20.05.2014 в першому читанні був прийнятий за основу проект Закону «Про стандартизацію» (реєстраційний номер законопроекту 4585 від 27.03.2014). За дане рішення проголосувало 237 народних депутатів.

Юристи Goldblum and Partners проаналізували законопроект і поділилися своїми міркуваннями згідно такого рішення парламентаріїв.

У світлі останніх подій Україна потребує рішучих дій з боку влади щодо переходу на євростандарти. Необхідно вдосконалити правові позиції стандартизації, врегулювавши питання на організаційному рівні національної стандартизації, яка буде відповідати нормам і вимогам, що застосовуються в європейській практиці. Але чи відбудеться це на нашій практиці, завдяки прийнятому Закону України «Про стандартизацію»?

Основною метою законопроекту є створення єдиного органу, недержавної форми - Національного органу стандартизації, у функції якого входитиме прийняття та скасування національних стандартів, представлення інтересів України в міжнародних організаціях стандартизації, що на сьогоднішній день виконує Міністерство економічного розвитку і торгівлі України.

Аналізуючи законопроект, юристи Goldblum and Partners перш за все звертають увагу на поняття «кодекс установленої практики», який відповідно до ст. 1 Загальних положень трактується як нормативний документ, що містить рекомендації щодо практик або процедур проектування, виготовлення, монтажу, технічного обслуговування або експлуатації обладнання, конструкцій чи виробів. Відповідно, значення носить тепер рекомендаційний характер і не застосовується у вигляді стандартів або окремих частин стандартів, як було раніше.

Ст. 2 «Сфера дії Закону» була істотно деталізована і, тим самим, зменшила поширення законопроекту на відносно всі соціальні стандарти. Раніше, а точніше ще в чинному Законі України «Про стандартизацію» зазначено, що сфера діяльності не поширюється на соціальні стандарти, сфера дії яких встановлюється відповідними законами. Тепер же зазначено, що на соціальні стандарти - передбачені законодавством. Відповідно, сфера дії Закону знижує зону відповідальності Національного органу стандартизації, про яку ми поговоримо трохи пізніше.

Істотною зміною є і те, що державні органи не беруть участь у прийнятті рішень щодо прийняття та скасування національних стандартів. Даним питанням займається виключно Національний орган стандартизації, дії якого можуть бути оскаржені. Для такого, згідно зі ст. 14 Законопроекту, створена комісія з апеляції.

П. 1 ст. 14 стверджує, що будь-яка зацікавлена ​​сторона або технічний комітет стандартизації має право звернутися до комісії з апеляцій шляхом подачі апеляції, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю національного органу стандартизації були порушені процедури у сфері стандартизації. Також даним пунктом передбачено право заявника звертатися до суду. Єдине, що не передбачено - це підвідомчість і кого вибирати заявнику в ролі відповідача - незалежна юридична особа, яка створена на основі рішень виконавчої влади та непідвідомча їй, або на комісію з апеляції, яка створена керуючою радою, або на саму керуючу раду, котра є органом національного органу стандартизації.

Адже згідно зі ст. 13, керуюча рада є дорадчо-наглядовим органом національного органу стандартизації і формується на паритетних засадах з представників центрального органу виконавчої влади, громадянських об'єднань, громадських організацій споживачів, наукових установ, навчальних закладів, науково-технічних та інженерних товариств.

Хоча, згідно зі ст. 10 законопроекту, до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері стандартизації, належить здійснення контролю за дотримання національним органом стандартизації процедур у сфері стандартизації відповідно до принципів, норм та вимог, встановлених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами та національним стандартам.

Але неврегульованим питанням в законопроекті залишається зникла ст. 8 «Відповідальність за розробку і затвердження нормативних актів». Проаналізувавши законопроект, юрист Goldblum and Partners Дмитро Набугорнов доходять висновку, що у національного органу стандартизації відсутня відповідальність за здійснення своєї діяльності. За чинними до сих пір нормами, чітко зрозуміло, до кого необхідно звертатися в разі недотримання чи невідповідності стандартів з канонами чинного законодавства України .

Крім широко описаних прав підприємств, установ і організацій, які мають право у відповідних сферах діяльності та з урахуванням своїх господарських та професійних потреб організовувати і виконувати роботи із стандартизації, необхідно додати їх разом зі споживачами послуг і товарів, у суб'єктний склад наглядової ради за координацією роботи національного органу стандартизації. Можливо, дане рішення вплинуло б на умови ведення бізнесу в реаліях сьогодення.

Безсумнівно, на думку юристів Goldblum and Partners, здійснення дій держави в бік євроінтеграції та евростандартізаціі дозволить вдосконалити правові позиції стандартизації, привівши їх до актуальних вимог. Але, прийнятий у першому читанні законопроект потребує внесення доопрацювань, і питання стандартизації тільки починає своє обговорення і висунення пропозицій з боку як представників виробників так і кінцевих споживачів.