Ми вважаємо, що цей закон справді направлений на відродження деревообробної промисловості, залучення інвестицій в лісопромисловий сегмент та має стати дієвим інструментом боротьби з експортною корупцією. Тому вся деревообробна галузь України вітає цей крок і святкує перемогу.

Емоції деревообробників можна зрозуміти. Верховна Рада підтримала цей закон ще у квітні, але його підписання Президентом затягнулось. Протягом останніх двох місяців навколо закону розвернулась шалена боротьба. Відповідно до ст.94 Конституції України, Президент мав його підписати впродовж 15 днів після отримання Адміністрацією Президента, або ж ветувати чи повернути до Верховної Ради України до повторного розгляду зі своїми вмотивованими пропозиціями.

Коли сплинули всі можливі терміни, а закон наче загубився в кабінетах Адміністрації Президента (адже його було ані підписано, ані ветовано, ані повернуто до Верховної Ради), деревообробники та автори законопроекту почали бити на сполох. Якщо не ветували і не повернули до повторного розгляду, закон, відповідно до Конституції, вважається схваленим та має бути офіційно оприлюднений. Але і цього не відбулось.

Десяток офіційних звернень та відкритих листів так і не дали відповіді на єдине питання — чому нашумілий законопроект не підписано і не опубліковано у офіційних джерелах.
Наступним кроком став судовий позов одного з лідерів з виробництва шпону в Європі ПрАТ "Єврошпон-Смига" до Президента України та Голови Верховної Ради щодо неналежного виконання ними своїх обов"язків, пов"язаних з непідписанням та неоприлюдненням закону щодо мораторію на експорт необробленої деревини. Слідом за першим позовом надійшли ще два — від волинського деревообробного підприємства ТОВ "Цунамі" та від одного з авторів законопроекту, народного депутата України Миколи Томенка.

Водночас з тим до прояснення ситуації із непідписанням закону деревообробники долучили і бізнес-омбудсмена, офіс якого нещодавно розпочав свою роботу в Україні.

На думку експертів в сфері міжнародних торговельних відносин, зволікання з підписанням цього закону було пов"язано з тим, що він суперечить міжнародним зобов"язанням України перед СОТ, зокрема щодо введення будь-яких обмежень на експорт товарів відповідно до Генеральної угоди з тарифів і торгівлі ГАТТ 1947. Проте згадана угода має декілька дозволених винятків. Так, згідно положення параграфу 1 статті 11 ГАТТ, можливе введення "заборони чи обмеження експорту, які тимчасово застосовуються з метою попередження чи послаблення критичного дефіциту харчових продуктів або інших товарів, що мають вагоме значення для експортуючої сторони". Зважаючи на це, закон щодо мораторію на експорт необробленої деревини, що вводиться тимчасово, на 10 років, з метою вирішення проблеми дефіциту деревної сировини на внутрішньому ринку, аж ніяк не порушує норми СОТ. Адже проблема браку деревної сировини в Україні дійсно існує.

За даними Всеукраїнської асоціації деревообробних підприємств, дефіцит пиловника дуба сьогодні складає майже 80%. Так, наприклад, лісогосподарськими підприємствами Черкаської області було виставлено на аукціон 1 кварталу 2015 року 8800 куб. м пиловника дубу, в той час як відповідно до заявок деревообробних підприємств Черкащини потреба в пиловнику дуба становить 70,65 тис. куб. м.

Якщо брати загальну статистику, то у 2014 році українськими підприємствами було перероблено 7078 тис куб. м лісоматеріалів. За офіційними даними Державного агентства лісових ресурсів України, протягом 2015 року у підпорядкованих Держлісагентству лісах під час рубок головного користування планують заготовити 7510,5 тис куб. м деревини. Тобто вся заготовлена деревина від рубок головного користування може бути реалізована вітчизняним виробникам.

Тому для деревообробної галузі України заборона на експорт круглого лісу як можливість отримання доступу до всієї заготовленої деревини була необхідна як повітря. На жаль, залишається таємницею, що саме стало вирішальним у тривалому протистоянні навколо введення мораторію на експорт кругляка. Але найголовнішим є те, що довгоочікуване підписання закону знаменує початок нової ери для деревообробної промисловості України, яка протягом останніх років потерпала через брак сировини на внутрішньому ринку.

Це тільки перший крок, адже боротьба за розвиток вітчизняної деревообробки триває. Наразі знаходяться на доопрацюванні між першим та другим читанням законопроекти №2617 та №2618 щодо тимчасового звільнення ввозу деревообробного обладнання від імпортного мита та ПДВ. Ці законопроекти покликані тимчасово знизити податковий тиск на українських деревообробників, виробників меблів та інших товарів з деревини та створити інвестиційні стимули для оновлення виробничої бази та повноцінного відродження вітчизняної деревообробної галузі.