Костянтин Морозов вважає, що громадяни України не ставитимуться краще до намірів вступу у НАТО, принаймні, до виборів у парламент наступного року, якщо уряд не збалансує державною інформаційною політикою кампанію антинатівської риторики опозиційних політиків.
В інтерв'ю Костянтин Морозов констатував, що, на жаль, пронатівські політики в Україні уникають висловлювань на цю тему перед виборами, а їх опоненти ведуть кампанію базовану на радянських стереотипах за умов нестачі об'єктивної інформації.
Як Ви вважаєте, чи Україні вигідно говорити про конкретну дату вступу у НАТО, чи радше зосереджуватися на необхідних реформах?
Костянтин Морозов: Я вважаю, що краще зосередитсия на конкретних справах, які будуть мати своїм наслідком підтвердження тих прогнозів і тих розрахунків, про які можна кожен день говорити, а справу не рухати далі. Я вважаю, що краще зосередитсия на конкретних справах, які будуть мати своїм наслідком підтвердження тих прогнозів і тих розрахунків, про які можна кожен день говорити, а справу не рухати далі.
Згідно оцінок фонду "Демократичні Ініціативи", в Україні менше 10% громадян вважають, що вони поінформовані про завдання НАТО і розуміють навіщо Україні вступати у альянс. Чому, на Вашу думку, в Україні фактично відсутня ефективна державна інформаційна кампанія щодо вступу у НАТО?
Костянтин Морозов: Все залежить від щирості політиків, які беруть участь у виборчих перегонах. Зараз знову, готується ситуація для майбутніх виборів. І знову буде такий розклад сил, який буде не на користь покращенню інформаційної роботи. З одного боку, політики будуть застерігатися вживати цю тематику і розкривати своє ставлення до цієї проблеми, а з іншого боку, політики, які представляють опозиційні сили до цієї інтеграційної політики будуть активізувати свою діяльність.
Таким чином, нашому виборцю знову доведеться чути лише негатив і зовсім не доведеться чути конкретних ідей на захист цієї ідеї, цієї політки. Тому можна очікувати, що коли так станеться, то за таких умов знову зменшеться процент, тих хто підтримує інтеграційну політику, і збільшиться процент її відвертих супротивників. Це не є правильним підходом. На мою думку, треба розкривати аргументи "за", їх зараз достатньо багато. Вже коло цих питань достатньо глибоко опрацьоване та вивчене. Тому відкриваючи конкретну інформацію, яка надає виборцям сформувати свою власну позицію, не повторювати старі радянські стереотипи і ті штампи, які нав'язані суспільству останніми роками щодо НАТО, а на підставах правди виключно правди, сформувати власну позицію.
Колишній секретар РНБО Володимир Горбулін нещодавно заявив, що в Україні не було досягнуто прогресу за останінй рік на шляху до НАТО через відсутність галузевого фінансування, коли доходить до смішного: українські делегації їздять в Брюсель на кошт альянсу. Це виходить лише така риторика уряду про вступ до НАТО, чи не так?
Костянтин Морозов: Можна вважати і так і ні. Так, якщо говорити про внутрішню інформаційну роботу, то у цьому плані відколи 2003 року було затверджено Державну програму інформування громадськості щодо євроатлантичної інтеграції навряд чи можна назвати якісь конкретні заходи, які б розгорнули цю роботу. А я не погоджуюся, що нічого не досягнуто.
У квітні під-час комісії Україна – НАТО на рівні міністрів закордонних справ, яка відбулася у Вільнюсі становлено новий формат стосунків Україна – НАТО: від особливого партнерства до інтенсифікованого діалогу. Україна фактично стала країною аплікантом, оскільки діалог відбувається відповідно до Мадридської декларації з країною, яка визначилася з своїм майбутнім членством у альянсі. Це надвичайно важливе досягнення, і я хотів би додати, що тепер делегації України вже не їздять до штаб-квартири НАТО за рахунок альянсу.
Скажіть, будь ласка, а як щодо розкоші людського спілкування в плані інтеграції до НАТО? Чи вже всі солдати і прапорщики вивчили англійську? І, якщо вже на те пішло, Do you speak English, Sir?
Костянтин Морозов: Yes, I do! Проблема дійсно надзвичайно важлива і один з бар'єрів, який необхідно подолати Україні. Усі країни Східної Європи, які брали курс на зближення до НАТО, на вступ доАльянсу, вони починали широку кампанію в державі з вивчення англійської мови, і не лише, але й французької мови, як другої офіційної мови альянсу. В Україні дуже кволо проводиться ця робота.
Усі знають, що треба цим займатися. Ми маємо декілька лабораторій американських з вивчення англійської мови. Маємо допомогу з Великої Британії. З інших країн, з Польщі, Словаччини. Є інструктори і я пам"ятаю, у Міністерстві оборони ще 1992 року було видано директиву з організації вивчення англійської мови. Більше того, є недоліки в організації вивчення української державної мови! Дійсно, англійська мова це – відкритий шлях до обміну інформацією, і без цього ми не можемо говорити про якусь ефективну роботу в цьому плані.
Західні експерти важають, що окрім внутрішніх реформ для вступу в НАТО Україна повинна усталити офіційно і прозоро угоду про статус сил щодо Чорноморського флоту, яка б враховувала російські військові інтереси, але не дозволяла флоту підтримувати політичний сепаратизм в регіоні. Чому досі ні парламент, ні РНБО не реагують на фактичне незаконне захоплення навігаційної інфраструктури Півдня України флотом чужої держави?
Костянтин Морозов: Важко сказати чому на тих рівнях. Я можу сказати, що міністр закордонних справ і МЗС постійно піднімають це питання. Воно постійно перебуває в порядку денному і постійно обговорюється під-час зустрічей і переговорів з представниками МЗС Російської Федерації. Питання флоту взагалі слід дуже серйозно розглянути з огляду на його перспективу. Це сьогодні ми говоримо, що Україна є передбачуваним партнером.
Важко сказати чому на тих рівнях. Я можу сказати, що міністр закордонних справ і МЗС постійно піднімають це питання. Воно постійно перебуває в порядку денному і постійно обговорюється під-час зустрічей і переговорів з представниками МЗС Російської Федерації. Питання флоту взагалі слід дуже серйозно розглянути з огляду на його перспективу. Це сьогодні ми говоримо, що Україна є передбачуваним партнером.
Вона дійсно дотримує тих домовленостей, які було підписано 1997 року і до 2017 року, питання чорноморського флоту не буде підніматися. Але це не означає, що ми сьогодні не повинні готувати ситуацію 2017 року, аби не опинитися перед фактом, що у 2017 нам скажуть, що "нам потрібно 7-8 чи 10-15 років, для того, щоб вирішити цю проблему, бо це не так просто, слід вирішити бойові соціальні проблеми" і так далі. Тому, на мою думку, ми маємо чітко займатися розробкою тої ситуації, яка врешті приведе до вирішення цього питання 2017 року.
Чому з 1997 року, за твердженням адмірала Безкоровайного, український уряд не спромігся розробити за поданням міністерства оборони постанову про прийняття на облік об'єктів і території Чорноморського флоту СРСР і передачу в оренду чорноморському флоту Росії тієї частини, яку передбачали базові угоди?
Костянтин Морозов: В загальному плані я погоджуюся з таким судженням. Очевидно це було насліком отих побоювань, що зачіпляти болючі питання у стосунки України та Росії, завжди є невигідним, оскільки у відповідь можна почути якийсь демарш, якусь зворотню реакцію. Тому перебуваючи у такій позиції страуса, вважали, що таких проблем не існує. Але люди, які живуть у Севастополі, які служать в Українських ВМС відчувають ці проблеми на власній долі кожного дня. І вболіваючи за бойовий стан ВМС України за їх військово-політичний статус вони щодня виборюють ці права на території власної батьківщини.
Скажіть, якщо Україна і далі залишатиметься у такій позиції страуса, яка її перспектива вступу у НАТО, зокрема і з огляду на Чорноморський флот?
Костянтин Морозов: Це одна з проблем, які треба вирішувати на шляху підготовки до членства. Я не є прибічником тих думок, що ніби-то НАТО заявляє, що тут немає проблем. Ми не знаємо дійсної позиції НАТО, оскільки не є членами і не маємо доступів до документів і відповідних рішень і можемо опинитися перед фактом, що це стане проблемою в наших двосторонніх стосунках. Тому наша позиція є правильною. Вона сприймається з розумінням. Бути відданим попереднім домовленостям, готувати ситуацію аби 2017 року флот було виведено за межі України.
"BBC.Ukrainiane.com"
.jpeg)
.jpeg)
.jpeg)
.jpeg)
.jpeg)
.jpeg)
.jpeg)
.jpeg)
