Розгорнута дискусія щодо недоторканності депутатів місцевих рад дійсно заслуговує на увагу. Тим більше що недоторканість у останніх навіть більша, ніж у народних депутатів чи у суддів. Депутата місцевої ради сьогодні не можна навіть оштрафувати за хуліганство без згоди відповідної ради. Це не є нормальною ситуацією....
Хочу нагадати, що з самого початку президент України Віктор Ющенко мав застереження до цього документу. Підписавши його, оскільки за нього проголосувала велика кількість народних депутатів, він відразу ж звернувся до Конституційного суду України. Не його вина, що Конституційний суд сьогодні не діє. Коли президент підписував цей закон, то, я думаю, це був крок, спрямований на зниження конфронтації між президентом і Верховною Радою. Він не хотів протистояння з парламентом, а задіяв конституційний механізм. Хто ж міг передбачити, що Верховна Рада протягом довгих місяців буде блокувати роботу Конституційного суду. Крім того, президент одразу ж вніс свій законопроект щодо зміни редакції статей 30-31 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», який визначив як першочерговий. Вже пройшло близько чотирьох місяців з того моменту, коли у Верховній Раді був зареєстрований цей законопроект. Всі ці чотири місяці фракція «Наша Україна» та її союзники докладають максимальні зусилля для того, щоб дійти до розгляду цього питання на сесії. Однак ця робота блокується.
Заблокований цей проект насамперед тими політичними силами, для яких ця проблема дуже невигідна, очевидно, у зв'язку з тим, що списки депутатів місцевих рад вже сформовані, відповідні можливості провести їх є, і змінювати ці списки не хочуть.
В мене були проблеми з включенням цього законопроекту до порядку денного останньої дев'ятої сесії. Я можу назвати фракції, які цьому протидіяли: в першу чергу це фракція «Партії Регіонів», СДПУ(о), фракції Народної партії та Народного блоку Литвина, а також деякі дрібніші фракції, які є, так би мовити, їх союзниками. Що ж ми маємо на сьогодні? Ми добилися, щоб за рішенням погоджувальної ради було доручення голови Верховної Ради доопрацювати законопроект і внести узгоджений текст (адже всього було сім законопроектів по цьому питанню) на розгляд Верховної Ради. Ми підготували узгоджений законопроект, який включив в себе положення законопроекту президента, а також двох ідентичних законопроектів, внесених Василем Онопенком та Іваном Зайцем. В цьому проекті передбачене значне зменшення обсягу недоторканості депутатів місцевих рад. Фактично недоторканості вже немає. Є лише дві вимоги, які передбачає цей законопроект. Перша — притягнення до відповідальності депутата місцевої ради може здійснюватися відповідно до санкцій прокурора не нижче обласного рівня. Чому ми так пропонуємо? Тому що не хочеться, щоб із депутатом із сільської чи районної ради розбиралися на рівні району і зводили з ним рахунки чи то через органи внутрішніх справ, чи то через місцеву прокуратуру. Обласна прокуратура — це той рівень, на якому вже є достатній рівень публічності притягнення до відповідальності і значною мірою виключається можливість зведення рахунків. І додаткова до цього вимога — не пізніше наступного дня після такого рішення має бути проінформована відповідна рада. Таким чином, не можна буде робити «тихе» розслідування. Воно має бути публічним. Друга вимога — щодо запобіжного заходу. Тобто підписка про невиїзд чи попередній арешт має бути прийнятий лише за рішенням суду, а не слідчим чи прокурором. Це теж не допускає зловживань у цій сфері, адже ми знаємо практику попередньої влади і знаємо, що багато де на місцях, на жаль, ці залишки старої влади ще існують. Також необхідне буде негайне повідомлення ради.
Таким чином, цей спосіб дозволяє робити такі кримінальні справи публічними і тим самим давати суспільний захист депутатам. Водночас він не має жодного юридичного захисту, оскільки жодного дозволу ради на відкриття кримінальної справи тут не передбачається. Ось цей проект так само вперто не ставиться на голосування. Очевидно, невигідно деяким політичним силам, щоб він проходив через Верховну Раду.
Автор: Юрій Ключковський, народний депутат, представник президента у Верховній Раді
Газета "ДЕЛО"