Оцінка і аналіз проводився по п'яти основних стратегічних напрямах.

Економічну частину коментував І. Бураковський, директор інституту економічних та політичних досліджень. Так, не дивлячись на масштабну критику, експерти в цілому позитивно оцінили валютно-курсову політику НБУ. Наголосили і на позитивних змінах в сфері зовнішньої торгівлі. Доволі неоднозначно оцінили дії в сфері державної власності. Висловили певне нерозуміння стратегією агрополітики та здивування тим, що Уряд фактично не звертає уваги на інфраструктурні об'єкти. Для повноти картини, було приведено результати соцопитування серед представників бізнесу. Виявилось, що бізнесові кола оцінюють роботу Уряду в середньому на 3,5 бала за 5-бальною шкалою. У відсотковому співвідношенні погляди розділилися так: 41% оцінили позитивно, 17% - негативно і 42% не змогли дати відповідь. Відмічалось, що оцінка діяльності влади мала чітку регіональну залежність, тобто в залежності від електоральних симпатій. Наприклад, найбільш позитивно владу оцінюють в столиці та на заході країни. Схід і південь налаштовані протилежно. З суто економічних заходів найбільшу підтримку отримали боротьба з контрабандою та регулювання цін на ринку м'ясо- та нафтопродуктів. До найбільш негативних дій було віднесено ревальвацію гривні та підвищення тарифів на залізничному транспорті.

Внутрішню політику критикували по вже звичному „сценарію”. Спочатку висловили здивування кадровою політикою та процесом формування органів влади. Потім зазначили про недостатню активність у проведенні „такої важливої” адміністративно-територіальної реформи. Зрештою, І. Колюшко, директор центру політико-правових реформ, який і доповідав по цій тематиці, негативно оцінив законодавчі ініціативи. Констатувався той факт, що за весь період діяльності нової влади Президент запропонував тільки 13 законопроектів, Уряд -35. „Такої низької законодавчої продуктивності Президента і, тим більше, Кабінету Міністрів ще не було” – відмітив доповідач. Не забули і про укази із грифом „не для друку”, що ніяк не вписується в концепцію „відкритої та прозорої влади”, оскільки ці документи не містять ніякої державної таємниці, а стосуються переважно кадрових призначень та зарплатні деяким чиновникам.

У соціальній сфері, крім приємних вражень від постійного підвищення соціальних виплат, є і певні застереження. Зокрема, згідно з Урядовими планами, до вересня мінімальна пенсія буде перевищувати мінімальну зарплату, що автоматично створить додаткові проблеми Пенсійному Фонду.

У зовнішній політиці успіхи набагато помітніші. „Це зумовлено, в першу чергу, результатом і ефектом зміни влади” - відмітив В. Чалий, директор Міжнародних програм Українського Центру Економічних і Політичних Досліджень ім. Разумкова (ЦЕПД). За його переконанням близько 60% населення підтримує зовнішньополітичний курс держави, який, як відомо, повністю перемістився в євроатлантичну площину. Експерти навіть схильні вважати, що головна заслуга в цьому міністра закордонних справ України Б. Тарасюка. Нагадаємо, що він за часів президентства Кучми був усунутий з цієї посади за надто активну прозахідну політику. А от дипломатичний прорив в україно-американських відносинах – цілком і повністю заслуга Ющенка. Серед недоліків називали недостатнє інституційно-правове забезпечення зовнішньої політики та недостатня співпраця з парламентом у виробленні стратегії дій. „Є великий сумнів, що нові ініціативи відповідають політико-економічному потенціалу держави” – зазначив Чалий. Це дипломатичне висловлювання по суті є застереженням від необґрунтованого поспіху входження України в євроатлантичні структури. Цікаво виглядає оцінка влади самим суспільством.

За результати соціологічного опитування, проведенного УЦЕПД ім. Разумкова: 52% вважають, що нова влада краща за своїх попередників, 29%, що вона нічим не відрізняється і 9%, що гірша. Серед тих хто голосував за Ющенка 85% вважають нинішню владу кращу за попередню, 11% - не відрізняється, 0,4% - гіршою. Серед тих хто голосував за Януковича - співвідношення 13%, 48% і 26% відповідно. Значна частина (38%) опитаних переконані, що зараз неможливо оцінювати результати діяльності нової влади, оскільки пройшов незначний відрізок часу. Не оминули в соцопитуванні і „активність Луценка” у встановленні законності та правопорядку у країні. Арешти і переслідування відомих у минулому політиків та державних діячів 45% населення вважає процесом відновлення справедливості, 20% схильні трактувати такі дії „політичним переслідуванням” і 23% вважають, що це є поєднанням і першого і другого.

Присутній на обговоренні віце-прем'єр-міністр М. Томенко відразу після аналітичних доповідей зауважив: „Повністю погоджуюся”. Пізніше він відмітив, що дії Уряду краще оцінює суспільство, оскільки воно більш емоційне, на томість експерти більш прагматичні, а тому оцінки дещо відрізняються. В той же час, за словами Томенка, експертні оцінки часто є політично завуальовані, оскільки експерти, як правило, відносяться до певної політичної сили. Наостанок він сказав: „Термін 100 днів це скоріше термін декларацій, ніж дій”.

Але крім загальних позитивних оцінок були і різко негативні. До таких можна віднести коментарі О. Кужель (заступник голові партії „Трудова Україна”). Вона розкритикувала не тільки владу, а й той аванс довіри і сподівань, який видали експерти в своїх оцінках. Про Уряд Тимошенко вона сказала так: „По намірам 5, по виконанню 2”. З огляду на ту політику, яка проводиться у сфері державної власності, Кужель жартома припустила, що незабаром слід очікувати Урядову програму „Здай товариша і отримай його майно”. Найбільш негативно вона оцінила гуманітарну сферу в особі М.Томенка та його діяльності. Міністра охорони здоров'я охарактеризувала, як „повний нуль”. Серед позитиву відмітила намагання Президента вирішити проблему малого бізнесу.