Працівники «Чернігівторфу» звернулися за підтримкою до громадськості й влади, щоб захистити своє підприємство від чергової спроби, як на їхню думку, паралізувати роботу двох торфозаводів області. 23 січня колектив Смолинської дільниці ДП «Чернігівторф» готовий був розпочати безстроковий страйк для захисту своїх інтересів. Та поки що вирішили утриматися, сподіваючись залагодити конфлікт через переговори з концерном «Укрторф» і Міністерством палива та енергетики. Зустріч зацікавлених сторін відбудеться 31 січня.Газета «Чернігівщина» у №2 від 12 січня 2017 року вже писала про обурення працівників заводу редакцією нового статуту, який ДП «Чернігівторф» отримало від керівництва державного концерну «Укрторф» наприкінці минулого року. Представники профспілок та керівництво заводів упевнені, що цей статут позбавляє колектив будь-яких управлінських важелів і в майбутньому сприятиме приватизації підприємства.

Представники ДП «Чернігівторф» хочуть направити звернення до Міністерства енергетики та вугільної промисловості і ДК «Укрторф», аби статут їхнього підприємства у новій редакції був відмінений. Також у зверненні є вимога щодо скасування всіх рішень, які були прийняті без узгодження з профспілковими організаціями та трудовим колективом підприємства.

Трудовим колективом разом із профспілками було прийняте рішення про початок безстрокового страйку з 23 січня. Однак через те, що влада пішла на переговори, страйк тимчасово був припинений. Та оскільки він є безстроковим, поновити його працівники можуть у будь-який момент.

Борги майже виплатили

Смолинська дільниця з видобутку торфу ДП «Чернігівторф» працює в досить напруженій ситуації вже близько десяти років. Особливо важко було в 2015, коли відбувався гострий конфлікт між колективом та інвестором – ТОВ «Терма-Груп». Тоді працівники заводу відстояли своє підприємство і з весни 2016 року Смолину вдалося знайти покупців на свою продукцію, налагодити виробництво, віддати майже всі борги попередніх років і своєчасно виплачувати зарплату. Сьогодні на заводі працюють у чотири зміни, а кількість найманих працівників збільшилася з 40 до 76 чоловік.

Та на початку цього року концерн «Укрторфу» надіслав на підприємство новий змінений статут, згідно з яким, за словами працівників і представників профспілок, звужуються права робітників і виникає ризик чергової зупинки виробництва. До того ж, за новим статутом завод можна ліквідувати без комісії – шляхом реорганізації. Не менш обурює працівників торфопереробного заводу і той факт, що відповідно до нових вимог підприємство повинно укладати договори на поставки торфу тільки з дозволу ДК «Укрторф», що значно обмежує повноваження керівництва підприємства. Ці пункти роблять неможливим стабільне функціонування ДП «Чернігівтортф», яке останнім часом швидкими темпами нарощує виробництво. Тому на фоні свого відродження колектив сприйняв редакцію нового статуту як кроки до ліквідації і як наслідок приватизації їх підприємства.

«У 2015 році у нас була заборгованість 2,5 мільйона гривень, за останні 9 місяців минулого року ми виплатили майже 2 мільйони, – розповідає тимчасово виконуючий обов’язки директора ДП «Чернігівторф» Юрій Бондаренко. – До того ж, виплатили людям майже всю заборгованість із заробітної плати. Такими темпами вже на кінець цього року вийдемо з боргів повністю. До речі, напередодні Нового року ми звернулися до концерну «Укрторф» з пропозицією нагородити працівників Смолинського торфобрикетного заводу грамотами, адже за минулий рік люди зробили колосальну роботу. На що отримали відмову».

Найкращий торф — у Смолині

Наразі в Україні працює сім торфозаводів, два з яких на Чернігівщині: Смолинський та Ірванцівський. Смолинський торфобрикетний завод – найновіший. Як стверджують спеціалісти, торф у місцевих родовищах, якого вистачить на понад 50 років роботи заводу, – найвищої якості.

«У нас найкращий товар, тому за наш завод і йде така боротьба, – говорить начальник Смолинської дільниці з видобутку торфу ДП «Чернігівторф» Андрій Страхов. – Якби не колектив, то завод давно б став приватним підприємством. Саме тому ми хочемо не допустити укладення такого статуту. Все, що залежало від колективу, ми зробили, а тепер нам потрібна правова і юридична підтримка. Зараз ми йдемо на перемовини, якщо вже нас ніхто не почує, то будемо будь-якою ціною відстоювати свій завод і свої права».

Поверніть машину!

Під час обговорень Андрій Страхов згадав про транспортний засіб, який колись із їхнього заводу забрав директор Діденко і досі не повернув.

«Уже два роки, як ця машина числиться в угоні, – говорить Андрій Львович. – Ми пишемо заяви до поліції, але досі ніхто й пальцем не поворухнув. Пан Діденко їздить на цій державній машині по Києву, а нам на заводі не вистачає транспорту, аби підвозити людей на роботу. До слова, і рахунки за технічне обслуговування транспортного засобу приходять на «Чернігівторф». Тому, користуючись нагодою, звертаємося до поліції з проханням як слід виконувати свою роботу!».

gorod.cn.ua