Ставши главою Нацбанку всього три місяці тому, комендант Майдану Степан Кубів встиг отримати не цілком позитивний імідж серед банкірів.

Кажуть, що Кубів дозволив команді Сергія Арбузова уникнути справедливого покарання, а деякі з "сімейних" чиновники досі займають впливові посади в Нацбанку.

Кажуть, що навколо правління НБУ працює ціла група товаришів, які допомагають отримати рефінансування і "вирішувати питання" у Нацбанку. Також банкіри стверджують, що на Кубіва занадто великий вплив мають глава Приватбанку Олександр Дубілет і голова "Дельта Банку" Микола Лагун.

Кажуть, що новий центральний банкір занадто довго не працював у банку (після звільнення з "Кредо Банку" він став депутатом), і тому розгубив професійні навички. Через це він іноді робить не цілком коректні заяви, і приймає необачні рішення.

Природно, Кубіву ставлять в провину продовження девальвації гривні, запровадження плаваючого курсу та надмірне "накачування" банків рефінансуванням. Нацбанк при новому керівнику зайняв вкрай невиразну позицію щодо курсу, і в тому числі тому один час долар дійшов до позначки 14 гривень.

Також Кубіву закидають те, що екс-глава НБУ Ігор Соркін довгий час був членом правління Нацбанку, і навіть мав право підпису. Розповідають, що за перші дні після втечі Януковича, завдяки Соркіну, представники старої влади встигли вивести з України сотні мільйонів доларів.

І так далі. Звинувачень більш ніж достатньо, аби стерти на порох репутацію будь-якого глави Нацбанку.

Під час інтерв'ю "Економічній правді" Степан Іванович дав пояснення діям Нацбанку. Він не виправдовувався, а продемонстрував інший світогляд. Від Кубіва чекали різких радикальних рішень, проте він дотримується іншої стратегії, і робить ставку на дотримання процедур.

Ефект від таких рішень прямо зараз виглядає негативно. Відтік депозитів з банків все ще не припинився, в Україні досі нормально не працюють валютний і кредитний ринки.

Звісно, в роботі НБУ є позитивні моменти. Регулятор зважився поставити крапку в багатьох проблемних питаннях - наприклад, ввів тимчасову адміністрацію в "Західінкомбанк", який належить сину Юрія Іванющенка. НБУ веде війну з депутатами, охочими "розпиляти" мільярди на реанімації Брокбізнесбанку, і масово забирає ліцензії у банків, які "розгойдують" валютний курс. І все ж, поки в суспільному сприйнятті негатив переважає.

Якщо стратегія нового голови дійсно працює, позитивність від його рішень може бути оцінена лише через кілька місяців. Тільки час покаже, яка з оцінок діяльності Степана Кубіва є більш коректною.

"Економічна правда" попросила нового главу Нацбанку прокоментувати все звинувачення, які йому закидають. Він відповів на всі наші запитання.

І ще важлива ремарка. Степан Кубів - найбільш відвертий голова Національного банку з усіх, що були.

"Національний банк залишився міцним як регулятор"

- Що ви можете назвати своїм досягненням на посаді голови Нацбанку?

- Перше, ми запровадили плаваючий курс долара. Цей крок дав сигнал міжнародним фінансовим організаціям, зокрема Міжнародному валютному фонду, що ми налаштовані на реформування Національного банку і банківської системи.

Через декілька днів після мого призначення, коли був обраний уряд, ми прямо в сесійній залі Верховної Ради підписали лист-запрошення до МВФ. Вже за кілька днів до Києва прибула місія. Ввечері того ж дня ми почали працювати над виконанням швидких шляхів реалізації програми, яка була представлена Міжнародним валютним фондом.

Друге – це вирішення проблеми ліквідності у банках, що була викликана відтоком депозитів. Я став на чолі Нацбанку в тяжкий час. Дефіцит бюджету, нестабільний ринок, проблема Криму, швидка девальвація гривні. Щоденно люди забирали свої кошти із депозитів. На сьогодні (15 травня – ЕП) відтік склав близько 16% по системі. Це десь 70 млрд грн.

Треба було застосовувати усі наявні знання, і в той же день вкладати їх в практичну площину. НБУ розробив програму для підтримки банків ліквідністю та платоспроможністю. Фінансова стабільність банківської системи була і є нашим пріоритетом.

Третє - Національний банк залишився міцним як регулятор. Я зустрів професійний колектив, відповідальних працівників, які мають державницьку позицію.

- Що змінилося в самому Нацбанку?

- Ми перерозподілили функціонал між членами правління, виходячи з поточної фінансової ситуації.

Разом із міністрами фінансів, економіки, доходів і зборів представили програму посиленого моніторингу, щоденних дій і зустрічей. Вона відповідала попереднім домовленостям з Міжнародним валютним фондом, Європейським банком реконструкції і розвитку, Євросоюзом та Міністерством фінансів Сполучених Штатів Америки.

Перш за все, ми хотіли затвердження програми на два роки. Друге, ми хотіли їхати на засідання в МВФ із виконанням пріоритетних завдань, які ставилися перед нашою державою.

Можна ще багато іншого говорити, але маємо конкретний результат. Є факт отримання грошей – до України прийшли 3,2 мільярди доларів США. У Варшаві Ми з Олександром Шлапаком і з Павлом Шереметою зустрілись із міністром фінансів Сполучених Штатів і групою спеціалістів, та підтвердили курс на реформування. Саме перебуваючи там, ми підписали угоду про гарантію на 1 млрд доларів (нещодавно під неї було здійснення розміщення євробондів України під рекордно низький відсоток – ЕП). Потім були погоджені всі технічні вимоги в рамках річних зборів МВФ та Світового банку. Це продовження швидкого та ефективного шляху, розпочатого Прем’єр-міністром України Арсенієм Яценюком.

Нещодавно ми отримали підтвердження на ще 1 млрд 350 млн євро від ЄС. Це теж свідчить про підтримку України. Це підтримка не лише коштами, а й надання технічної допомоги, реальна співпраця щодо реформування НБУ та інших державних установ.

Перед відкриттям зборів ЄБРР (15 травня – ЕП) я мав розмову з президентом ЄБРР, який підтримав кроки, які ми зробили за перші 2,5 місяці моєї роботи в Нацбанку. Ми зосередилися на продовженні програми розвитку фінансової підтримки малого і середнього бізнесу в Україні. Спочатку це було питання про суму 500 млн доларів, а в результаті переговорів вона збільшилася до 1 млрд 100 млн. Ми говорили також про основні принципи антикорупційної програми у фінансовій сфері та формування відповідних законодавчих актів. Це ще один блок роботи.

Національний банк став відкритішим для людей, які приходять зі своїми проблемами – навіть з тими, що безпосередньо не стосуються НБУ. Ми говорили про гарантії вкладів кредитних спілок, про банкрутства страхових компаній.

Нацбанк вирішив створити Громадську раду з числа тих, що почергово приходять під стіни НБУ з окремими вимогами. Вона буде працювати з правлінням та Радою НБУ, з окремими департаментами, з Фондом гарантування вкладів фізичних осіб і братиме активну участь в законотворчому процесі. Це об'єднання, консолідоване професійними людьми у кількості 11-15 осіб, представлятиме інтереси громадян України - користувачів банківських послуг.

- Станом на кінець квітня банки отримали нового рефінансування на 40 млрд грн. Це дуже велика сума, але процес відтоку все ще не припинився. Чи правильним було рішення вливати ліквідність? Чи здатні банки, котрі отримали рефінансування, в принципі його повернути?

- Дійсно, надана така сума, навіть трохи більша. Двічі на тиждень відбувається засідання правління, і вона змінюється. Кошти направляються на підтримку ліквідності та платоспроможності банків.

Основне моє завдання як голови правління Нацбанку - це фінансова стабільність банківської системи. Фінансова стабільність – це довіра до фінансової системи України і формування довготермінових ресурсів для розвитку економіки. Надання коштів під ліквідність – це якраз той інструмент Національного банку України, який дозволяє зберегти фінансову систему, забезпечивши її платоспроможність.

Що я зробив? Було розроблене положення щодо надання допомоги із забезпечення ліквідності комерційному банку. Це положення є однаковим для всіх. Рішення приймається не головою, не керівником департаменту, а всіма 11-ма членами правління одноголосно.

Що означає одноголосно? Якщо ми дискутуємо, у більшості випадків на зв`язку знаходиться голова правління банку, який хоче отримати фінансування. Він перебуває в діалозі із правлінням.

Для чого ми це робимо? НБУ виділяє кошти тільки в разі, коли власник і правління банку дають нам гарантійний лист про підкріплення ліквідністю зі свого боку. Ви назвали цифру 40 млрд, а відтік депозитів склав 70 млрд (15 травня – ЕП) - це майже вдвічі більше. Що це означає? Що політика Національного банку така: коли власники вірять у розвиток банку, вони вкладають свої кошти, і лише тоді частину дає НБУ. У такий спосіб ми піднімаємо платоспроможність банку і оздоровлюємо банківську систему.

"НБУ виділяв рефінансування лише після того, як кошти надавав власник банку "

- Усі банкіри, з ким я говорю, вважають, що склад Ради Національного банку відверто слабкий. Рада не виконує свою головну функцію визначення грошово-кредитної політики, а скоріше затверджує рішення правління – як і в часи Стельмаха, Арбузова та Соркіна.

- По-перше, з точки зору етики. Рада банку працює згідно закону та Конституції.

На превеликий жаль, цей орган формується згідно чинного законодавства. Але парламентська частина Ради узгоджена Комітетом з питань фінансів і банківської діяльності, і отримала підтримку у сесійній залі парламенту. А якщо люди отримали більшість голосів Верховної Ради, то я вважаю, що це фахові люди. Хоча щодо окремих осіб у медіа з’являлися прояви незадоволення.

Моя точка зору після двох засідань Ради Нацбанку така. Я відчув професійність, відповідальність і готовність приймати дуже різкі рішення. Рада підтримала позицію правління щодо АР Крим. Було багато нарікань щодо рефінансування Національного банку – але Рада НБУ узаконила рішення правління. Зокрема щоб НБУ виділяв рефінансування лише після того, як відповідну частину власних коштів надає власник банку.

Інше різке рішення стосувалося скорочення капітальних витрат Національного банку, затвердження звіту міжнародного аудиту, принципів політики НБУ в цілому на внутрішньому і на зовнішньому ринку. Це було перед від’їздом у Вашингтон. Швидке формування Ради банку - це була умова Міжнародного валютного фонду. Це було потрібно нашій державі.

Оцінити можна ту чи іншу команду тільки тоді, коли вона пропрацює певний час. Повірте, це професійні люди. Голова досвідчений, і не любить революційних процесів, а це дуже добре. Бо можна бути політизованим, а можна бути професійним.

- Давайте оцінювати з точки зору економічного бекграунду. Чи є в них досвід саме керування економікою держави, фаховість у сфері макроекономіки? В складі Ради – самі бюрократи. Один із людей – це колишній помічник Шаповалова, другий - колишній керівник апарату Стельмаха.

- Я ще раз хочу сказати, Верховна Рада рекомендувала, а саме,Комітет із питання фінансів і банківської діяльності.

- Тобто, ви працюєте із тими, кого дали?

- Не Кубів формує Раду Нацбанку. Коли пройдуть президентські вибори, відбудеться доформування Ради по квоті Президента.

Але я ще раз хочу сказати: під час двох засідань були прийняті дуже жорсткі та відповідальні рішення. І ці рішення зіграли важливу роль, коли ми отримали кошти від МВФ. Вибачте, але це говорить про професійність людей, що входять до складу Ради.

В нашому суспільстві, зокрема серед журналістів, звикли критикувати Національний банк. Це добре. Якщо уникати критики, тоді людина починає служити ситуації, починає лавіювати, щод сподобатись усім. А треба подобатись лише ідеям - чому тебе поставили, і перш за все своїй совісті.

Бо найбільша відповідальність будь-якої людини – це сповідь перед самим собою. Коли ми приходимо до церкви, кожен думає про своє і про себе. А це внутрішня сповідь перед собою. І коли ти посповідаєшся перед собою, і коли в тебе в душі нема смутку – повірте, це позитивно.

Але зауваження публічного характеру треба робити професійно, щоб стимулювати зміни.

А те, що людина помиляється, - це природно.

"Зміни почалися. Головне, що люди є функціонально фахові"

- Чому в Нацбанку залишилось так багато людей із команди Сергія Арбузова? Чому довгий час Ігор Соркін не просто був радником, а мав право підпису і брав участь у проведенні правлінь? Чому залишилися на посадах пан Дубихвіст, пан Приходько, пані Щербакові. Це повноцінна команда, представлена спеціалістами Сергія Арбузова, котра мала причетність до "сім’ї" у всезагальному сприйнятті.

І друге, чому прийшло багато людей Володимира Стельмаха? Не можна заперечувати, що вони професіонали, але навряд чи їх можна назвати людьми нової епохи, котрих очікували бачити у Нацбанку.

- Перше, Національний банк як регулятор – це установа, яка повинна бути не політизована і професійно якісна.

Друге. Коли я прийшов у Національний банк, були розруха на вулиці, нестабільність банківської системи, мільярдний відтік депозитів. Ці ризики не могли бути прогнозовані чи передбачувані. Ми мусили провести реформування для отримання позики Міжнародного валютного фонду.

В цих обставинах повна заміна людей – це абсолютно неправильно. Банк є вертикаль, так само, як і в журналістиці. Коли змінюється редактор, то на другий день не змінюються всі 100% журналістів, бо виникне питання професійної якості.

Я зібрав правління, ми визначилися щодо плаваючого курсу, мінімізації тіньових схем, відключення і перевірки за законом банків, які спекулювали або відмивали кошти. І повірте, нова людина не могла би дати потрібної інформації, бо це є процес. Нацбанк – це цифри, баланс, стратегія, виконання показників, міжнародні стандарти бухгалтерського обліку, робота з міжнародним аудитом плюс професійні люди. Тобто, не так все просто.

Нацбанк - це велика махіна: декілька тисяч професійних людей, які працюють роками та мають досвід. В результаті, змінилося більше половини членів правління Нацбанку, відбулися зміни у відповідних департаментах, особливо у валютному контролі та банківському нагляді.

На правлінні ми говорили відкрито. Мною була сказана перша теза: враховуючи те, що ми зараз працюємо в нестандартний період і через три дні приїжджає МВФ, ми повинні забезпечити якісну організацію роботи. Це було виконано.

Друга теза була така: ми представляємо стратегію банку. Після того, як ви представите інформацію МВФ, кваліфікація ваших підрозділів буде оцінена за рекомендацією Світового Банку.

- Чому саме такі кадрові призначення?

- Мені потрібно було так: людина приходить на роботу, і з завтрашнього дня вже працює у своєму напрямку.

До НБУ прийшов Владислав Рашкован (з українського "УніКредиту" – ЕП) , який займається Стратегією розвитку банківської системи до 2020 року . Також – Яків Смолій, який організовує роботу з регулювання діяльності платіжних систем та безготівкових рахунків. Ми це робитимемо послідовно, щоб не колисало банківську систему України і НБУ.

Виникає новий напрямок роботи з проблемними банками. Не так просто знайти спеціалістів, які знають міжнародні стандарти, мають досвід роботи та якісні технології, які готові прийти до нас і одразу працювати.

Тобто, зміни почалися. Вони проходять поступово та ефективно. Головне, що люди є функціонально фахові.

Змінилися пріоритети Національного банку з точки зору першого заступника. Завжди перший заступник координував напрямок валютної політики. Це не просто – боротися з системою, але ми пішли на такі кроки.. На посаду прийшов Володимир Кротюк, який веде банківський нагляд, бо тепер – це пріоритетний напрямок Ця людина мала практичну роботу з оздоровлення одного з найбільших банків України - "Промінвестбанку".

Ми говорили із правлінням Нацбанку, що оновлення будуть продовжуватись. Я прихильник того, що в банківській системі, як і в будь-якій іншій, не можуть бути люди ваші, мої та інші. Якщо є чіткі правила гри, якщо є добрі фахівці, якщо аудит не виявив зловживань за минулий рік...

- А він не виявив?

- По тих людях, які зараз працюють, не виявив.

Окремі люди з банківського нагляду, зокрема Олексій Ткаченко, були замінені. Пішли також двоє людей з валютного контролю?. Я вже не говорю про адміністративно-господарську функцію - відбулося скорочення більше ніж 200 людей. Це охорона, безпека, невластиві функції Нацбанку. Ми хочемо зробити Національний банк зрозумілим для громадян та профільних спеціалістів. Нацбанк повинен мати не багаторівневу, а мінімально-рівневу структуру щодо виконання завдань.

Відносно Ігоря Соркіна (колишній голова НБУ – ЕП) , хочу особливо зауважити деякі моменти, пов’язані з його перебуванням певний час у стінах Нацбанку після мого приходу.

Мене обрала Верховна Рада. Прийшовши в Нацбанк, я не мав права підпису.

Якщо подивитись із точки зору балансу, Нацбанк - це декілька мільярдів гривень. Валютні операції, валюта балансу, сховище, золотовалютні резерви, каса, майно банку, відділення по всій Україні. Ще тоді була проблема з Кримом і банківським університетом, який минулого року побудували в Севастополі. Мені треба було прийняти майно банку.

Соркін мав право підпису до того часу, поки мені передали баланс Нацбанку та зробили форму допуску. Для цього потрібно було кілька днів. Після того, як передача була зроблена, Соркін більше не працює в Національному банку.

Я хочу сказати, що в будь-яких фінансових установах, де є матеріальні цінності серйозного рівня, зміни повинні проходити не революційним, а еволюційним способом. Гроші люблять тишу і професійність. І коли я прийшов у Нацбанк, то призупинив членство в партії, і склав мандат народного депутата.

- Чи ведуться слідчі дії щодо Соркіна та Ткаченка? Існують багато епізодів, про які знає уся банківська спільнота. Перший - неконтрольоване зникнення російського кредиту наприкінці 2013 року. Другий - історії із банками "Таврика", "Даніель", RDBank. Існували підозри, що Нацбанк використовував адміністративний ресурс, щоб свідомо довести банки до банкрутства. Третій - існувало багато схем, за якими через систему держбанків і сторонніх банків прокачувались золотовалютні резерви. Що ви можете про це сказати?

- Якщо б я приходив у Національний банк для побудови свого іміджу, то по справах, про які ви говорите, можна було б майже щодня виходити на прес-конференцію і вдавати з себе борця за справедливість. Але я озвучив свій підхід: еволюція, професійність і заспокоєння ринку. Банківська система України має бути збережена, в іншому випадку ми не будемо мати фінансових донорів. Не лише фінансових, а і технічної допомоги для зміни ситуації в Україні.

Коли я зайняв цю позицію 2,5 місяці тому, то завершився міжнародний аудит, який для мене як для голови Нацбанку є основним документом. Рекомендації, що прописані у річному звіті, були розглянуті на правлінні. Цей звіт був затверджений і винесений 24 квітня на засідання Ради Нацбанку. Рада розглянула питання і затвердила звіт.

Вона дуже добре сприйняла мою пропозицію щодо призупинення всіх інвестицій, які носять капітальний характер, та мінімізації витрат. І ця тема продовжується: ми хочемо мінімізувати не властиві функції Нацбанку.

Відносно тих блоків, які ви назвали, можна ще багато продовжувати. Лунала фраза, що золотовалютні запаси не відповідають реальності. Я нічого тоді не казав, і натомість разом із Вірою Ричаківською (заступник голови, "бухгалтер НБУ" – ЕП) і правлінням банку запросив аудит золотовалютних резервів. Аудит підтвердив, що резерви відповідають стандартам і вимогам законодавства. В іншому випадку, ми б не отримали грошей від МВФ.

По тих банках, які ви назвали, можна продовжити наводити приклади. Зокрема, це банк "Реал", де через "Брокбізнес" було отримано 2 млрд грн під ліквідність, і 1 млрд грн був знятий з рахунків готівкою.

Моя особиста позиція така. Кожен банк збанкрутував з різних причин. Навіть ви як журналіст і я як спеціаліст не можемо знати проблеми банку зсередини. Бо кожен банк – це своя філософія, свої власники, свої технології та своя доля. Всі ці банки передані фіскальним органам, які мають розібратися, чому вони збанкрутували, де поділися кошти людей, і чому великі кошти виведені за межі банку методами, не властивими для банківської системи України.

Тобто, ми невластиву функцію Національного банку передали органам, які ту справу повинні довести до кінця. Якщо не буде належної відповіді ще певний час, ми відреагуємо. Хоча, наскільки я знаю, по багатьом банкам створена спеціальна комісія з вивчення схем виведення коштів. До неї залучаються працівники Національного банку і обласних управлінь, податкової міліції і податкової адміністрації, Служби безпеки, Міністерства внутрішніх справ і Генеральної прокуратури. Нажаль, в цих установах було знищено багато фінансових документів, включаючи і банк "Таврика", "Даніель", "Реал Банк" і той самий харківський "Меркурій".

Дати правову оцінку тим діям повинні органи, яким ми передали справу. Бо якщо Нацбанк почне займатися оперативно-слідчою роботою, він втратить функціонал.

Відносно конкретних людей, які приймали рішення, - їм за це відповідати. Я націлений на відкритість, на колективне прийняття рішень, які приймаються в стінах Нацбанку України по кожній гривні, по кожному долару.

- На самому початку вашого перебування на посаді голови Нацбанку виникла певна ситуація. Люди, які були близькі до попередньої влади, не очікували швидкого уходу Януковича, і їхні гроші залишалися в Україні. Нацбанк міг зупинити виведення капіталу з України, котре відбувалося протягом кількох тижнів. Знімались великі депозити, які конвертувались у валюту, і за фіктивними договорами гроші виводились.

Чому Нацбанк не перешкоджав виходу грошей, котрі потенційно могли бути зароблені кров’ю і потом людей за рахунок, зокрема, "віджимання" бізнесу та корупційних схем?

- З моїм приходом у Національний банк я не мав повноважень згідно із трудовим законодавством..

Коли я прийшов, то призупинив усі сумнівні процеси, які тут відбувалися до мене. Ми посилили фінансовий контроль банків, за рішенням правління ввели кураторів усюди, де є хоч один долар чи одна гривня державних коштів (мова йде про банки, яким надано рефінансування - ЕП) .

Відповім як комендант Майдану. У листопаді, я сам не знав, що буду головою правління НБУ. Навіть коли мене обирали головою Нацбанку, я був у майданівському одязі, тільки піджак поміняв. Я працював на Майдані по совісті, і зараз працюватиму.

Команда, яка не буде професійною та відповідальною, буде замінена. Це - моя позиція.

- Швейцарія, Австрія, ЄС арештували рахунки, пов’язані із людьми, які є у списку причетних до розстрілу Майдану. А в Україні це чомусь не було зроблено.

- Те, що ви кажете, може зробити фінансовий моніторинг держави відповідно до рішення суду або фіскальних органів. Вони мають право накласти вето на ту чи іншу операцію.

Фінансовий моніторинг Нацбанку інформує фінансовий моніторинг держави. Я звільнив колишнього керівника фінмоніторингу за непрофесійну роботу.

Якщо таке робили в НБУ чи банках, повірте - документи, які є у фіскальних органах, все це розкриють. Ми поставили чітку вимогу: боротьба з відмиванням грошей – це для нас пріоритет. Це наше обличчя. Корупція – це знищення нації та держави.

- Виходить, якщо йти за законодавчою процедурою, ми втрачаємо час.

- Я зустрівся у Вашингтоні, Польщі і в Києві із представниками декількох десятків країн, які ставили питання зокрема про боротьбу із відмиванням коштів. Всі країни налаштовані допомогти Україні у виявленні та поверненні коштів.

А ті люди, які вкрали ці кошти - я навіть не хочу їх називати людьми - вони не використовують ці кошти. Бо якщо вони своїх рахунків хоча б торкнуться – то відразу засвітяться. Тому ця боротьба закінчиться ефективно.

- Вас влаштовує, що у двох державних банках – "Укрексімі" і "Укргазі" – досі сидять люди, які працювали із "сім’єю"? І які вважались ледве не прямим приводом від Арбузова?

- По-перше, державні банки - це власність уряду, у якого є чітка програма дій щодо кожного банку.

Найбільше я спілкувався із головою правління Укргазбанку Сергієм Мамедовим. Я його вважаю дуже професійною людиною. Він вивів банк, який мав збитки, на певні плюси. Крім того, він очолює банківську асоціацію (вже після інтерв'ю Мамедов пішов з посади голови НАБУ – ЕП) , якій "крупники" делегують певні функції – це є сигнал суспільного характеру.

По-друге - я би не хотів, щоб у жодному банку політичне коромисло грало більшу роль, ніж професійне. Це моя позиція. У банку повинні бути професійні люди з досвідом, які в житті щось зробили. Не можна ставити керівником будь-якого державного банку людину, яка не була заступником голови правління, головою правління малого чи середнього банку. Сьогодні номер один – це професійність і відповідальність. І прагматизм. Не популізм, а прагматизм.

- Питання по "Форуму" і по Брокбізнесбанку. У "Форум" заходить фірма-інвестор, а "Брокбізнес" зливається із Укргазбанком. Більш-менш зрозуміле рішення по "Форуму", але чому воно саме таке? Зовсім незрозумілим є рішення по "Брокбізнесу", яке несе у собі більше "дірок", ніж вигоди.

- Питання щодо "Форуму" та "Брокбізнесу" ще не є до кінця визначеними. Сьогодні йде дискусія.

Якщо ми навіть говоримо про приєднання певної частини "Брокбізнесу", то виникають дві важливі речі. Перша річ - чи може держава утримати сьогодні ці проблеми? І друга річ - чи достатньо грошей у тих чи інших банках, тобто у їхніх власників?

- Тобто, ви виходили з того, що у Фонду гарантування немає грошей у будь-якому випадку?

- Ні. Фонд має гроші, він може за потреби отримати кредит від уряду, НБУ чи міжнародних організацій.

Сьогодні один із напрямків співпраці Фонду гарантування та Національного банку – це зміна функцій Фонду гарантування з точки зору гарантії. Це непопулярні речі, які не приносять іміджевих позицій, і для мене це не основне. Але я роблю свою роботу.

domik.ua