30 січня у луцькому мас-медійному просторі відбулася подія, яка не змогла залишити байдужим жодного журналіста. На засідання незалежного громадського прес-клубу реформ чиновники мерії не впустили одного із запрошених. Так захищалась міська влада...

Прес-клуб працював у досить незвичному режимі. Громадський центр, який за 14 років свого існування перебачив безліч політиків, громадських діячів та службовців загальнонаціонального масштабу та із-за кордону, мало не перетворився на опорний пункт захисту іміджу нині діючого мера Луцька Антона Кривицького. Такий собі адмінресурс мимоволі...

Каменем спотикання стала не тема засідання прес-клубу — проблеми реформування житлово-комунального господарства, а те, що серед запрошених виявилася людина, яка побажала викласти власне нестандартне бачення на ці проблеми. Клуб дискусійний, тож його гостями були представники і реорганізованих ЖЕКів, і не реорганізованих — на чолі з начальником управління ЖКГ Луцького міськвиконкому Тетяною Семенюк. Учислі запрошених був і депутат міської ради Володимир Литвинюк, він же лідер фракції “Батьківщина” в міській раді. Як з’ясувалося згодом, на наступних виборах він претендує на посаду міського голови. Ось тут і почалося найцікавіше!

Пані Семенюк, яка є вельми віддана нинішньому меру дама, відразу ж розставила акценти: “Я не братиму участі в такій розмові, не погодивши це попередньо із головою. Мені що, після цього завтра на роботу не йти? А за що дітей кормити?”.

Щоб не спровокувати конфлікту, організатори прес-клубу змушені були ввічливо просити пана Литвинюка не брати участі в зустрічі. Тільки з поваги до них депутат погодився, залишившись чекати під дверима прес-клубу...

Так і зробили, тим більше, що не враховувати опонентську точку зору в мера Кривицького — майже традиція. Аргументи цьому можна наводити дуже довго, можливо, стільки, скільки каденцій він обіймає цю посаду — три скликання поспіль.
Але на одній деталі, яка має безпосередне відношення до наступних виборів, можна зауважити. Не секрет, що апетит приходить під час обіду, і саме апетит Антона Кривицького до влади є популярною темою для обговорення політично стурбованих лучан на протязі останнього місяця. Всім надто цікаво: чи піде Антон Федорович учетверте на посаду луцького міського голови?

Вже сьогодні очевидно, що навколо цього питання і “ламатимуться списи”, і технічні кандидати “табунами бігатимуть”, але карти свої луцький голова відкриє, мабуть, після всіх...

Але народна PR-мудрість говорить: якщо сам не створюватимеш про себе імідж, то за тебе це зробить народ. Тож поки пан Кривицький роздумує, яку роль виконувати на березневих виборах, народ уже знає, що на днях він продав одну зі своїх квартир в центрі міста. Подейкують, що за суму, еквівалентну 95 тисяч доларів США. А чи не на вибори йому потрібні ці гроші?

Щодо несподіванок на виборах мера, то їх лучани отримають іще багато, адже кандидати вже почали подавати заяви до ТВК, і їх кількість може зрости до 15-17 осіб. Наразі увага виборців прикута до найрейтинговіших.

Такою ситуацією дещо стурбований голова Волинської ОДА Володимир Бондар. У коментарі для “Вголосу” він висловив впевненість, що нинішню команду міської влади потрібно докорінно змінювати, до органів управління більше не допускати, а натомість притягнути до відповідальності — і починати треба саме з управління ЖКГ.

“Або Кривицький сам прийме рішення відносно себе, або це рішення приймуть за нього”, — безапеляційно заявляє губернатор Волині. Приблизно в той же час діючий мер Луцька Антон Кривицький на оперативній нараді в мерії висловлював свої міркування щодо можливої появи у списку кандидатів на посаду міського голови губернатора Володимира Бондаря. Аргумент Антона Федоровича був залізним: “Він іще з пелюшок не видряпався, а вже хоче на мера... Всі цю владу не люблять, але всі туди лізуть!..”.

Наведені вище висловлювання дають змогу дещо по-іншому оцінити інцидент, який стався під час засідання прес-клубу. Фіналів у ньому варто виділити два: Першим було резюме начальника управління ЖКГ: “За 25 років роботи я не чула, щоб хтось сказав, що ЖЕКи працюють добре”. Мотиви сказаного наразі не зрозумілі, але можна припускати, що це висловлювання таки має політичне забарвлення, бо Тетяна Миколаївна з якогось дива раптом “засвітила” свою приналежність до опозиційної партії, яка постійно декларує погану роботу нової влади — “партії Януковича”.

Логічно, що вона, як прохідний другий номер у кандидатському списку Партії регіонів до міської ради, докладе максимум зусиль для того, щоб лучани вважали “помаранчеву” владу ворогами народу, і механізмом для досягнення такої цілі може стати саме робота ЖКГ Луцька. А максимум тому, що для пані Семенюк депутатська недоторканість потрібна, як рибі вода...

Другим фіналом засідання прес-клубу стала офіційна заява пана Литвинюка плуцьким журналістам. Додавши народну приказку, що риба гниє з голови, він навів власні аргументи щодо реформування житлово-комунального господарства та озвучив розміри заборгованості (13,2 мільйони гривень) міського ЖКГ перед міським бюджетом. Фактично це та сума в бюджеті, яку депутати відомству пані Семенюк ще не виділили, а гроші вже потрачено…

Висновків із цієї ситуації можна зробити багато, але наразі зрозуміло одне: без бою нинішній мер Луцька своє місце не звільнить, хто б на нього не претендував. А щодо роботи управління луцького житлово-комунального господарства, то про що тут іще говорити? Воно ж “без політики”...

Олексій Дудич, "Вголос"