Міністр екології Остап Семерак переконаний, що програму розвитку гідроенергетики України варто переглянути. Про це він сказав в інтерв’ю “Тижню”. Цікаво, при тому, що міністр говорить про перспективу будівництва ГЕС на Дніпрі, з контексту стає зрозуміло, що мова йде про Канівську ГАЕС…

“Цю програму ухвалили, попри відсутність підтримки з боку Мінприроди. На засіданні уряду я вказував на необхідність доопрацювання й глибшого обговорення кожного пункту. Це не врахували, і за рішення я не голосував. Нещодавно на Громадській раді ми обговорювали вплив будівництва Канівської ГЕС на довкілля й вирішили на другому етапі обговорення максимально залучити до цього фахівців. Насправді я розрізняв би маленькі й великі ГЕС з акумулюючими потужностями. Хоча навіть у маленьких є різні технології, і, скажімо, на такі, які в часи Януковича намагалися застосувати в Карпатах, коли русло річки ховається в трубу й зникає з карти, ми не можемо погодитись. Енергетика має розвиватися, але  з мінімальною шкодою для довкілля. Звісно, електроенергія нам потрібна, зростає економіка. Лише збільшення кількості кондиціонерів в Україні додає в споживанні 350 МВт щороку. Уряд прийняв рішення про стимулювання переходу з газу на тверде паливо чи електрокотли, тому нам потрібно думати, як розвивати енергетику. Я проти збільшення теплоенергетики як найбільшого забруднювача довкілля, а щодо акумуляційних проектів, то ми повинні глибше їх досліджувати. І якщо наукове та екологічне співтовариство прийме рішення про їхню очевидну шкоду, тоді цього, звісно, треба уникати”, – зазначив міністр.

На закид, що проект Канівської ГЕС дуже схожий на лобістський, оскільки бюджет у нього більший, ніж виділяється на армію, та й головні наукові інституції проти нього, Остап Семерак вінповів так:

“Ми теж стурбовані, але якщо серед його інвесторів буде ЄБРР, то тут є позитив. Усі проекти, які фінансує ЄБРР, втілюються лише після належної екологічної оцінки впливу на дов­кілля. З Дністром та сама історія. Має бути комплексний підхід. Кожен проект окремо проходитиме експертизу, дозвіл на будівництво вимагатиме екологічної оцінки, затвердженої Мінприроди. Ми здійснюватимемо максимально широке публічне громадське обговорення на основі наукових досліджень фахівців Академії наук і закордонних сертифікованих експертів. Я більш ніж переконаний, що будуть емоційні дискусії, але їх треба провести й прийняти зважене рішення, бо ідеальних рішень немає, особливо в питаннях використання природних ресурсів”, – наголосив міністр.

dzvin.news