В Уряді розцінюють 2016-й як рік «капітального ремонту» країни, економіки, процесів самоуправління. Високосний рік, як і годиться, приніс чимало випробувань для влади та пересічних українців. Та не обійшлося й без маленьких перемог: завершено насування нового безпечного конфайнменту над енергоблоком №4 Чорнобильської АЕС, знайдені ефективні рішення щодо подальшого управління Зоною відчуження, реструктуризації боргів теплопостачальних підприємств перед НАК «Нафтогаз України», у деяких містах забезпечено майже повний облік теплової енергії. Про ці та інші підсумки року Укрінформ поспілкувався з віце-прем’єр-міністром – міністром регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Геннадієм Зубком.
УКРАЇНА НА EXPO-2017 ШУКАТИМЕ ІНВЕСТОРІВ ДЛЯ БУДІВНИЦТВА ПАРКУ СОНЯЧНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ В ЗОНІ ВІДЧУЖЕННЯ
- Нещодавно над зруйнованим енергоблоком №4 був насунутий новий безпечний конфайнмент. Яким був внесок України у зведення нової захисної арки?
- Я знаю цей проект з 2000 року, коли тільки починалася розробка технічного завдання та пошук технічного рішення. Як відомо, перший саркофаг був побудований за 260 днів, завершений у 1987 році. Він був розрахований на 30 років і фактично запечатував зруйнований реактор, однак усередині й далі проходили неконтрольовані процеси. Неможливо було спочатку розібрати залишки реактора, а потім щось побудувати зверху. І ніхто взагалі не знав, що робити далі. Поступово технічне рішення знайшлося. Було вирішено, що конструкцію нового конфайнменту треба будувати на відстані, але ще треба було придумати, як її пересунути. Ми дуже активно боролися за те, щоб Україна взяла участь у виготовленні конструкцій. Однак було вирішено, що найнадійнішою буде трубчата конструкція, а труб потрібного діаметру в Україні виготовити не могли, тому їх замовили з Італії. Разом із тим, українська проектна група з Українського інституту сталевих конструкцій імені В.М.Шимановського супроводжувала процес виготовлення і монтажу. Наші фахівці разом з Novarka будували конфайнмент. Звісно, це унікальне технологічне рішення і унікальний об'єкт. Дуже шкода, що він пов’язаний не з виробництвом, а з захистом. Та все ж, для реалізації цього проекту об'єдналися 28 країн – не тільки у коштах, але й у технічних рішеннях.
Поступово перетворимо Зону відчуження на зону інвестиційної привабливості
- А що далі буде з 30-кілометровою Зоною відчуження?
- 10-кілометрова Зона навколо станції буде закрита ще дуже довгий час. У межах 30-кілометрової зони буде відокремлена та частина, яка була дійсно уражена, вона також буде закрита у зв’язку з високим радіаційним фоном. На безпечній території збудують заповідник. Остап Семерак (міністр екології та природних ресурсів України - ред.) над цим працює. З іншого боку, тут збереглися надпотужні електричні мережі. Чорнобильська АЕС повинна була стати найбільшою атомною електростанцією у світі, за часів Радянського Союзу там планувалося зведення 12 блоків. Отже, мережі розраховані на можливість додаткового приєднання генерації. У «Зоні» є поля, проліски – і все це дає можливість облаштування парку сонячної генерації. Поки землі не можуть використовуватися для сільського господарства, але можливість використання під сонячну енергію є. І на Expo-2017, що буде присвячена альтернативній енергетиці, однією з пропозицій України стане залучення інвестицій у Зону відчуження. Уряд ухвалив рішення, що передача в оренду державного майна, розташованого у Зоні, буде здійснюватися з урахуванням понижуючого коефіцієнта на вартість оренди. Можливо, з’являться інвестори, які захочуть не лише облаштувати парк сонячної енергії. Таким чином, ми поступово перетворимо Зону відчуження на зону інвестиційної привабливості.
ukrinform.ua