Учора спікер парламенту Володимир Литвин поїхав до стольного граду Москви. Тут, на "червоному килимі", він планував зустрітися зі своїм тезкою - Владіміром Путіним.

Навколо спікерсько-президентського рандеву кружляли наболілі теми співпраці та компромісу в галузі "блакитного вогника". Проте чи саме налагодження геополітичних зв'язків було головною метою поїздки пана Литвина?

Від візиту спікера Верховної Ради Володимира Литвина до Москви варто очікувати передвиборної риторики, вважає директор Європейського інституту інтеграції та розвитку Дмитро Видрін, повідомляють "Новости Украина". "Будь-яка поїздка політика в Москву - це насамперед медійний шлейф, який її супроводжує. Шлейф у вигляді російських каналів, що мовлять на Україну, московських газет, передруки з яких публікують в українських газетах", - заявив політолог. На думку пана Видріна, чимало політиків, щоб заощадити кошти зі своїх передвиборних фондів, використовують Москву як безкоштовну медійну підтримку. "Це - основна мета поїздок багатьох із них, у тому числі й Литвина", - додав політолог.

Коментуючи зустріч В. Литвина з президентом Росії Путіним, Видрін зазначив, що "не бачить діалогового поля між Путіним і Литвином".

Експерт пояснив, що в компетенції українського спікера немає питань рівня російського глави держави. Власне тому поїздка Литвина є наполовину приватною, пов'язаною з додатковою PR-підтримкою, - підсумував політолог.

Усе-таки, мабуть, наші політики не уявляють свого існування без допомоги російської сусідки. Видається, неофіційна, чи то пак офіційна підтримка кремлівських фахівців для них є дуже важливою.

Пригадуєте, до якого піар-ходу вдалася минулого місяця екс-прем'єр Юлія Тимошенко? У листопаді Севастополь полонили плакати такого візуального змісту: праворуч - російський прапор, ліворуч - український, посередині - Юлія Володимирівна з чарівною посмішкою та заклик: "Флот України і Росії має бути разом". З іншого боку, ті, хто відстежував перебування пані Тимошенко у Львові, мабуть, чув із тих самих уст, які говорили про спільний російсько-український флот, обіцянку відстоювати інтереси воїнів ОУН-УПА. Що це - бажання сподобатися різношерстому електорату чи просто елементарна непослідовність?

От із Януковичем усе зрозуміло. "Синьо-білий" опозиціонер ніколи не приховував своєї симпатії до Росії. Ні для кого не секрет, що геополітична позиція Партії регіонів "тулиться" до стратегічного партнерства з Кремлем. А серед прихильного до партії електорату - люди, яких вабить курс В. Януковича на визнання російської мови другою державною. "Ми були, є і завжди будемо єдинородними братами", - любить говорити лідер регіоналів. У жовтні цього року він удостоївся аудієнції у Владіміра Путіна. Після зустрічі перший наліво і направо розпинався про позитивні результати зустрічі та тішився зробленими висновками. Конкретики в озвучених Януковичем підсумках тоді так і не почули.

Те, що Росія полюбляє грати роль "червоного хреста" у виборчих процесах нашої держави - незаперечно. Неможливо спростувати й такого факту: деякі українські політики таки спокійніше сплять, знаючи, що їхня доля - в "надійних" кремлівських руках.

"Львівська Газета"