Здіснюючи реверсні поставки газу з Європи, Україна покінчила з монополією “Газпрому”, але повністю відмовитися від російського газу все одно не вийде.

Питання пошуку альтернативних маршрутів імпорту природного газу знаходиться на одному з перших місць в Україні вже не перший рік, а схеми його поставок завжди були досить гострим питанням для країни. Але особливої актуальності дане питання набуло після конфлікту з Росією.

На сьогоднішній день Україна відкрила три основних маршрути реверсу газу – через Польщу, Угорщину і Словаччину. Пріоритетним серед них є словацький. Разом з тим, як недавно повідомив глава правління НАК “Нафтогаз України” Андрій Коболєв, Україна розраховує до кінця 2015 року домовитися про відкриття ще одного маршруту – з Румунії. Потенційні обсяги поставок – близько 2 млрд куб. м на рік – профіцит, який виникне в цій країні.

У 2015 році український уряд має намір значно збільшити обсяг поставок газу з Європи. Правда, тут мова скоріше йде не про джерело, а постачальників, адже в переважній більшості випадків – цей той же газпромівський газ, який закуповують великі європейські концерни (RWE, EOn, Statoil, GDF та інші).

Партнер і аналітик інформаційно-консалтингової компанії RusEnergy Михайло Крутіхін відзначає, що слово “реверс” вводить в оману. Після того, як російський газ, пройшовши транзитом через Україну, потрапляє до компаній-покупців Польщі, Словаччині, Угорщині чи ще десь, він перестає бути російським і належить новому власнику. “Пункт здачі/приймання, твердо позначений у довгострокових контрактах, зазвичай знаходиться на якийсь газовимірювальній станції біля кордону”, – упевнений Крутіхін.

Причому схеми поставок можуть бути різними. Приміром, норвезький Statoil продає паливо України за своповою схемою: змінює свій газ у Німеччині на російський газ в Словаччині в аналогічних обсягах у словацького транспортного оператора Eustream.

Незважаючи на небажання російської сторони, щоб Україна отримувала газ з Європи, вона з цим нічого вдіяти не може. Ще в 2007 році Єврокомісія визнала незаконними пункти в контрактах, які забороняли реекспорт газу, і з тих пір “Газпром” не вимагає виконання таких положень. Виняток – “віртуальний реверс”, коли газ відбирається транзитером до здачі його остаточному покупцеві (за домовленістю транзитера з цим покупцем, як не раз відбувалося на українській території). У квітні 2014 глава “Газпрому” Олексій Міллер заявив, що реверсні поставки газу з Європи в Україну – це “напіваферистичний механізм” і пообіцяв розглянути його з точки зору законності. В результаті, російські ЗМІ підрахували, що невдала спроба російського концерну припинити реверс в Україну в 2014-2015 роках обійшлася в $5-6 млрд. Це недоотримана виручка при поставках газу в далеке зарубіжжя. Ще в $400 млн оцінені штрафи за недопоставку номінованих покупцями обсягів газу. Вельми показовим у цьому плані є приклад вересня 2014, коли “Газпром” знизив поставки газу Румунії, Словаччини, а також відмовив Польщі в їх збільшенні до максимуму, прописаного в контракті.

Співголова Фонду енергетичних стратегій Дмитро Марунич вважає, що втрати “Газпрому” були пов’язані з падінням поставок і попиту в Європі і в Україні. “Україна в минулому році скоротила споживання на 20%, була жорстка економія. Крім того, була інформація, що” Газпром “навмисно занижував поставки в Європу нижче мінімуму, передбаченого в контракті, за що передбачалися штрафи. Але навряд чи ці штрафи могли бути настільки значними “.

Ніяких коментарів з цього приводу з боку російського монополіста не було, але по факту були скорочені обсяги потоків газу в тих напрямках, звідки газ реверсом міг надходити в Україну. “Наскільки мені відомо, практика зниження обсягу поставок тим країнам, звідки продається газ для України, в Росії припинена. Втрати російського бюджету виявилися надто великі, та й репутація постачальника сильно постраждала (якщо вона взагалі могла впасти нижче)”, – зазначає Михайло Крутіхін.

Перші результати

Раніше прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк заявив про збільшення частки реверсних поставок до 50% від усього імпорту. Кабінет міністрів України також доручив НАК “Нафтогаз України” в 2015 році обмежити надходження природного газу з одного джерела в обсязі не більше 50% загального річного імпорту. Згідно з прогнозним балансом надходження і розподілу природного газу на 2015 рік, затвердженим розпорядженням Кабміну №410-р від 15 квітня, НАК доручено продовжити політику диверсифікації джерел поставок газу. Зокрема, це можна зробити шляхом розширення технічних можливостей надходження імпортованого газу з Європи та бронювання транспортних потужностей надходження зі Словаччини через пункт пропуску “Будінце”. Згідно з документом, Україна в 2015 році має намір імпортувати 25,985 млрд куб. м природного газу, що на 33,5% більше, ніж у 2014 році (19,466 млрд куб. м). Зокрема, в першому кварталі було імпортовано 5,771 млрд куб. м (спочатку планувалося 6,891 млрд куб. м газу), у другому планується – 6,963 млрд куб. м, у третьому – 7,128 млрд куб. м, в четвертому – 5,003 млрд куб. м.

За підсумками січня-квітня 2015 імпорт газу в Україну склав 7244 млн куб. м, що на 17,2% менше, ніж за аналогічний період 2014 (8,753 млрд куб. м). У тому числі з боку Словаччини за чотири місяці поточного року було імпортовано 4,386 млрд куб. м газу, Угорщині – 0,345 млрд куб. м, Польщі – 0,062 млрд куб. м, РФ – 2,451 млрд куб. м. Що стосується ціни, то за даними “Нафтогазу”, в першому кварталі 2015 (січень-березень) Україна імпортувала газ реверсом з території країн Євросоюзу за середньозваженою ціною $ 304/тис. куб. м. У російського “Газпрому” в цей період Україна закуповувала газ по $ 337/тис. куб. м (на умовах “зимового пакета”).

Однак з першого травня обсяг імпортованого з Словаччини газу зменшився майже вдвічі. І це при тому, що з початку травня Україна імпортувала паливо з європейського напрямку тільки з цієї країни; з Польщі та Угорщини поставки були припинені. Зі Словаччини газ надходить по газопроводу Вояни-Ужгород. Його потужність в даний час доведена до 40 млн куб. м на добу, тобто до 14,6 млрд куб. м в рік. За цим напрямом Україна вже отримала понад 4,3 млрд куб. м природного газ. Скорочення поставок з Європи пов’язано з тим, що 1 квітня “Нафтогаз” і “Газпром” підписали тримісячний контракт на поставку російського газу в Україну за ціною 248 дол. за тис. кубометрів. За словами міністра енергетики та вугільної промисловості Володимира Демчишина, ціна європейського газу для України на той момент складала близько $ 270-280 за тис. куб. м.

“Російський газ теоретично (але не обов’язково) може ще сильніше подешевшати в 3 кварталі”, – розповів Delo.ua старший аналітик Dragon Capital Денис Саква. Отже, як зазначає експерт, частка російського газу, швидше за все, виросте на великих закупівлях в наступні місяці. Тут виникає питання, чи буде сенс у реверсних поставках, якщо ціна на російський газ буде нижче? Як вважає Денис Саква, навіть враховуючи, що російський газ буде дешевше, навряд чи Україна перейде на покупку тільки російського газу. Але його частка може зрости до 50%.

З іншого боку, вартість російського природного газу, що поставляється в країни далекого зарубіжжя, в 2016 році впаде до $ 185-190 за тисячу кубометрів. Відповідні дані містяться в оновленому макроекономічному прогнозі Російської Федерації на 2016-2018 рр. Як відомо, російський газ до Західної Європи поставляється за цінами нижче, ніж у Східну Європу. Не виключено, що реверсні поставки можуть стати ще вигідніше.

Чи достатньо в Європі газу для здійснення реверсних поставок в Україну?

Денис Саква вважає, що газу для здійснення реверсних поставок Європі вистачить. “Зараз обмеження реверсу носять” фізичний “характер. Тобто, обмеження по пропускній здатності труби. Що стосується поставок в осінньо-зимовий період, то тут багато що залежить від погоди. Якщо приходить т.зв “cold spell“газу може не вистачати. Але поза сезоном таких проблем немає “.

У свою чергу Михайло Крутіхін відзначає, що поки такі прогнози робити передчасно: “Але Західна Європа може обійтися взагалі без російського газу навіть у холодну зиму, а Східній Європі доведеться зле. Почнуться перебої, і потенціал поставок для України сильно скоротиться”.

Здійснення реверсних поставок з Європи в потрібних для України обсягах стало можливо в першу чергу завдяки падінню споживання в Європі на 10%. “На тлі цього скорочення поставок” Газпрому “не було настільки істотним, і виникав надлишок, який і поставлявся в Україну”, – підкреслив Дмитро Марунич. Якби не було реверсних поставок в Україну, обсяг поставок “Газпрому” ще більш скоротився б.

Україна може закуповувати газ у європейських компаній, але, як стверджує Михайло Крутіхін, повністю забезпечити таким чином незалежність від “Газпрому” поки не можна, але скоротити цю залежність можна грунтовно.

Разом з тим важливим питанням при підписанні контрактів з компаніями, які здійснюють реверс газу в Україну, є фіксація ціни на газ. На сьогоднішній день, НАК “Нафтогаз України” змушений щомісяця контрактувати газ, що поставляється з Європи. Іншими словами, питання ціни на наступний місяць постійно залишається актуальним. Але як заявляв Андрій Коболєв, НАК “Нафтогаз України” веде переговори з великими міжнародними компаніями про більш тривалою, ніж на місяць, фіксації формули ціни імпортованого з Європи природного газу.

Що стосується формування ціни на російський газ, то в жовтні 2014 року, в Брюсселі на переговорах у тристоронньому форматі – ЄС, РФ та України, було досягнуто згоди, що Росія постачатиме газ для України до березня за ціною 378 доларів за тис. куб. м з обов’язково передоплатою, так званий “зимовий пакет”. 1 квітня 2015, як вже було зазначено, “Нафтогаз” і “Газпром” підписали тримісячний контракт на поставку російського газу в Україну за ціною 248 дол. за тис. кубометрів.

Говорячи про реверсні поставки з Європи і фіксації ціни на більш тривалий термін, Дмитро Марунич зазначив, що всі реверсні контракти прив’язані до ціни споту, тобто біржі. З цієї причини, навряд чи “Нафтогазу” вдасться домовитися з постачальниками на фіксацію ціни на більш тривалий термін.

Якщо цього не відбудеться, то ризики для покупця очевидні – висока волатильність і можливий дефіцит в період пікового попиту на газ. Єдиний вихід для України в такій ситуації – закачування у сховища обсягів, достатніх для того, щоб уникнути ризиків – це близько 19 млрд куб. м. Згідно з оперативними даними ПАТ “Укртрансгаз”, за станом на 31 травня в ПСГ компанії вдалося накопичити 10,2 млрд куб. м природного газу.

Теймур Максутов

finance.ua