Участь Доктора Залізний Кулак в передвиборному списку ПРП та "Пори", та ще й на першому місці, народила в середовищі політологів досить різноманітні думки. Більшість аналітиків, утім, обережні в прогнозах. Ну, так на те він і Кличко :)

Михайло ПОГРЕБИНСЬКИЙ (директор Центру політичних досліджень і конфліктології):

«Мені видається, перспективи Кличка дуже проблемні. Абсолютно недосвідчений політик на чолі такого досить контраверсійного блоку: ліберальні, досвідчені політики з п‘ятнадцятирічним досвідом нової політики й молоді енергійні хлопці з бажанням робити щось нове, але я б сказав, з антиліберальним налаштуванням. Мені видається, дуже складно провести такий проект до парламенту, хоча мені б хотілося, щоб це їм вдалося, оскільки ця втрата буде досить велика.

Я маю на увазі ПРП, яка є одним з найдосвідченіших таборів сучасної української політики, і було б дуже прикро, якби вони залишилися поза політикою. А серед молодих людей вони б чогось навчились і ми мали б нову генерацію політиків. Але мені видається, що ставка на Кличка не спрацює і проект може провалитися».

Олесь ДОНІЙ (голова Центру досліджень політичних цінностей):

«Із запрошенням Кличка «Пора» та ПРП деідеологізуються. Вони все ж таки репрезентували певні ідеї, а новий виборчий блок з відомим боксером - це технологічний, а не ідеологічний проект. Хто знає, які ідеологічні погляди у Кличка? Відомо тільки, що його побили Кріс Бьорд і Ленокс Льюіс, а він побив Корі Сандерса і Роса Пьюріті, але хіба це ідеологія?

Зрозуміла логіка тих, хто просував раніше (О. Омельченко, частина бізнес-оточення Віктора Ющенка) і просуває нині (частина бізнес-оточення ПРП та Президента) уславленого боксера. Є сподівання «виїхати» на розкрученому і популярному в країні бренді, отримати у своє розпорядженні вагому в грошовому вимірі ділянку роботи (наприклад, столичний бюджет), скористатися необізнаністю політика-неофіта і за його спиною збудувати власний мега-бізнес-проект. Цей технологічний прийом все більше тиражується в Україні. Он і у так званому «списку Ющенка», який він подав на затвердження з'їзду «Народного Союзу «Наша Україна», замість політиків фігурували спортсмени, музиканти та літератори. Шкода лише, що цією дорогою пішла і «Пора».

Адже у «Пори» був шанс запропонувати суспільству нові підходи у політиці та нові обличчя. І те й інше вкрай необхідне для оновлення політикуму. Натомість була прийнята «голлівудська» стратегія, де головне - це телевізійна картинка, а не зміст».

Андрій ЄРМОЛАЄВ (президент Центру соціальних досліджень «Софія»):

«Я із сумом констатую, що в Україну приїхала «Фабрика звёзд», черговий її випуск, але тепер в політиці. І те, що відбувається зараз в «помаранчевому таборі», нагадує мені такий прискорений конфлікт з приводу того, хто носив «колоду» революції в 2004 році. Оскільки більшість проектів, які заявлені за останні дні, по-перше, технологічні, а по-друге, пов‘язані з амбіціями окремих представників «помаранчевої команди», які доводять і собі, і виборцям, що вони будуть найкраще наводити порядок. Це преамбула стосовно мого відношення в цілому до цих речей.

Якщо говорити про Віталія Кличка, я думаю, що його запрошення до цього блоку не могло відбутися без погодження з мегаблоками, зокрема зі штабом «Нашої України», хоча б тому, що Кличко тривалий час розглядався як фігура, яку будуть просувати на вибори мера Києва. Якщо він і був уособленням подій у Києві, то в першу чергу, як уособлення сили «помаранчевої команди» за спиною у кандидата в Президенти Ющенка. Тому поява його в проекті, окремішньому від «Нашої України», я думаю, річ погоджена. По-друге, скоріше за все його прихід на цю позицію пов‘язаний з бажанням «Пора»-ПРП трішки поконкурувати за кілька відсотків з Блоком Юлії Тимошенко, про що говорить і програмове гасло – «Пора наводити порядок!». Отже, є технологічне завдання цього блоку: трішки «покусати» Юлію Тимошенко.

І наостанок. Я думаю, що зараз некоректно говорити про якісь соціологічні перспективи, оскільки такого феномену як ПРП-«Пора»у свідомості громадян немає, а тим більше на чолі з боксером. Ця трійка (боксер Кличко, вічний реформатор Пинзеник і помаранчевий комсомолець Каськів) виглядає дивно, і як на мене, не дуже доречно. Звичайно, свої кілька сотень тисяч голосів цей блок візьме, але поки що я сумніваюсь у його бар‘єрному успіху”.

Вадим КАРАСЬОВ (директор Інституту глобальних стратегій):

«По-перше, вже можна говорити не тільки про перспективи, а й про реальність – він лідер виборчого блоку. Це одночасно й компромісна, й, з іншого боку, локомотивна фігура у об‘єднаному списку «Пори» і Партії «Реформи і порядок». Компромісна, тому що він не з «Пори» і не із ПРП. Локомотивна, тому що він є тією «ракетою-носієм», яка зможе вивести «Громадянський блок «Пора»-ПРП» на парламентську орбіту.

По-друге, цікаво, з ким буде конкурувати і об‘єднаний список цих політичних сил, і персонально Віталій Кличко на помаранчевому електоральному полі. З одного боку здається, що ПРП, як ідеологічно-профільована політична сила, може відбирати шматки ідеологічного електорату особливо на Заході України у «Народного Союзу «Наша Україна» і у Блоку Ющенка. Але, враховуючи, що помаранчевий електорат на Заході України вже сформував свої виборчі преференції, скоріш за все на користь Ющенка, то навряд чи цей сценарій буде реалізований. А ось те, що Кличко посилить лідерську конкуренцію в помаранчевому таборі, й перш за все з Юлією Тимошенко, це безумовно.

Все ж таки рано говорити про те, що Кличко відбувся як політичний лідер, як і взагалі рано говорити про якісь сенсаційні результати «Пори» і ПРП. 3% вони скоріш за все візьмуть, хоча впевнено це прогнозувати зарано. Навіть якщо вони й пройдуть до верховної Ради, то це будуть не сенсаційні результати, бо поки що Кличко – спортивний супертяж, відома людина, розкручений бренд, але не політичний важковаговик».

Павло ЦИРУЛЬ (фінансовий аналітик Центру екстремальної політики):

«Все мы помним, что Виталий Кличко совсем недавно был чемпионом мира в профессиональном боксе. Если проследить его спортивную карьеру, можно найти такие интересные факты, что он в свое время занимался даже восточными единоборствами, потом любительским боксом и, в конце концов, стал великим профессионалом. Я думаю, что Виталий сделал то же самое и в политике: он для себя определил цель и решил, что прийти в большую политику нужно с любительской позиции.

Таким образом, я считаю шансы этого блока довольно-таки незначительными на этих выборах, но опыт, который Кличко сможет приобрести за этот период, будет, конечно, бесценным для дальнейшего его продвижения. Я надеюсь, что он со временем станет таким же профессионалом в политике, каким он стал в большом спорте».

Володимир ПОЛОХАЛО (керівник проекту «Політична думка»):

«Є показовим той факт, що Віталій Кличко відмовився від персонального запрошення Президента Віктора Ющенка, де він фігурував у його персональному списку, а це означає, попри їх добрі стосунки, що Кличко, як людина із вираженим інстинктом і відчуттям перспективи – а це талановитим спортсменам (зокрема боксерам) притаманно – не бачить свого місця в пропрезидентській силі.

І, напевно, на підставі певного бартеру – йдеться про підтримку його з боку ПРП і «Пори» на посаду мера – він дав згоду вмовити себе очолити цей список, адже його спортивна популярність, особливо серед тих, хто буде голосувати вперше (виборці, яким виповнилося 18 років) така, що він може розраховувати на 1% голосів. Тобто – це електоральний ресурс ПРП-«Пора» обсягом 1% голосів.

Крім того, він є певним невеликим локомотивом, який потягне практично деградуючу ПРП і поки що не досить успішну «Пору» (опитування засвідчують 1-1,5% голосів). Інакше кажучи, як виборчий проект, його можна порівняти, скажімо, з «Командою озимого покоління» чи «Новою генерацією» на попередніх виборах, з поправкою на те, що ці два проекти були ініціативою президента Кучми. Цей виборчий проект, хоч і є все ж таки провладним, тобто більше схильним до «Нашої України», але має більше перспектив, ніж названі мною два такі утворення, через те, що є близько 20% тих, хто ще не визначився. Інакше кажучи, частина розчарованих діями Президента і «Нашої України» й загалом розколом помаранчевої команди, може дати блоку 3%.

Єдине, що хочу сказати: якщо зрозумілі деякі лідери «Пори», хоч вони й маловідомі широкому загалу, зрозуміла поява там Філенка і Стецьківа, то Пинзеник скоріше сприйматиме це, як певний опортунізм, адже «Пора» позиціонується як радикальна сила, а Пинзеник скоріше компромісно-конформістського типу політик. Тому, скоріше, Пинзеник є ложкою дьогтю в цьому списку.

Віталій Кличко шукає своє місце і в бізнесі, і в політиці. Для нього це певний експеримент, і йому для цього якихось певних зусиль докладати не потрібно, тому що 10% громадян, які знають про Кличка і йому симпатизують, але на чисто спортивному рівні, можуть трансформуватися в один політичний відсоток, що, можливо, й буде тією критичною масою, яка дозволить подолати статистичну похибку в 3%».

 Соціалістична Партія України