Дослідження Голодомору 1932-1933 років на "мікрорівні" - у межах однієї сільської ради дозволяє уявити масштаби неоголошеної війни проти Українського народу. Книга створювалась дідами і правнуками. Перші - болісно, іноді боязко, ділилися спогадами. Другі - тодішні десятикласники, проходили усі свої зимові канікули по всіх 12 населених пунктах найбільшої в районі Северинівської сільської ради, записуючи їх. Приходили: іноді, по пояс у снігу, збуджені і втомлені. І завжди з постійним питанням у очах: "Як таке могло статися?!"

Спогади вичитувались і оброблялися. А тоді, настав, мабуть, найповчальніший для дітей момент: треба було сходити повторно і завірити тексти підписами. І... частина очевидців побоялася це зробити. Їх спогади до книги не ввійшли...

А діти зрозуміли головне: маємо все зробити, щоб страшне минуле не стало нашим майбутнім...

Завдяки цьому дослідженню вдалося скласти схему поховань (вона є у книзі). Вдалося знайти й центральне поховання в Северинівці (частково перетворене на смітник) та, силами учнів, розчистити його. Агрофірма "Северинівська" допомогла встановити на тому місці пам`ятник. (див. фотододаток).

З того часу інформація про Голодомор в одному "окремо взятому" селі розширюється не тільки за рахунок інших спогадів, а й завдяки новим виявленим документам з фондів Державного архіву Сумської області.

Инф.history.sumynews.com