З нагоди Всесвітнього дня боротьби з туберкульозом в Міністерстві охорони здоров’я відбувся круглий стіл «Епідемія туберкульозу та ВІЛ/СНІДу: проблеми інформування населення», на якому були презентовані результати соціологічного дослідження щодо стану інформованості населення з проблем туберкульозу та ВІЛ/СНІДу та обговорені пропозиції щодо майбутніх інформаційних кампаній.

За критеріями ВООЗ епідемію туберкульозу в Україні зареєстровано в 1995 році. В державі відмічено поступове зростання захворюваності  на туберкульоз починаючи з  1991 р. Рівень захворюваності за цей період зріс в 2,4 рази. За 2002 – 2004 роки в Україні захворюваність всіма формами туберкульозу збільшилась на 11,24%. Щогодини в Україні на туберкульоз захворює 4 людини і помирає – 1 хворий. За 2002 – 2005 роки смертність від усіх форм туберкульозу збільшилась на 12,68% (в 2002 р. – 20,5 на 100 тис. населення, в 2005 р. – 23,1 на 100 тис. населення). На сьогодні захворюваність на туберкульоз в Україні становить  84,1  на  100  тис. ,  смертність – 23,1  на  100  тис. населення. Найбільші показники захворюваності та смертності спостерігаються у південно-східному регіоні.

Заступник міністра охорони здоров’я України Валерій Івасюк зазначив: «Епідемія туберкульозу є доволі інерційною системою. Запустити механізм зворотнього її розвитку та ліквідувати біосоціальні наслідки цієї епідемії,  реально можливо. В усякому разі передумови створені. Міністерством охорони здоров’я розроблена Концепція державної програми контролю за туберкульозом на 2007-2011 рр., яка зараз проходить процедуру схвалення Кабінетом Міністрів». Одним з основних її положень є  створення нової якісної системи протидії  і лікування туберкульозу, яка має спиратися на диспансерний принцип надання протитуберкульозної допомоги населенню. Окрім того, планується створити систему підготовки студентів–медиків, а також підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців усіх спеціальностей з базових знань про діагностику, лікування та профілактику туберкульозу, не залежно від обраного фаху.

Поширенню епідемії туберкульозу сприяє  епідемія ВІЛ-інфекції/СНІДу. Саме вона визнана основною причиною зростання смертності серед хворих на туберкульоз в усьому світі, в т.ч. країнах Східної Європи. Окрім  того, високий рівень смертності зумовлює поширення хіміо- та мультирезистентного туберкульозу, який важко піддається лікуванню.

Основні заходи, що впливають на переривання ланцюга епідемічного процесу – це профілактика, виявлення, лікування. Дуже важливе значення у контролюванні епідемії та зменшенні темпів її розповсюдження відіграє профілактика, зокрема, інформування населення та створення поведінкового стереотипу безпечною щодо інфікування туберкульозом та ВІЛ поведінки. Соціологічне дослідження рівня обізнаності населення по проблемам туберкульоза та ВІЛ/СНІДу, яке було проведено на замовлення Міністерства охорони здоров’я в рамках проекту «Контроль за туберкульозом та ВІЛ/СНІДом в Україні», має стати базою для розробки  майбутніх інформаційних кампаній.

Як показало дослідження, поінформованість населення України та більшості цільових груп (вагітні, безробітні, засуджені, ЛЖВС) про існування захворювання на туберкульоз, його основні симптоми і шляхи передачі є високою. Менше 1% населення не чуло про цю хворобу. Але, при цьому, існує досить багато міфів щодо цієї проблеми. І одним з основних є незнання людей про те, що туберкульоз може вразити кожного, не залежно від його соціального статусу та добробуту. Іншим поширеним міфом є хибне уявлення щодо дороговартості діагностування та лікування туберкульозу. На сьогодні діагностика та лікування є безоплатним.  Станом на 01.01.2005 року Міністерством охорони здоров’я закуплено і розподілено по регіонах України протитуберкульозні препарати на суму 33,7 млн. грн., що дозволило забезпечити усіх хворих на туберкульоз препаратами І та ІІ ряду. Проводиться щорічна туберкулінодіагностика дітей віком від 1 до 14 років в усіх лікувально-профілактичних закладах.  Цим методом охоплюється 94,9 % дітей. Залишається на високому рівні відсоток (98,2%) проведення профілактичного щеплення вакциною БЦЖ новонароджених у пологових будинках та перша і друга ревакцинація БЦЖ : (95,4%) у дітей 7 років та (94,7%) у дітей 14 років. Це досягнуто завдяки централізованій закупівлі вакцини та розподілу її по регіонах України.

В цьому році на 58,4 млн. грн. збільшені виделення на діагностику і лікування туберкульозу Загальна сума програми складає 113,3 млн. грн. (2005р,-54,9 млн. грн.).

У круглому столі брали участь представники багатьох міжнародних та вітчизняних неурядових організацій, які сьогодні надають допомогу у боротьбі з туберкульозом та ВІЛ/СНІДом. Говорячи про існуючу фінансово-методичну базу подолання епідемії туберкульозу в Україні необхідно зазначити, що без вчасної, багатоскладової та суттєвої фінансової і організаційної допомоги Україні з боку ООН, її Агенцій та неурядових організацій не сталися б якісні зміни національної політики щодо цієї проблеми.

Всі учасники круглого столу зазначили важливість презентованого соціологічного дослідження та необхідність його результатів для проведення інформування населення з метою профілактики захворюваності на туберкульоз та ВІЛ/СНІД.

Інформаційно

На замовлення Міністерства охорони здоров’я в рамках проекту «Контроль за туберкульозом та ВІЛ/СНІД в Україні», який виконується за кошти позики Світового банку,  Аналітичний центр «Соціоконсалтинг» провів базове соціологічне дослідження «Громадська думка щодо туберкульозу та ВІЛ/СНІД: обізнаність, ставлення, джерела інформування».

Дослідження проведене з метою вивчення рівня поінформованості, ставлень, поведінкових настанов населення щодо проблем туберкульозу та ВІЛ/СНІДу, а також аналізу інформаційних потреб і значення різних джерел інформування про туберкульоз та ВІЛ/СНІД. Проведений аналіз ситуації планується використати при плануванні майбутніх просвітницьких кампаній щодо ВІЛ/СНІД і туберкульозу.

Обізнаність населення  щодо проблеми туберкульозу

Базове соціологічне дослідження «Стан інформованості населення щодо проблеми туберкульозу: обізнаність, ставлення, джерела інформування».

Поінформованість населення України та більшості цільових груп (вагітні, безробітні, засуджені, ЛЖВС) про існування захворювання на туберкульоз, його основні симптоми і шляхи передачі є високою. Менше 1% населення не чуло про цю хворобу, майже 70% правильно зазначило обидва шляхи її передачі, а саме – під час кашлю або чхання хворого на туберкульоз (87%) і через мокроту, яка виділяється під час харкання (77%).

Більше половини громадян (55%) обізнані стосовно основних симптомів туберкульозу (кашель і температура без видимої причини, які тримаються більше  7 днів). Проте правильно зазначило усі симптоми туберкульозу, включені до анкети, лише 15% респондентів.

Серед вікових груп найменш обізнаними щодо шляхів передачі та симптомів туберкульозу виявились молодь та особи похилого віку. При цьому літні люди схильні перебільшувати ризики контактних шляхів передачі туберкульозу. Для молоді типовими є безпечність в оцінці імовірності таких ризиків, поверхові знання щодо симптомів туберкульозу.

Дещо вище рівень загальної інформованості в АР Крим і східних областях України, відносно менший – у м. Києві та центральному регіоні, за типами поселень гірше обізнані щодо туберкульозу мешканці райцентрів і селищ місцевого типу.

Найвищий рівень обізнаності з’ясований у респондентів, які самі пройшли лікування з приводу туберкульозу або особисто спілкувалися із хворими на нього. Це перш за все особи, що повертаються з місць позбавлення волі, та люди, які тривалий час живуть з ВІЛ/СНІД.

Водночас, досить поширеними у масовій свідомості залишаються хибні уявлення та стереотипи щодо туберкульозу і його масштабів в Україні. Чверть опитаних ототожнює туберкульоз виключно з маргінальними групами або із затятими курцями. Значна частина населення країни, особливо жінки, перебільшує ризик контактних шляхів передачі, зокрема через спільне використання посуду (54%), дотик до предметів в громадських містах (33%), потиск рук (11%).

Недостатня обізнаність про етимологію туберкульозу є підґрунтям упередженого ставлення до хворих на туберкульоз і груп, які мають підвищений ризик цього захворювання. Так, на думку 40% опитаних, хворих на туберкульоз варто ізолювати від здорових людей.

Більшість населення і представників цільових груп (90% і вище) декларують, що у разі наявності кашлю протягом 3 тижнів чи болю в грудях необхідно звернутися до лікаря. Водночас понад 60% готові відвідати медичні заклади лише, коли фактично самі усвідомлять свій діагноз, що може призвести до несвоєчасних діагностики і початку лікування.

 Нині лише 66% громадян обізнані, що туберкульоз можна вилікувати. Значно менше опитаних знають про безоплатність його діагностики (42%) і лікування (21%). Саме „вартість медичних послуг” є головною причиною несвоєчасного звернення до лікувальних установ або вибору на користь самолікування, особливо серед мешканців  малих міст, містечок, сіл місцевого типу і сіл.

Джерела інформування

Здебільшого населення України у 2005 р. стикалося з інформацією про туберкульоз (94%). Провідними джерелами інформування населення про епідемію залишаються ЗМІ. Завдяки телебаченню про туберкульоз дізналося 59% опитаних, з газет і журналів – 44%. Найменш активно з усіх ЗМІ громадяни використовують радіо (28%).

Медичні заклади в інформуванні населення щодо епідемій постають на другому місці. Близько половини опитаних (52%) зазначило їх як джерело власних знань. Проте саме вони користуються серед громадян найбільшим рівнем довіри: медичним працівникам довіряють 44-45% опитаних, спеціалізованій літературі – 39%, інформаційним матеріалам, розміщеним в поліклініках і лікарнях – 28-29%.  Високим рівнем довіри користується також телебачення (37% респондентів довіряють йому). Решта джерел для опитаних є менш значущими.

Соціальна реклама щодо туберкульозу привернула увагу 36% населення України. Проте, здебільшого запам’яталися лише телероліки (про них згадало 75% від тих, хто бачив соціальну рекламу щодо ТБ). В друкованих ЗМІ її помітили 11-13%, на радіо – 7-10%. Мало впливовою як за рівнем охоплення, так і довірою залишається зовнішня соціальна реклама. Її згадали 8-12% респондентів, а довіряє їй лише 1% опитаних.

Зацікавленість в отриманні додаткової достовірної інформації щодо туберкульозу є досить високою: 55% в разі виникнення такої можливості подивилися б кінофільм присвячений його профілактиці, 54% -  прийшли б на лекцію. Проте реальна готовність щодо відвідування цих заходів, тобто „за будь-яких обставин” значно менша: на рівні 14–16%.

За період весни-літа 2005 р. лише 7% опитаних поглибили свої знання про туберкульоз.           Більшість представників цільових груп віддає перевагу в отриманні додаткової інформації про ТБ у вигляді друкованих буклетів, брошур, до яких можна неодноразово повертатися, а також давати для ознайомлення близьким, рідним.

Сучасні інформаційні потреби населення щодо туберкульозу, які дотепер є незадоволеними:

· Те, що захворювання на ТБ у перші місяці може проходити без певних симптомів, тому систематичне обстеження (флюорографія, томографія, бронхоскопія) вкрай важливо;

· Загальні причини, які призводять до ТБ та скорішому розвитку захворювання;

· Те, що строк лікування ТБ залежить від індивідуальних особливостей організму;

· Про особливості харчування та режиму дня протягом лікування;

· Про соціальні пільги для хворих на ТБ, а також перелік нормативно-правових актів;

· Перелік соціальних та психологічних служб, правозахисних та громадських організацій, які можуть допомогти у вирішенні проблем хворих на ТБ.

Про безоплатність лікування та діагностики ТБ.

Інф. Урядовий портал