "віртуальні взаємозаліки". Отже, перестануть залежати від централізованих рішень та дій монополістів. Вони зможуть самостійно витрачати гроші на модернізацію й енергоефективність, виробництво та постачання тепла.
Загалом монетизація субсидій зробить зрозумілими для кожного стосунки в ланцюгу "бюджет - субсидіант - надавач послуг - постачальник енергоресурсів". Отже, мінімізує корупційні ризики.
Нарешті, монетизація - це передумова для виконання Угоди про Асоціацію України з ЄС в частині впровадження Третього енергетичного пакету.
Швидкість реалізації напрацьованих нами реформ і добробут родин залежить від народних депутатів.
Саме вони повинні невідкладно ухвалити згадані законопроекти, щоб їх норми запрацювали ще д о початку опалювального сезону. Це необхідно для того, щоб нараховані людям субсидії можна було монетизувати і спрямувати зекономлені кошти на енергоефективність.
У разі ухвалення згаданих законопроектів ми очікуємо для держави до 2021 року скорочення споживання, а отже імпорту, газу 1,5 млрд кубометрів. Це економія бюджетних грошей. Також ми прогнозуємо 5 млрд грн щорічної економії на фінансування субсидій. В той же час люди отримають якісніші житлово-комунальні послуги, комфортніше житло та зменшення рахунків за комуналку. На скільки? Це буде залежати персонально від кожної окремої родини.

zhytlo.in.ua