Робоча група Секретаріату Президента України розробила концепцію реформування податкової системи. Про це повідомив один з розробників документу, радник Президента України Володимир Лановий.

 

За його словами, податкова система, що сьогодні діє в нашій державі, стоїть на заваді ефективному розвитку українського суспільства. Він підкреслив, що вона є непрозорою, корумпованою, і не дозволяє створити нормальні умови для праці. Тривалий час вона використовується як засіб пригнічення платників податків та гальмує економічне й соціальне відродження. Відповіддю на сьогоднішній критичний стан податкової системи стала концепція її реформування. В.Лановий зазначив, що головною метою концепції податкової реформи повинно стати створення конкурентоспроможності української економіки.

 

В.Лановий назвав декілька основних ознак критичного стану діючої на сьогодні державної системи оподаткування. Перш за все, це надзвичайно високе податкове навантаження, що лягає тягарем на більшість суб’єктів реального сектору економіки та на доходи споживачів. Недопустимо низьким є рівень сплачуваності податків порівняно із законними податковими вимогами. До вад чинної податкової системи треба віднести й нерівномірність і несправедливість розподілу податкового навантаження на різних платників податків.

Недолік сьогоднішньої системи оподаткування полягає й у неотриманні послуг, пенсій і допомог від держави тими громадянами і членами їх сімей, які сплачують відповідні податки. Згубність діючої системи оподаткування — у її перевантаженні непрямими податками, які у сукупності складають ¾ всіх податкових платежів громадян України. Характерними рисами податкової системи є непрозорість, суперечливість та незрозумілість норм, що застосовуються. Особливо це стосується:

а) оподаткування прибутку;

б) збору й компенсації сплаченого ПДВ;

в) невиправданою є уніфікація податку з індивідуальних доходів;

г) не враховує податкова система й потреби незабезпечених сімей щодо більш сприятливих умов соціального, освітнього, культурного розвитку й медичного захисту.

 

На заваді ефективності дії податкової системи стоять також ускладнена організація і непомірно дороге утримання податкової служби. Щодо обтяжливості витрат бізнесу, то вона обумовлена нерівномірністю, непрозорістю і незрозумілістю норм, нестабільністю законодавства, суперцентралізацією, ускладненням й викривленням податків у ході їх адміністрування, можливостями укладання незаконних домовленостей тощо.

 

В.Лановий підкреслив, що головними принципами податкової реформи є:

- досягнення довготривалої стабільності норм, складу, ставок й предмету оподаткування. Розуміння такої стабільності як наперед визначеної, публічно оголошеної й фактично запроваджуваної динаміки норм оподаткування;

- поступове зниження й трансформація структури податкового навантаження;

- становлення рівноправних відносин між податківцями й платниками.

 

 

Поступове зниження податків є перш за все фактором зростання сукупного споживання. Зростання останнього дозволить мінімізувати вплив збільшення попиту на поточне підвищення цін та процентних ставок. Окрім того, безпосереднє зменшення непрямого податкового навантаження має покращити грошово-платіжну ситуацію і знизити ризики кредитування, що у свою чергу, сприятиме деякому зменшенню позичкових ставок.

 

Значними будуть і наслідки реформи, які дозволять виконувати легальні податкові вимоги й зобов’язання та зменшать частку прихованих від оподаткування доходів підприємств і громадян. Отже, за словами В.Ланового можна очікувати такі головні макроекономічні наслідки податкової реформи:

- розширення сукупного попиту, що сприятиме довгостроковому прискоренню зростання обсягів ВВП України (найвагоміший результат реформи);

- збільшення кредитно-інвестиційних потоків в економіці;

- створення переваг ведення бізнесу в Україні порівняно з іншими країнами, що сприятиме перевищенню притоку іноземного капіталу над відтоком внутрішніх інвестицій за кордон;

- стримування зростання цін та процентних ставок;

- розширення бази оподаткування, підвищення рівня сплачуваності податків і прискорене зростання доходів бюджету та пенсійного фонду.

 

За словами В.Ланового, зниження податкового навантаження на національну економіку сприятиме прискоренню кумулятивного зростання ВВП, вже починаючи з 2008 р. Очікується, що прогнозований на наступні роки (2006—2007 рр.) середньорічний приріст реального ВВП 5,0–6,0% отримає з 2008 р. додатковий імпульс — приріст у 2,0%, а з 2010 р. — у 4,0%.

 

Зменшення рівня податкових вимог до суб’єктів господарювання та вирівнювання розподілу між ними податкових зобов’язань стане поштовхом до збільшення інвестиційного попиту та активізації нагромадження національного й міжнародного капіталу в українській економіці, а також створить умови кращого ринкового розподілу цього капіталу між секторами, виробництвами, видами бізнесу. Це надасть можливість збільшити додатковий щорічний приріст ВВП України ще на 1% з 2008 р. та на 2% з 2010 р.

 

Приріст оборотного капіталу підприємств та збільшення заощаджень громадян, що стане результатом зменшення податкового тягаря, сприятиме зменшенню прострочених заборгованостей та додатковому збільшенню кредитних ресурсів економіки. А це у свою чергу знизить банківські позичкові ставки і збільшить кредитування тих секторів економіки, для яких сьогоднішні умови є дискримінаційними (зокрема, для нового бізнесу, інновацій, малого і середнього підприємництва тощо). Даний фактор також впливатиме на додатковий приріст ВВП, як мінімум, на 1% у рік.

 

Загальне прискорення динаміки реального ВВП України, завдяки податковій реформі, дасть можливість очікувати наступні темпи його приросту: у 2008—2009 рр. — 9,0%, у 2010—2011 рр. — 12,0%, 2013—2014 рр. — 13,0–14,0%. Це значно вище динаміки ВВП України, що прогнозується у цьому році (4,0%) та у наступних двох роках (5,0–6,0%).

 

Загалом, на думку В.Ланового, за 7 років реальний ВВП України може збільшитися у 2,3 рази.

При збереженні рівня інфляції у межах 8% у 2006—2007 рр. і у межах 6% у 2008—2013 рр. номінальний ВВП України досягне у 2013 р. приблизно 1500 млрд. грн.

Зниження податкових вимог для підприємств до прийнятного рівня значно розширить базу оподаткування як за рахунок детінізації бізнесу, так і внаслідок активізації створення нових підприємств й мультиплікативного збільшення комерційних операцій. Можна спрогнозувати, що частка тіньових неоподаткованих доходів підприємств зменшиться з 52,0% у 2005 р. до 49,0% у 2007 р., до 42,0% у 2009 р., до 29,0% у 2011 р. та до 18,5% у 2013 р. (середньорічне скорочення приблизно на 5 пунктів).

 

За умов зростання реального ВВП України та збільшення частки оподаткування доходів підприємств та громадян, значно підвищаться загальні доходи бюджету та пенсійного фонду держави. За підрахунками, у 2013 р. ці доходи можуть зрости до 660 млрд. грн., що перевищить доходи зведеного бюджету, пенсійного й державного соціальних фондів 2005 р. у 3,9 рази. Наказ про впровадження концепції податкового реформування, за словами В.Ланового, має бути підписаний Президентом України Віктором Ющенко вже у грудні.

 

Наталия Погосова,

корреспондент