Скажіть, так би мовити, в деталях, в яких пропорціях треба змішати газ російський і туркменський - 230 і 50, щоб вийшло потім в результаті 95? Скільки частин має бути в цій одній тисячі кубів?
Ті частки, які записані в цій двосторонній угоді, як ви їх не змішуйте - 95 ви не отримаєте. Ще треба частину газу продати в Європі за ціною не нижче, ніж 250 доларів за 1000 літрів кубічних, і тоді «Росукренерго» може забезпечити ці 95.
Тобто, саме в цьому нюансі і є вигода «Росукренерго», що вони взагалі втручаються в цей процес?
Це взагалі відправна точка всієї цієї історії. Коли, ви пам’ятаєте можливо, створювали компанію «Юрелстрансгаз» - головна мета її була, залишки газу українського балансу, який ми отримували від Туркменістану і від Росії, продавати не НАК «Нафтогазом», а цими компаніями. І зараз те ж саме.
Чи могла б Україна робити простіше? Вирізаємо ось цю транзитну структуру і просто купуємо російський 230, стільки, скільки треба, туркменський там 50-60, стільки скільки треба?
Я можу вам сказати, що ми собі такі завдання ставили наприкінці 2002 року. Ми, це уряд України, який тоді очолював ще Віктор Янукович, віце-прем’єром був Гайдук і я був міністром палива. Але закінчилося спершу указом, який відмінював постанову КМ про передачу керуванням по НАК «Нафтогазом» на моє міністерство, а згодом відставка віце-прем’єра і відставка міністра палива.
А якби зараз Україна змагалася в от цих перегонах за газ до кінця. Яку ціну вона могла б вибороти?
Я думаю, що ціна, якби нормальне було поводження і нормальна підготовка української команди, можна було б відстояти ціну не вищу ніж 100 доларів на російський газ. І залишити умови постачання туркменського газу, якими вони були.
Яким аргументом Україна мала б тиснути на Газпром?
Аргументом є довгострокова угода до 2013 року, яка була підготовлена в 2000 році. І ця угода ратифікована.
Вони б слухали це? Вони б казали: «Ну, угода угодою, але ми корегуємо ціни кожен рік».
Ця угода юридично значно вища ніж оцей папірець з п’ятьма пунктами.
Тобто, в разі чого ми мали б іти до Стокгольмського суду і він би змусив?
Я до сьогоднішнього дня не розумію, чому наш Президент відмовився від гарантії безпеки енергетичної безпеки нашої держави. Чому Росія відмовилася від гарантії безпеки постачання російського газу до Європи. Тобто, ця угода, це якийсь проміжний варіант, який згодом дозволить все ж таки Росії забезпечити енергетичну безпеку і постачання російського газу до Європи, а наша безпека значно зменшиться.
От ви колись з Дубиною давали прес-конференцію, де прозвучала фраза, я її цитую повністю : «Плачков и Ивченко лишь рядовые исполнители... И их всеми силами пытаются удержать на должности, дабы скрыть тех, кто за всем этим стоит». Ну, ви розумієте, що я зараз питаю?
Якщо завтра відбудеться те підписання, яке сьогодні було анонсоване - створення спільного підприємства невигідного, яке не потрібне Україні взагалі, я думаю, що ці люди будуть відправлені на якісь інші посади, заховані і комусь іншому прийдеться в майбутньому розбирати ці завали.
Ви припускаєте відставку Плачкова і Івченка?
Я думаю, що вона неминуча.
Хто стоїть за цією угодою? За ними хто стоїть? Кому вигідно насправді?
Ми хотіли би, щоб цих людей назвав або Плачков, або Івченко, або пан Президент.
Ну а ви їх знаєте?
Я думаю, що це помічники, які сьогодні знаходяться в секретаріаті Президента. А також люди, які сьогодні керують «Росукренерго».
Виходить завтра, якщо буде підписана угода, буде створене ще одне проміжне підприємство. І таких підприємств буде два - «Росукренерго» і та структура, яку підпишуть завтра. Правильно розумію?
Сьогодні мова фактично ведеться про те, щоб створювати спільне підприємство не з НАК «Нафтогазом» безпосередньо, а з дочірньою. Структурою «Торговий дім Газ України», яка займається постачанням всього природного газу в нашій державі. І віддати цьому спільному підприємству постачання всього імпортованого газу. Тобто. За виключенням населення це спільне підприємство буде напряму виходити на обласні газопостачальні компанії, а також на всі підприємства всієї економіки всієї нашої держави. Що значно зменшує гарантії постачання цього газу.
Знову ж таки, повертаючись до проміжних структур, чи знаєте ви кому належить «Росукренерго»? В уряді кажуть, що не знають. І їм не цікаво це?
Моє інтерв’ю, надане компанії «Ера» в минулий вівторок здається, змусило уряд все таки звернутися до антимонопольного комітету з метою розкриття власників. Але це до сьогоднішнього дня не відбулось. Є інші шляхи. Якщо буде утворене спільне підприємство без антимонопольного комітету, є шлях звернення до суду, будь якого підприємства, споживача природного газу. Думаю, що це відбудеться. І ми взнаємо дійсних власників «Росукренерго».
Чи є це таємниця для людей. Які знаходяться по обидва боки конфлікту. Скажімо, уряд і парламент. Всі кажуть: «Ніхто не знає, що таке Росукренерго». Це ніхто не знає, тому що ніхто не хоче казати? Всі чекають, хто це зробить першим?
Якщо в державі існує прокуратура...
А Ви чекаєте, коли це скаже вона?
Якщо в державі існує служба безпеки, вони повинні б були давним давно це зробити і доповісти Президенту. А якщо той би вирішив це зробити, він би доповів всім іншим. Сьогодні ця інформація приховується.
Припустимо, Росія завтра припиняє продавати газ «Росукренерго». Що робить Україна далі?
В цьому є питання всієї нашої держави. Чому? Ми свої гарантії енергетичної незалежності віддаємо «Росукренерго», яка структура сьогодні з невідомими власниками.
Уряд зізнався, що ми забираємо газ поза квоти. Але в оселях від цього тепліше не стало. Куди йде цей газ, який ми беремо?
Вчора було анонсовано, що держава спожила 407 мільйонів метрів кубічних за добу. Але НАК «Нафтогаз» при нормальній підготовці до осінньо-зимового сезону, здатен постачати 450-470 мільйонів. Тобто, що відбувається? Перше - недостатньо підготовлені підземні сховища, тобто, там недостатній обсяг газу. Тому і НАК «Нафтогаз» не може забирати наприклад 170-180 мільйонів. Забирає тільки 130-140. Ну і відсутність контрактів зовнішніх. Все це призводить до такої серйозної ситуації. Ну а зима, зима - є зима.
А чому газу нема у підземних сховищах?
Тому що своєчасно НАК «Нафтогаз» не закачав туди газ. І ви пам’ятаєте, в минулому році була кризова ситуація також, коли звинувачували НАК «Нафтогаз» а крадіжці 8 мільярдів метрів кубічних газу. Цей газ був переписаний. Газ НАК «Нафтогазу» був переписаний на «Радгазпром». Тобто, як раз на цю величину НАК не зміг заповнити підземні сховища. Тому сьогодні цього газу нема.
Чи можна назвати конкретно прізвища, яка людина винна в тому, що не закупили наново. Коли в хаті закінчується картопля, господар іде і купує картоплю. І не каже, що там, сусіда винен...
Я думаю, що прізвища відомі, і ВР дала їм свою оцінку. Це і міністр палива і енергетики, хоча він мій колега, але я повинен його назвати. А також керівник НАК Нафтогазу.
Куди йде те паливо, яке відбираємо у Росії, але воно кудись дівається. Якщо воно не йде на опалення батарей і гарячої води, виходить, воно йде в промисловість?
Я думаю, що так не можна ставити питання. Якщо паливо відпущене споживачам, зараз мається на увазі природний газ, він і іде споживачам. І якщо вже споживач не підготував своєї системи опалення, а зараз мова йдеться вже не про НАК Нафтогаз, мова йдеться про комунальні підприємства теплопостачальні підприємства, власників будинків і таке інше... То треба вже запитувати ту сторону. Я би тут хотів, аби розуміли, що кожен повинен відповідати за своє хазяйство, господарство.
Я так розумію, що цей газ, який ми беремо регулярно і з надлишком, він просто в повітря уходить. Якщо ми не можемо проконтролювати...
Втрати економіки він нераціонального використання газу сьогодні існують. І ми про це знаємо. Але ця політика ще в державі не набула того значення, щоби держава приділяла достатньо уваги цьому.
Ви можете назвати суму, скільки державі обійдеться банальною мовою кажучи, заліпити всі труби? Щоб не було дірок?
Як таких дірок немає. Є дуже старі котельні. Є дуже старі теплові мережі. І мова йде про мільярди і мільярди гривень. Це повинна бути державна політика, цілеспрямована і щоденна, дочасна. Люди, які за це відповідають, повинні над цим працювати. За рік, Іза два - цього не зробиш. Але треба колись розпочинати.
Зараз металурги кажуть, що нерентабельні. Газ занадто є дорогий, і їх продукція не буде продаватись. Це виходить продукція продається металургійна тільки тому, що вона дешева, по причині дешевого газу?
Ми проводили в минулому році, мій інститут проводив аналіз конкурентоспроможності української металургійної промисловості, взагалі гірничого металургійного комплексу. І сьогоднішня конкурентоспроможність забезпечена в тому числі і дешевими енергоносіями. І власники цих підприємств, до речі, дуже добре це розуміють. І вже складені і реалізуються цілі програми модернізації по енергозбереженню і покращенню екологічного стану навколо цих підприємств. Але це потребує 9-10 мільярдів доларів США і 5-7 років. Якщо розпочати сьогодні. Якщо наприклад, підприємство було приватизоване тільки в минулому році, то треба ще 2 роки на підготовку.
Яким чином можна швидко відмовитись і де від газу на альтернативні якісь джерела?
На жаль, швидко цього зробити не можна.
Ну, рік, два...
В тому обсязі. Я думаю, що першочергові заходи більше 10% в наступні два роки не дадуть. Тобто, потрібні кошти, потрібна державна політика, яка буде спрямована на всі ці програми.
Ну а що може стати реальною альтернативою - вітряки, це рапс, це електрика?
Електрична енергія зараз найбільш доступна ...
Це ж правда, що в Європі є комбінати, які на електричній тязі працюють?
Електрична енергія зараз найбільш доступна для споживача, але і тут в нас є нераціональне використання палива особливо в тепловій енергетиці. Яка практично заблокована її приватизація і також кошти не можуть вкладатись в підвищення...
А якщо приватизувати, можна зрушити з місця?
Треба розблокувати приватизацію в тепловій енергетиці. Тоді зайде якийсь приватний інвестор, який дуже швидко зможе підняти ці потужності. Сьогодні теплова енергетика працює тільки на 30%. Тобто, 70% простоює сьогодні теплових блоків. Оця теплова енергія може перетворитися в електричну, і дуже швидко попасти до кожного споживача.
З тих хвилин, коли ви керували міністерством, з’явилось одне міністерство, хоч, це ваш коментар з приводу нього - це вугільне міністерство. Що воно дало реально галузі?
Воно нічого не дало галузі, і не дасть. Тільки погіршання показників, зменшується видобуток вугілля, погіршуються економічні показники. Я до речі, двічі писав Президенту записки в минулому році. І ми загальмували створення цього підприємства на 2-3 місяці. Але все ж таки воно було створено. І задача наступної команди, яка прийде до виборів в уряд, як раз вугільна промисловість може опинитись на першому місті, як сьогодні проблема енергозбереження.
Це в нас декілька сотень чиновників настільки ганебно впливають на шахти?
Була відпрацьована нормальна модель, яка дозволяла не тільки погасити всі борги по заробітній платі наприклад в 2004 році, а й збільшити видобуток вугілля, покращити показники економічні, зменшити державну підтримку, яка надавалася шахтарям. Сьогодні державна підтримка знов збільшена, фактично ми сьогодні шахти які не працюють утримуємо за рахунок державного бюджету, тобто, за рахунок всіх нас громадян.
А як треба правильно зробити? Розпустити всі ті шахти, які є збитковими, і нехай працюють тільки сильні?
Існує антикризова програма, яка була створена в 2003 році. Ну зараз треба її скорегувати на те, що відбулось, і впроваджувати далі.
"НТН"