Нещодавно Україну відвідала місія Європейської Комісії щодо оцінки системи державного контролю з моніторингу залишків ветеринарних препаратів і забруднювальних речовин у тваринах і продуктах тваринного походження (молоко, м'ясо, сири). Вкотре постало питання забезпечення європейського рівня безпечності харчових продуктів, чому значно перешкоджає відсутність ефективної системи державного контролю. Що має зробити Україна, аби забезпечити еквівалентну європейській систему контролю безпечності харчових продуктів?

До слова, завдяки прийняттю реформаторського закону "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів" (№771) в Україні вже почали працювати базові принципи європейської системи державного контролю безпечності харчових продуктів.

Однак для забезпечення максимальної ефективності системи контролю відповідно до європейських вимог необхідно прийняти окремий законопроект "Про державний контроль, що здійснюється з метою перевірки відповідності законодавству про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин" (№ 0906).

Як тільки парламент розгляне та прийме в другому читанні цей проект закону, Україна отримає чіткі європейські правила державного контролю операторів ринку харчових продуктів. Відтак, держава зможе зменшувати витрати на перевірки за рахунок збільшення їх ефективності.

Для операторів ринку з'явиться можливість діяти "на випередження" через дотримання законодавства. У свою чергу, споживач отримає впевненість у безпечності харчових продуктів завдяки ризик-орієнтованому підходу щодо перевірок на усіх етапах виробництва та обігу харчових продуктів.

Однак з початку нової сесії парламент навіть не намагався розглянути цей важливий для всієї країни документ, попри тривалу роботу над ним провідних експертів та операторів ринку. Наразі законопроект "застряг" на етапі розгляду профільним комітетом Верховної Ради.

Що змінить законопроект № 0906 у системі державного контролю?

Одне з найголовніших питань, яке негативно впливає на ефективність перевірок - це попередження операторів ринку про перевірки. Наприклад, сьогодні оператора ринку попереджають про перевірку заздалегідь, що прямо суперечить підходам, які діють в ЄС. Новий законопроект про контроль чітко зафіксовує необхідність здійснення перевірок без попередження.

Окрім того, у законопроекті деталізовано норми, які допоможуть зменшити корупційні ризики стосовно зловживання інспекторами своїх повноважень. Для цього передбачено виключний перелік питань, доступний для усіх операторів ринку, які інспектор зможе поставити під час перевірки.

Також передбачено новий підхід до питання звільнення від відповідальності за вчинення "малозначного" порушення. Якщо таке порушення було усунуто до закінчення контролю, оператор ринку звільняється від відповідальності.

Однак найбільша новація, яку дозволить законопроект запровадити відповідним підзаконним актом, - категоризація, відповідно до якої здійснюватиметься оцінка ризику операторів ринку.

Вона базуватиметься на чотирьох критеріях. Це тип харчових продуктів та спосіб поводження з ними; процеси переробки та/або обробки харчових продуктів; потенційний негативний вплив на певну кількість споживачів за умови недотримання вимог законодавства про безпечність харчових продуктів; відповідність процедур.

Усі категорії ризику кожного з критеріїв матимуть свою шкалу балів, від яких залежатиме подальша кількість перевірок. Зокрема, підприємство відповідно до балів щороку отримуватиме одну з категорій ризику: дуже високий, високий, середній, низький чи дуже низький ризик.

Також у законопроекті детально визначено види державного контролю. Тобто, це чітке визначення того, що має перевіряти державний інспектор, коли йдеться про безпечність харчових продуктів.

Якщо наприклад, розглянути описаний у проекті закону один із видів контролю - державний аудит процедур, заснованих на принципах НАССР, то він включає в себе наступну перевірку: документація; ведення записів процесів, що впливають на безпечність харчових продуктів та/або кормів; система внутрішнього контролю оператора ринку; корегувальних дій, вжитих оператором ринку внаслідок аналізу виявлених невідповідностей; кваліфікації персоналу.

Що стосується імпорту, то наразі в Україні контроль харчових продуктів на кордоні відбувається у формі попереднього документального контролю. Інші види перевірок відбуваються уже в митниці призначення.

Відтак небезпечний харчовий продукт можливо виявити лише всередині країни, далеко від пункту ввезення, а їх утилізацію Україна має здійснювати за власний кошт. До слова, у Європі встановлено спеціальний режим перевірок на кордоні для харчових продуктів тваринного походження - вантаж не пройде на територію ЄС, поки його не перевірять на призначеному прикордонному інспекційному посту.

Чому Європа занепокоєна відсутністю контролю в Україні?

Варто нагадати, що основна ціль законодавства ЄС щодо харчових продуктів – забезпечити найвищий захист життя та здоров’я людини, а також законних інтересів споживачів. Відповідно, правила для перевірок операторів ринку харчових продуктів дуже чіткі.

У разі ж виявлених при перевірці загроз для здоров’я людини накладаються високі штрафи. Також оператор ринку отримує репутаційні втрати. Зрозуміло, що оператор ринку несе відповідальність за свої дії, а споживач впевнений, що він купує та вживає безпечні харчові продукти.

Якщо в країні не діє ефективна система державного контролю, то довіра Європи до безпечності вітчизняної продукції під питанням. Це також турбує вітчизняних експортерів. Тому оператори ринку також чекають на прийняття нового законопроекту про держконтроль, який запровадить в Україні європейські принципи відповідальності: ефективність, пропорційність, випереджувальність, попередження.

Питання - коли? Відповідь мають дати парламентарі. Сподіваємося - якнайшвидше.

agronews.ua