Черга вибирати спосіб політичного самогубства дійшла і до Партії "Реформи і порядок". До 11 грудня її лідер визначиться - піти з посади міністра фінансів заради укріплення Тимошенко чи спробувати практично безнадійну авантюру союзу з.. "Порою".

 

«Мертві бджоли не гудуть» - це поки що не про ПРП. Проте гравітаційні поля політичних важковаговиків, що вже змололи в порох цілу низку дрібних українських партій, впливають і на "бджолярів".

 

Недарма і вираз облич лідерів партії під час з’їзду в суботу був такий, ніби на кожного з них фізично тисне десяток гравітаційних .

 

Перед партією, що існує з 1997 року й об’єднує людей, які першими, ще в кінці минулого століття, зробили ставку на діючого президента, стоїть непростий вибір. ПРП або повинна фактично припинити своє існування, злившись з НСНУ або БЮТ, або спробувати прорватися до парламенту самостійно чи в союзі з якоюсь іще слабшою партією. Цей останній варіант також загрожує політичною смертю – в тому дуже ймовірному випадку, якщо шагреневої шкіри «помаранчевого» електорату не вистачить на зайві 3 % голосів.

Це розуміли не тільки лідери ПРП, але й делегати з’їзду. Настільки, що коли голова партії, міністр фінансів Віктор Пинзеник вийшов на трибуну, його навіть забули привітати аплодисментами.

 

Сам Пинзеник, здається, і не звернув на це уваги. Прочитана майже траурним тоном доповідь стосувалася здебільшого роботи Мінфіну, й оживився він лише раз – коли говорив про «незаконне» рішення суду щодо повернення Держказначейством мільярда гривень до бюджету Києва.

 

Те, що Пинзеник не говоритиме про головне питання – блокування в офіційно оголошеній цього ж дня виборчій кампанії – стало розуміло ще з виступу Сергія Соболєва. Вийшовши на трибуну перед Пинзеником, Соболєв запропонував цього питання в цей день взагалі не розглядати. Хоча воно стояло в порядку денному відразу після переобрання керівництва партії.

 

- Є пропозиція не закривати з’їзд, а провести його другу частину до 11 грудня. Ми можемо доручити керівництву партії завершити до того часу переговори про приєднання, - сказав Соболєв. Пинзеник в президії замислено кивнув головою, не підводячи очей від якихось паперів.

 

Очевидно, це була його ідея.

 

Опитавши представників керівництва партії, переговори йтимуть винятково з Блоком Юлії Тимошенко. Важлива місія доручена Ігорю Гриніву та Володимирові Філенку.

 

Формально вони ж відповідають і за переговори з НСНУ. Але самі ж не приховують, що «партія влади», почесний голова якої Віктор Ющенко чи не щодня говорить про об’єднання демократичних сил, не дуже гостинно ставиться до вчорашніх соратників.

 

- Переговори з НСНУ йдуть дуже мляво... Фактично, не йдуть. Я думаю, це тому, що там і так не вистачає місць в прохідній частині для всіх бажаючих, - дипломатично пояснив депутат Філенко.

 

Як бачимо, ПРП не надто допомогла навіть "добровльно-примусова" відмова на користь партії Ющенка від узятого було імені "Наша Україна".

 

Проблема, однак, в тому, що якщо в НСНУ немає місця для ПРПістів, то в БЮТ від них вимагають, як висловився в кулуарах один із чільників «бджолярів», «душу й тіло, розум, честь і совість, і все – за ціною покупця!».

 

Головну умову єднання озвучив Микола Томенко, котрий прямо на з‘їзді призупинив своє членство в партії.

 

- БЮТ не може блокуватися із партією, яка підтримує уряд Єханурова. По-перше, це будуть вибори прем’єр-міністра, і якщо ми хочемо сформувати нову, ефективну урядову команду, то підтримувати діючу буде нечесно по відношенню до виборця. Тим більше, що Єхауров досі постійно критикує попередній уряд Тимошенко... Тобто це нечесно й по відношенню до Юлії Володимирівни, - пояснював Томенко журналістам після своєї заяви.

Йшлося, звісно, про міністерську посаду Пинзеника.

 

Сам Пинзеник повідомив пресі, що дізнався про рішення Томенка з виступу останнього. Проте щось Віктор Михайлович таки знав. Бо після того, як Томенко поїхав на з’їзд до Тимошенко (який того ж дня проходив у закритому для преси режимі), міністрові явно полегшало. Відчувалося, що з його плечей звалилася принаймні половина «g».

 

Відтак друга частина з’їзду пройшла майже в домашній обстановці (чому також сприяло зникнення телекамер). Пинзеника було переобрано головою ПРП на безальтернативній основі. Він показав, що все ще добре тримає в руках важелі внутрішньопартійної влади: по два-три голоси рядових делегатів, що голосували «проти» пропонованих ним рішень, лише підкреслювали нехарактерну для більшості українських політструктур демократичність «бджолярів».

 

Показово, що до складу секретаріату партії на пропозицію Пинзеника з’їзд увів Тараса Стецьківа (замість вибулого Томенка). Це може стати додатковим фактором роздратування для БЮТ – Стецьків не приховує бажання балотуватися в мери Львова, а Юлія Тимошенко виступає категорично проти його висування за своїми квотами.

 

Та обстановка обстановкою, а причин для оптимізму в ПРП немає.

 

Недарма той же Томенко підкреслив, що БЮТ робить ставку на «метод Януковича», закликаючи не так до блокування окремих партій, як до їх злиття та до входження політиків у список Тимошенко «як фізичних осіб». І сам Пинзеник ухиляється від відповіді на питання, чи не станеться так, що частина ПРПістів візьме приклад з Томенка й перейде до БЮТ.

 

- Я гадаю, наші партійці мудрі й приймуть правильне рішення, - лише й відповів лідер партії .

 

В той час як Володимир Філенко, наприклад, практично готовий до такого повороту подій. «Такі люди, в тому числі в керівництві партії, є. Хоч я не бажав би їх називати», - не вагаючись, каже він.

 

Що там називати: досить було послухати, наприклад, виступ переобраного головою контрольно-ревізійної комісії ПРП голову Дніпропетровської організації партії Олександра Жира, який спеціально взяв слово, щоб «вмолити» (він так і висловився) партійців єднатися з Тимошенко на будь-яких умовах.

 

Нині ситуація виглядає патовою. Вихід Томенка показує, що наполеонівські лани поставити Пинзеника перед вибором між звільненням з Кабміну та відходом від керівництва партією виявилися нездійсненними. Ситуацію, за якої той сам прийме таке рішення, уявити практично неможливо: міністерське крісло тепле, а з огляду на те, що в країні триває бюджетний процес, просто безцінне. До того ж, піти в розпал цього процесу означає сильно і, мабуть, назавжди побити глеки з образливим Ющенком.

 

Крім того, входження до БЮТ лякає багатьох керівників місцевих організацій. «Як я можу туди йти, коли в неї нинішній голова обласного штабу рік тому з усіх сил за Януковича пхався?!» - жалівся керівник осередку ПРП в одному з найважливіших регіонів (що показово – на умовах анонімності).

 

Насправді головною проблемою, очевидно, є страх місцевих партійців не потрапити до спільних списків. І в цьому сенсі взята партією пауза не піде на користь її лідерові – ті, хто зможе, почнуть домовлятися з БЮТ самостійно. І вже зараз.

 

Головне ж у банальному: сильні союзники ПРП потрібніші, ніж вона – їм. І вибір таки доведеться робити.

 

Альтернативний варіант у ПРП поки що лише один. Це – участь у виборах з «Порою». Лідер якої Владислав Каськів навіть виступив на з’їзді з вітальним словом.

 

Сам він, щоправда, про блокування не говорив. Однак з абсолютно достовірних джерел стало відомо, що в «Порі» втратили надію заманити під свої знамена якусь із пізнаваних суспільством фігур (нагадаємо, такі чутки ходили зокрема щодо Олександра Зінченка та Юрія Луценка). І відтак сам Каськів цілком «за» єднання хай уже й з ПРП – надто висока ціна депутатського мандату-2006.

 

Те, що Каськіва, неочікувано для нього самого, запросив до виступу персонально Пинзеник, може служити зайвим підтвердженням того, що варіант з «Порою» в ПРП розглядають більш-менш серйозно. Проте навіть міністр фінансів не в силі скасувати дію закону, який твердить, що сотня слабких далеко не завжди сильніша за одного сильного...