Український бізнес так і не зміг впевнено адаптуватися до норм ЄС. Керівник секретаріату Ради підприємців при Кабміні Андрій Забловський в ефірі радіостанції Голос Столиці розповів про ті перешкоди, які заважають українським підприємцям.

Рівно рік тому Україна і Європарламент ратифікували Угоду про асоціацію з ЄС. З багатьох ключових питань українська сторона виконала свої зобов'язання, проте є й такі сфери, в яких прогрес практично не помітний.

При цьому міністр закордонних справ Павло Клімкін сподівається, що до кінця року всі країни ЄС ратифікують Угоду про асоціацію з Україною. Детальніше про адаптацію українського бізнесу до стандартів ЄС в ефірі радіостанції Голос Столиці розповів керівник секретаріату Ради підприємців при Кабміні Андрій Забловський.

Ратифікація угоди про асоціацію з ЄС фактично відкрила для України нові можливості. Чи змогли ми гідно ними скористатися?

— Ні, не змогли. З початку року наш експорт впав майже на 36% до ЄС. Тому зараз, з огляду на те, що ми наближаємося до дати 1 січня, коли запрацює зона вільної торгівлі з ЄС, питання більш, ніж риторичне задаємо ми самі собі. І бізнес так само задає з точки зору можливостей, перспектив використання цієї повноцінної зони торгівлі, підвищення конкурентноспроможності своїх товарів на ринках ЄС.

Чи це ми не дотягуємо до цих норм?

— Це, так би мовити, комбінація факторів. Можна, звичайно, списувати все на конфлікт на сході, на падіння промислового виробництва. Але причиною є неготовність української економіки до переходу на роботи на європейські стандарти з точки зору гармонізації вцілому. Європейських бізнес не має бажання бачити конкурентів в особі українського бізнесу. Наприклад, для виробників молочної продукції зараз гостро стоїть отримання так званого єврономеру, який дає можливість навіть не працювати на ринках ЄС, а працювати на ринках третіх країн. Цей процес триває уже десь рік-півтора. Але українські виробники не можуть отримати єврономер в силу різних бюрократичних процедур.

Можливо, нам просто потрібно більше часу?

— І час треба. І я б так сказав, що ми домашнє завдання поки виконали на трієчку з плюсом. А з 1 січня 2016 року вступаємо в трошки іншу зону, там де нам ще важче буде конкурувати. У нас не буде цих автономних преференцій, які нам надавали, як перехідний період. Я сподіваюсь, що можливостей все-таки буде більше від набуття цього статусу, ніж прогалин. І наступний рік у нас буде динаміка більш краща з точки зору зростання експорту. Це буде пов’язано частково з відновленням економічної активності. Тому що, зрозуміло, що при умовах падіння 10-12% ВВП, сподіватись на зростання експорту дуже важко.

Раніше заступник міністра аграрної політики і продовольства з питань євроінтеграції Владислава Рутицька в ефірі радіостанції Голос Столиці розповіла, яким чином уряд планує замінити ринок Росії для українського експорту. Вона повідомила, що Україна активно освоює ринки ЄС, Азії та Африки для продажу продукції агропромислового комплексу.

Тим часом в.о. глави «продовольчо-зернова корпорація України» Борис Приходько докладно розповів про зростання експорту вітчизняної агропродукції. За його словами, зерновий потенціал і надлишки зерна, які перебувають в Україні, досить значні і на них є великий попит.

newsradio.com.ua