Сучасна людина настільки звикла до засобів масової інформації, що їй важко навіть уявити, як це можна жити без численних газет та журналів, радіо та телебачення, які постійно інформують її про важливіші світові та місцеві події, знайомлять з виданими законами і розповідають про справи давноминулих років. Засоби масової інформації - це реклама, новини культури та спорту, спілкування з цікавими людьми та знайомство з далекими країнами.

Але, як і все на цьому світі, вони існували не завжди. Вони теж маю свій день народження і свою історію. Має день свого народження і чернігівська преса. Про це наша розповідь. У січні 1838 року вийшов в світ перший номер першого місцевого періодичного видання - «Черниговские губернские ведомости».

Це була знаменна подія у житті нашогостародавньогоміста.Газетаскладаласяздвохчастин: офіційної, де друкувалися розпорядження, постанови, повідомлення центрального і місцевого керівництва, та неофіційної, в якій вміщувалися повідомлення про місцеві новини, статті з фольклору, етнографії, археології, історії, культури тощо.

Золотим віком неофіційної частини ЧГВ можна вважати 50 - 60 роки позаминулого століття, коли навколо газети утворився гурток авторів закоханих у історію і культуру рідного краю. В різні часи на її сторінках друкувалися відомі українські історики, етнографи, письменники та фольклористи: М.О.Маркевич, О.М. Лазаревський, П.С.Єфименко, Л.І.Глібов, М.М.Коцюбинський. У1906 році неофіційна частина «Черниговских губернских ведомостей» виділилась у окрему газету - «Черниговское слово», котра проіснувала до буремних подій 1917 року. Ненадовго пережили своє чадо і самі ЧГВ, останній номер яких вийшов 17 січня (за старим стилем) 1918 року. Не поступалося «Ведомостям» за насиченістю оперативною інформацією та змістовними історичними матеріалами ще одне місцеве періодичне видання - «Черниговские епархиальные известия».

Вони були започатковані 12 грудня 1860 року за ініціативою чернігівського архієпископа і відомого дослідника церковної старовини Філарета (Гумілевського). Газета теж мала неофіційну частину, на сторінках якої друкувалися фундаментальні матеріали з історії чернігівської церковної організації та хроніка подій, що відбувалися у єпархії. У1911 році «Черниговские епархиальные известия» припинили своє існування. У 1912 році на зміну цьому виданню прийшов новий церковний журнал - «Вера и жизнь», який за змістовністю значно поступався своєму попереднику.

Річний комплект цього журналу обходився передплатнику у 6 карбованців 50 копійок. У 1917 році означене видання припинило своє існування. Майже одночасно з «Черниговскими епархиальными известиями» 12 липня 1861 року (за старим стилем) побачила світ перша на Чернігівщині неурядова газета - «Черниговский листок». Його видавцем та редактором був відомий український громадський і культурний діяч, поет-байкар Леонід Глібов. Хоча «Листок» і вважався тижневиком, проте за браком коштів та постійних працівників виходив він не регулярно. У 1861 році було видано усього 11 його номерів, у 1862 році - 36, а у 1863 - тільки 14 останніх.

Але не дивлячись на це, газета була добре відома далеко за межами Чернігова. Її передплачували навіть на Кавказі, у Казані, Херсоні, Петербурзі, Польщі, Криму та інших куточках імперії. Починаючи з другої половини дев'ятнадцятого століття, видавнича діяльність у Чернігові набуває нової якості.

У 1862 році починає виходити «Памятная книжка Черниговской губернии», яка включає статистичні відомості, інформацію з історії та етнографії краю. У 1866 році побачила світ перша книжка «Записок Черниговского статистического комитета». З 1869 по 1915 ріку Чернігові раз на місяць губернська земська управа видає «Земский сборник Черниговской губернии», у якому друкуються закони та укази уряду, що стосуються земських справ, а починаючи з 1896 року - статті з питань науки та культури. Поряд з довготривалими періодичними виданнями час від часу з'являються газети-одноденки.

До таких можна віднести «Черниговскую газету», яка виходила у 1877 - 1878 роках, «Десну», яка була започаткована у 1906 році, а невдовзі змінила назву на «Утреннюю зарю» і у тому ж році припинила своє існування. Аналогічна доля спіткала і «Черниговский летучий юмористический листок». Народившись у 1907 році, він не проіснував і 12 місяців. Недовге життя було і у близького до нього за направленістю журналу «Волна» (1907 -1909 роки). Значний інтерес серед Чернігівських періодичних видань кінця 19 - початку 20 століть становлять, так звані, «Календари Черниговской губерниии».

Впорядковані кваліфікованими працівниками губернського статистичного комітету, вони були універсальні за своїм змістом. Виходили ці календарі достатньо довго - протягом 1886 - 1910 років і складалися з чотирьох розділів. На їх сторінках друкувалися ґрунтовні статистичні та довідкові матеріали, а також цікаві історичні й фольклорно- етнографічні студії. Близькими заскладомдо«губернських»були «Календари Черниговской епархии», які, нажаль, побачили світ тільки двічі - у 1891 та 1892 роках. Кожен з них теж поділявся на чотири розділи, один з яких повністю складали публікації з церковної історії.

У 1906 році було започатковане у губернському центрі ще одне подібне періодичне видання - «Черниговский историко-археологический календарь». Згідно зі своєю назвою, він був заповнений виключно матеріалами з місцевої історії і являв собою, не бачений до того чернігівцями, історико-краєзнавчий довідник. Але життя його було занадто нетривалим - усього один рік. Друкувалися у Чернігові і спеціалізовані журнали. Перший з них - «Земский врач» - вийшов у світ в липні 1888 року. Це щотижневе періодичне видання відіграло значну роль у розвитку громадської медицини.

У ньому розміщувалися матеріали із багатьох губерній Російської імперії. У коротких рефератах оперативно повідомлялося про вихід нових книжок, про відкриття в медичній галузі. Журнал вигідно відрізнявся від інших профільних видань своєю незалежністю та громадським підходом до справ поліпшення медичної допомоги сільському населенню. І це було недивно, бо його започаткував Євген Володимирович Святловський - людина передових поглядів, доктор медичних наук, який все своє життя присвятив справі санітарного захисту робітників та селян.

Після переїзду Святловського до Полтави, протягом 1892 - 1894 років, журнал продовжує видаватися за місцем нового помешкання свого редактора, доки не припиняє свого існування на 312 примірнику. «Селянин». Таку назву отримав журнал, який видавався у Чернігові, починаючи з 1908 року.

Його засновником стало губернське товариство сільського господарства. Виходив він двічі на місяць у вигляді брошур з тридцяти сторінок у кожному номері. Видання користувалось значним попитом серед сільського населення. По-перше, у ньому друкувалося чимало корисної та потрібної селянам інформації, а по-друге, коштував він відносно недорого-усього півтора карбованця на рік. «Селянин» проіснував сім років. Як вже зазначалося, у 1906 році в Чернігові народилася газета під назвою«Черниговское слово». Це було політичне, економічне та літературне періодичне видання нового рівня.

«Слово» мало сучасний формат, додаток під назвою «Телеграммьі Черниговского слова» і виходило щодня. На його сторінках друкувалися «гарячі» матеріали про місцеві події та оперативна інформація з різних куточків Російської імперії і зарубіжжя. Продовжуючи найкращі традиції своєї попередниці (неофіційної частини ЧГВ), газета приділяла багато уваги новинам культурного життя. Розміщувала вона також і різноманітні рекламні повідомлення. Один рядок рекламного повідомлення коштував замовнику від 5 до 20 копійок. Що стосується вартості самого видання, то один примірник обходився читачеві у одну копійку, а річна передплата - 3 карбованці. Напередодні Жовтневої революції чернігівці отримали одразу кілька нових періодичних видань. З 1913 по 1916 рік у місті видається «Черниговская земская неделя» - щотижнева газета ліберального напрямку. Вона була започаткована губернським земством, друкувалася виключно російською мовою і мала обсяг у 16 сторінок.

 Вартість одного її примірника складала 3 копійки, передплата на 6 місяців коштувала для чернігівців 50 копійок, а для іногородніхудвічі дорожче. У січні 1917 року «Неделю» було перетворено на «Черниговскую земскую газету», у березні вона стала двомовною, а на початку 1919 р. припинила своє існування. У1913 році була спроба започаткувати у Чернігові новий журнал, який отримав назву «Черниговский вестник». Наміри видавців були грандіозні, бо журнал повинен був виходити тричі на тиждень.

Але, як це часто буває, доля розпорядилася інакше і після шостого номеру видання наказало довго жити. Через деякий час мешканці міста знову почули про «Черниговский вестник». На цей раз таку назву отримала започаткована у 1915 році газета правого напрямку. Проіснувала вона більше двох років, аж до буремних жовтневих революційних подій. Приблизно у той же час припинив своє існування ще один недовговічний чернігівський журнал - «Черниговский церковно- общественный вестник», який виходив один раз на тиждень протягом 1914 1918 років. І на завершення ще кілька слів стосовно дореволюційної чернігівської преси.

У ті часи в місті діяла сувора цензура, у тому числі і військова. Відомо, що у 1915 році військовим цензором був призначений полковник Володимир Петрович Іванов, канцелярія якого знаходилась на розі вулиць Троїцької та Шосейної. Цікаво, що у той же час поруч було відкрито кіоск, де продавали газети та журнали. Всього у Чернігові налічувалося шість кіосків, що свідчить про попит населення на друковані видання.

Инф.siver.info