Вчора український парламент прийняв рішення про продовження мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення ще на рік - до 1 січня 2018 року. За збереження статусу-кво в земельних відносинах проголосували 297 народних депутатів, продемонструвавши вражаючу одностайність і стрімкість законодавчого процесу. На написання, реєстрацію, обговорення і безпосереднє голосування законопроекту знадобилося менше доби. Що означає дія мораторію ще на рік для сільського господарства України міркує перший заступник міністра аграрної політики і продовольства Максим Мартинюк.

Примітно, що котирування цінних паперів найбільших агарних публічних компаній - таких, як «МХП» і «Кернел» - не відреагували на продовження мораторію, також не змінилася і вартість державних бондів.

Протягом року в Україні дискутувалися різні варіанти земельної реформи, зокрема, продаж прав оренди та розвиток механізму емфітевзису (право використання чужої земельної ділянки, на відміну від оренди - з можливістю розпоряджатися цією ділянкою: продати, віддати в заставу). Найбільш ліберальною із запропонованих концепцій була модель поетапного запуску ринку землі з продажем на першому етапі частини державного земельного банку. За оцінками IMF Group, обсяг ринку в перші кілька років після зняття мораторію складе 1,4 млн га, ефект для економіки в перші два роки - близько $ 8 млрд, зростання врожайності зернових 30% протягом трьох років за рахунок підвищення ефективності агровиробництва.

Плюси і мінуси

Реалізований вчора у Верховній Раді сценарій Максим Мартинюк називає «кращим з гірших». Позитивний ефект, на його думку, полягає в тому, що надана відстрочка на рік дає черговий шанс налагодити професійну дискусію і в ході неї знайти модель запуску ринку землі, яка збалансує інтереси всіх його учасників. До сих пір така дискусія в Україні була відсутня в принципі, а аргументи прихильників і противників мораторію в основному зводилися до залякування, гаслам або обіцянкам фантастичних цін на землю на рівні $ 10 000 / га.

"Другий умовно-позитивний момент полягає в тому, що мораторій продовжено на короткий термін, а не на п'ять років або довше, як це пропонувалося окремими депутатами. В останньому випадку в силу активних трансформацій в сільському господарстві до 2022 року питання запровадження ринку землі міг би втратити свою актуальність," - зазначив Максим Мартинюк.

Він вважає, що на макрорівні продовження мораторію означає посилення всіх існуючих зараз в сільському господарстві трендів. "Це означає збереження оренди як основного формату земельних відносин в Україні. З огляду на відсутність фундаментальних драйверів для зростання вартості землі, орендна плата залишиться на поточному рівні (близько $ 40/га) або покаже символічне зростання. Тому можна прогнозувати зростання кількості договорів емфітевзису, оскільки власники паїв, черговий раз втративши надію на зняття мораторію, будуть намагатися хоч якось монетизувати цей актив", - каже Максим Мартинюк.

На його думку, в структурі сільського господарства продовжать переважати самі низьковитратні і прості у виробництві види продукції, формуючи сировинну структуру експорту. Також посилиться тенденція розширення площ під високомаржинальним культурами, зокрема - соняшником, питома вага якого в окремих областях уже доходить до 40%.

"Агрохолдинги продовжать укрупнення, а фермери, залишаючись відрізаними від кредитного ресурсу, навряд чи зможуть надати їм значну конкуренцію. Сільські території залишаться в тому ж незавидному стані, в якому знаходяться зараз. Тобто катастрофи, звичайно, не сталося. Але важливо розуміти, що кожне продовження дії мораторію - це погана новина, тому що час працює не на пайовиків. І з кожною черговою відстрочкою зменшуються можливості уряду змінити щось в діючій системі земельних відносин. При цьому велика ймовірність, що в кінці 2017 року, за кілька місяців до настання календарного дедлайну, депутати знову констатують, що нічого не готово - і цикл повториться", - говорить очільник МінАПК.

Виходом з глухого кута часто називають винесення питання про можливість відкриття ринку землі на Всеукраїнський референдум. "Я згоден, що в Україні це питання гідне національного обговорення і порівнюється за значимістю з Brexit для Великобританії. Але тут виникає цілий ряд труднощів. З одного боку, питання про право продавати паї логічно ставити їх власникам, тобто максимум 6,9 млн чоловік. Але українське законодавство не передбачає диференціації виборців за профілем виноситься на референдум питання, їх майновим або будь-якого іншого статусу. Якщо провести побутову аналогію, то проведення Всеукраїнського референдуму із земельного питання виглядає так, як якщо б всі жителі багатоквартирного будинку голосуванням вирішували, чи робити ремонт в тій чи іншій квартирі.При всій малоймовірності проведення референдуму, чисто теоретично було б дуже цікаво дізнатися його результати. Як і у випадку з Brexit, воля народу може виявитися повною несподіванкою для його організаторів", - каже Максим Мартинюк.

Крім того, вартість проведення Всеукраїнського референдуму навряд чи посильна при нинішньому стані держфінансів. У 2009 році, коли розглядалася можливість проведення референдуму щодо нового проекту Конституції, його бюджет оцінювався в 450 млн гривень, що за тодішнім курсом валют становило майже $ 53 млн.

agronews.ua