«Покажи мені свій партійний офіс, і я скажу, наскільки ти близький до влади», – так можна перефразувати відому приказку. Вибори ж для політичних партій все одно, що свято, навіть незважаючи на те, що підсумки святкування для декого можуть виявитися дуже сумними. До свята, як і годиться, багато хто намагається причепурити своє житло, тобто партійний офіс, а якщо є фінансові можливості, то й просто змінити його на щось краще.

 

Редакція «Статусу», враховуючи передвиборну пору в Україні, пропонує читачам новий проект під умовною назвою «Партійний офіс: де, скільки, якими силами».

 

Закарпатські осередки ще рік тому опозиційних, а нині провладних партій у переважній більшості поліпшили умови «проживання», а ті, хто, навпаки, з провладних стали опозиційними, дещо їх погіршили. Хоча тут, як і в кожному правилі, є винятки і свої «нюанси».

 

Серцевина, епіцентр «Нашої України», а тепер НСНУ на Закарпатті традиційно не в обласному центрі, а в місті Мукачевому. Бо це вотчина комерційної структури «Барва», що належить Віктору Балозі (тобто тепер уже його дружині), двічі губернатору, а нині міністру МНС, на якого спирався в області Ющенко. У центрі міста, в пішохідній зоні, поблизу школи мистецтв «Наша Україна» вже давно облаштувала собі партійну квартиру. І нині основна робота відбувається саме там, хоча і в Ужгороді досить спішно обладнали цілий поверх під потреби НСНУ в будинку, що перебуває на балансі управління майном обл­держадміністрації. Офіційно це приміщення для міського та районного осередків, а зараз і штабів. На одному з кабінетів табличка з надписом «Віктор Балога», проте ходять там здебільшого не чільні партійці, а просто якісь «шнурки».

 

У трьох адміністративних одиницях області працюють паралельно два штаби НСНУ – додатковий для роботи з угорськомовним населенням.

 

На недавній сесії облради намагались протягнути і рішення, нібито за постановою Верховної Ради, партіям, котрі мають парламентські фракції, оренду треба надавати з розрахунку 1 грн. / кв. м. Депутати «не далися», бо ж зрозуміло, що нині доступ до державних приміщень має лише НСНУ. Чільники краю, коли отримали у своє розпорядження готель облдержадміністрації «Дружба», не могли натішитися і проводили там різні зустрічі. Навіть прес-секретар губернатора на громадських засадах дозволяв собі шиканути – запросити журналістів на власні, переважно мистецькі акції саме туди.

 

Кардинально поліпшили побут і соціалісти. З двох кімнаток, орендованих у готелі «Ужгород», після Нового року вони перебралися до будинку, де розташована міська дитяча поліклініка. Тепер аналізи здавати направо, а до соціалістів – наліво. Хоча «чорна кішка» часто перебігає між закарпатськими нашоукраїнцями та соціалістами, і у владі їх не так багато, і нещодавно в газетах вони заявили, мовляв, на них тиснуть, змушують покидати СПУ і вступати до НСНУ. А громадська приймальня народного депутата Олександра Мороза в Ужгороді знаходиться … практично у церкві. Пояснення банальне: прихистив приймальну настоятель храму, який і побудував нещодавно собор, отець Димитрій Сидор – тепер уже соціаліст.

 

«Батьківщина» у цьому році значно погіршила свої умови – з офісу в центрі переїхали на «задвірки», у дві кімнатки в «Зеленгоспі», де їх складно знайти і де довелося зробити громіздкий ремонт. А новостворений штаб БЮТ, який очолив не керівник обласної організації, а нардеп Олександр Каменяш взагалі «у чорта на кулічках», навіть більшість журналістів не знають, де саме.

 

Партія регіонів на Закарпатті має досить своєрідне становище. Її місцевий лідер Олександр Ледида торік працював на Віктора Януковича, але фактично усім заправляла обласна влада на чолі з губернатором, водночас секретарем обкому СДПУ (о) Іваном Різаком. Ледида-бізнесмен облаштував головний партійний офіс в офісі своєї фірми фактично за Ужгородом. За першого губернаторства Балоги Ледида працював у нього заступником і після революції, в другу каденцію Балога знову пропонував Ледиді роботу. Тому гонінь на регіоналів не було.

 

Найбільше проблем мали есдеки. Центральний офіс ОО СДПУ (о) на пл. Театральній партія орендує ще з 1998 року, і поки що не виникало необхідності змінити прописку. Зате «м’яко посунули» міський осередок, який тепер орендує кімнати в готелі «Закарпаття». В районах взагалі багато офісів змінили прописку. Так, у Береговому, кажуть, новий «помаранчевий» пожежник вимагав у підлеглих прибрати вивіску райкому СДПУ (о), аби не мозолила очі. Через розірвання угод на оренду мусили переселятися райком у Мукачевому та Іршаві.

 

«Броунівський рух» партійних штабів ще триває – відкривають нові офіси, влаштовуються комфортніше, адже у найближчі місяці багатьом доведеться у штабах практично жити.

 

В Івано-Франківську найрідніша і найближча серцю НСНУ. Тож зрозуміло, що улюблениця має свій офіс у самому центрі – на Вічевому майдані. Це три кімнати з необхідною оргтехнікою, проте за організацією не закріплено жодного (як повідомили в цьому офісі) автомобіля, та й три кабінети облаштовувалися власними (обласними партійними) силами. Обдумуючи подальший маршрут по Івано-Франківську, кореспонденти «Статусу», наче випадково, згадали про основних опонентів НСНУ. Партія Регіонів, тобто офіс її обласної організації, знаходиться в одній із багатоповерхівок все ще центральної частини міста. Автомобілів за регіоналами теж не закріплено, але авто завжди можна орендувати. Орендують «Регіони» (певно, збіг обставин) теж три кімнати, хоча, за першої можливості, планують переїжджати.

 

На орендовані автомобілі, хоча в принципі, як і на автомобілі членів партії «Батьківщина», сподіваються і в обласній організації БЮТ. За словами заступника голови О. Левицького, членські внески у партії не обов’язкові. Офіс загальною площею 50 м2 знаходиться в одній з багатоповерхівок ще радянської доби, де колись був гуртожиток будівельників. Орендна плата – середня по Івано-Франківську, хоча переїзд десь поближче до центру бютівці планують.

 

«Об’єкт під охороною» – така наклейка висить сьогодні на дверях обласної організації СПУ. Офіс, що розмістився в одному з франківських мікрорайонів, нещодавно пограбували, але місцеві соціалісти власними силами встигли вже дещо привести до ладу. Приміщення загальною площею 71 м2 соціалісти викупили, також за ними закріплено два автомобілі. Одинадцять авто партія орендує для районів. Як зазначив Віктор Морозов – перший заступник начальника Івано-Франківського виборчого штабу СПУ, членських внесків у партії немає, проте усі повинні виписати обласну партійну газету «Зоря Галицька».

 

ОО СДПУ (о) знайшла своє пристанище у центрі, за кілька кроків від ОДА. Наталія Перепічко – перший заступник секретаря обкому партії – після екскурсії по офісу розповіла, що за обласною організацією закріплено мікроавтобус. В офісі є вся необхідна техніка і умови для плідної роботи. За традицією Івано-Франківська, в есдеків теж є три кімнати і теж орендовані.

 

У престижному куточку (теж через дорогу від «білого дому») розмістила свій офіс і ОО Народної партії, відремонтувавши власними силами старих часів особняк. Хоча франківці знають, що ці «власні сили» – товстий гаманець одного з лідерів партії, відомого в Івано-Франківську успішного бізнесмена Олега Бахматюка. А виконавчий комітет ОО складається переважно з команди колишніх чиновників на чолі з колишнім заступником голови ОДА Богданом Костюком.

 

Партія Регіонів. Найбільш затратною і дорогою на Вінниччині видається обласна організація Партії Регіонів. Лише її власний автопарк є завідомо недосяжним для більшості конкурентів: два десятки «Жигулів» (особисті авто її членів до уваги, зрозуміло, не беруться). У регіоналів, мабуть, найкращі показники і по оргтехніці, і по кадровому забезпеченню. Такий стан речей виник не стільки завдяки допомозі міфологічних «донецьких», скільки місцевому «даху» – нардепу від Вінниччини, члену фракції ПР у парламенті Віктору Антем’юку. Один з найзаможніших вінницьких «олігархів» особливою активністю в політичному житті не відрізняється ні на місцевому, ні на столичному рівні, проте залишається непохитним каменем Партії Регіонів у Вінниці упродовж останніх років.

 

Власне, і резиденція обласної організації ПР мігрує слідом за ставкою свого лідера. У нещодавно зведеному з нуля великому будинку ледь не в центрі міста в районі перехрестя вулиць Київської та Фрунзе до 2005 року розміщувалися офіс нардепа, партійний штаб та редакція власної газети «9-й вал». Після Помаранчевої революції видання припинило існування, а будинок продали. Нині обласна партійна структура розміщена в адміністративному приміщенні чи не найбільшого на Вінниччині авторинку за Старим містом (поруч з рестораном «Версаль»). Кажуть, що то все власність Віктора Антем’юка. У місті функціонують офіси міської та районних партійних організацій. Під час минулої президентської кампанії передвиборчі штаби були розташовані окремо від партійних офісів.

 

«Батьківщина». Вже кілька років офіс обласної організації ВО «Батьківщина» знаходиться в центрі Вінниці в невеликому будинку, який має історико-культурну цінність, по вулиці архітектора Артинова. Відвідувач може побачити три охайні кімнати з трьома комп’ютерами. Партійний функціонер Володимир Корчак повідомив, що офіційно в штаті працюють троє співробітників. (Така собі магія числа «3»). Втім, пан Корчак натякнув, що є й інші кімнати, які не відкриваються для очей звичайних відвідувачів. Власність будівлі залишилася таємницею. Керівник ОО депутат міськради Олена Вітенко є начальником одного з головних управлінь ОДА, втім, у використанні адмінресурсу поки що помічена не була. Мало того, її однопартієць і соратник Олександр Фєнєв аналогічну посаду нещодавно залишив заради плідної роботи в передвиборчому штабі. Що й зрозуміло, якщо згадати, що він був одним з головних практичних організаторів вінницького Майдану.

 

Нещодавно на два поверхи ви­ще вінницької редакції «Статусу« ціле крило великого адмінбудинку орендував передвиборчий штаб «Батьківщини» (одразу обласний, міський та районні в місті). Структура вже практично укомплектована кадрами, завершується ремонт. Орендна плата у цьому будинку – одна з найдешевших у місті.

 

ПЗУ. Обласна організація Партії зелених тривалий час орендувала приміщення з кількох кімнат в одноповерховій будівлі в історичному центрі міста. Проте не так давно переселилася в окремий одноповерховий будинок в тій же частині міста. Зі слів прес-секретаря осередку Павла Горбанського, будинок є власністю ПЗУ. Не таємниця й технічне забезпечення офісу: комп’ютер, ксерокс, два телефонних номера, меблі. В «хаті» зелених – три кімнати, кухня, ванна, туалет, джакузі.

 

СДПУ (о). До весни 2005 року об’єднані соціал-демократи знімали двоповерховий елегантний будинок в самісінькому центрі Вінниці поруч з муздрамтеатром імені Садовського. Згодом переселилися в трохи дешевший район, розташований поруч з центром по вулиці 40-річчя Перемоги (у лівому крилі першого поверху великого адміністративного будинку). В офісі 6 кімнат з оргтехнікою (так само, як і в попередньому). Керівник прес-служби Вінницького обкому СДПУ (о) Анатолій Ковтун відмовився називати точну вартість орендної плати, проте дав зрозуміти, що вона відносно помірна. Кількість штату і технічна комплектація також не оприлюднені. Однак порівняно з минулими виборами вона начебто не зазнала суттєвих змін. Обласну організацію СДПУ (о) очолює Микола Дмитренко, колишній перший заступник губернатора, який за нової влади зазнав гучного, але «неефективного» переслідування, побувавши навіть за гратами. Втім, здається, без владного «даху» робота осередку майже не змінилася.

 

НПУ. Осередок колишніх «аграріїв», а тепер народної партії більше інших нагадує одіозну «партію влади». Її головою на громадських засадах є начальник головного управління агропромислового розвитку Вінницької ОДА Василь Черній. Приміщення спільного офісу міської та обласної організацій Народної партії орендується у вищезгаданого управління і складається з чотирьох кімнат. Розміщення в центрі міста «компенсується» розташуванням в дворі великого адміністративного будинку і складністю потрапляння в пункт призначення.

 

НСНУ. Офіс обласної організації (4 кімнати) розміщений на базі вінницької кондитерської фабрики, котра у свідомості більшості вінничан залишається власністю Петра Порошенка, або, принаймні, його родини. Місце розташування фабрики не таке периферійне, як може здатися на перший погляд, проте далеке від престижного. Кілька тижнів тому було відкрито громадську приймальню одночасно міської та обласної організацій, яка розташувалася в трикімнатному приміщенні одного з будинків центру міста. Досить скромно, як для партії влади, тим паче, що в її рядах чимало різноманітних чиновників місцевого рівня.

 

За відносно короткий період часу найбільш активно на Рівненщині розбудувалася обласна організація Народної партії України. Власне, обласна організація була створена ще років п’ять тому, проте до минулорічних президентських перегонів про неї можна було говорити як про явище чисто символічне: на папері вона справді існувала, а ось на ділі… Вся справа в тому, що керівництво обласної організації вважало, що воно у владі якщо не навічно, то принаймні надовго. Відтак усю свою енергію спрямовували на роботу у структурах виконавчої влади, а не на розбудову партійних осередків та приміщень для них. Докорінно усе змінилося після президентських виборів. За розбудову партійних структур та облаштування партійних офісів в обласному центрі та районах енергійно взявся екс‑ голова облдержадміністрації Микола Сорока. Якось на прес-конференції він заявив: «Коли я керував Рівненщиною, вона не пасла задніх, впевнений, що і наша партійна організація буде не лише в області, але й в Україні найкращою».

 

Можна стверджувати, що слова свого Микола Сорока дотримав. Нині власні офіси мають усі районні організації НПУ. Що ж стосується офісу обласної організації, то він розташований майже поруч з обл­держадміністрацією на шостому поверсі одного з адміністративних приміщень. Партійною розбудовою в обласній організації тепер займаються на професійній основі.

 

Незважаючи на те, що НСНУ є досить молодою партійною організацією, просторий офіс, який вона обіймає у Рівному, свідчить про те, що це справді партія Президента. До того часу, поки шукали приміщення та робили ремонт у ньому, партійним офісом обласної організації НСНУ слугувало адміністративне приміщення ЗАТ «Реноме», яке очолює відомий у Рівному підприємець Віктор Матчук. Так от, до моменту переїзду в новий офіс він був повністю підготовлений до прийому партфункціонерів. Площа офісу сягає 300 метрів квадратних. Тут зроблено добротний ремонт, є чималий зал засідань.

 

З околиці Рівного майже в самий центр міста переселилася і обласна організація СДПУ (о). Вивіска на офісі повідомляє, що саме тут надають безкоштовну юридичну консультацію усім бажаючим. Чи обов’язково для цього вступати в члени СДПУ (о) – невідомо.

 

Поміняла свій офіс і обласна організація партії «Батьківщина». З кількох кімнат, які орендували в занедбаному Палаці культури «Хімік», переїхали хоча і не ближче до центру, проте в цілком пристойне приміщення поблизу заводу «Газотрон». Сам офіс зсередини нагадує студію для зйомок «шоу за склом».

 

А ось офіс обласного відділення Партії Регіонів є достатньо скромним. Не виключено, що затримуватися в ньому надовго регіонали не збираються і уже після парламентських виборів спробують підшукати собі пристойніше приміщення.

 

Обласна та міська організації УНП «прописалися» у Народному домі ще років десять тому. Останнім часом приміщення Народного дому перетворилося на своєрідну штаб-квартиру. Саме сюди у післяробочий час та у вихідні навідується голова ОДА Василь Червоній. Та й у робочі дні біля Народного дому всякого цікавого автотранспорту не менше, аніж біля облдержадміністрації. Кажуть, що саме сюди приїжджають шукати ключ до серця Василя Червонія.

 

Найпотужнішими політичними силами на Тернопільщині є НСНУ та блок Юлії Тимошенко. І якщо другі своє місцезнаходження з часу президентських виборів не змінили, то пропрезидентська партія змінила адресу. Донедавна вона знаходилася у невеличкому приміщенні біля пам’ятника І. Франку. Але влітку НСНУ переїхала у доволі дороге приміщення на майдані Волі. Два просторих приміщення нині стали штабом партії. Мають партійці окремий вхід з вулиці.

 

Цікаво, що в цій же будівлі знаходиться офіс опозиційної до влади партії СДПУ (о) – на другому поверсі. Вони займають три невеликих кімнати вже кілька років і попри дорогу орендну плату, як запевнили у партії, змінювати адресу не збираються.

 

У Львові завжди і при будь-якій владі усі політичні сили намагалися представити себе з розмахом і помпезно. Партійні офіси обласних організацій завжди облаштовувались у центральній частині міста. Столиця ж Галичини!

 

Наприклад, «Наша Україна» під час президентських виборів у 2004‑ му тулилася разом з ПРП у будинку в проїзді Крива липа, 9/1. У період президентських перегонів у цьому будинку був і адміністративний апарат, і мозковий штаб, з якого керували усіма процесами виборів на Львівщині. Якби тоді Мельниченко поставив тут свої «жучки», то сьогодні на основі тих плівок можна було б написати сценарій революцій, які з невеликими змінами ще можуть відбутись у сусідніх не надто демократичних державах. Отож, зважаючи на вагомість рішень, що ухвалювались у цьому будинку в передвиборчий час, до нього були прикуті погляди і прихильників, і опонентів. Останні, очевидно, щоб привернути ще більшу увагу, обмалювали його свастикою. Причетних до цього вандалізму, звичайно, не знайшли. Конкуренти, зокрема СДПУ (о), на кого падала тінь, відкидали причетність до цієї акції. Свастику змили, фасад з одного боку побілили. А з іншого боку він і дотепер, як бачимо, увесь у цитатах. «Ми не почуємо правди, якщо самі її не будемо говорити» (Публій Сір) – це вже написи прихильників. Без драбини, звичайно, той «хтось» не зумів би так майстерно написати стільки цитат з висловлювань відомих античних і сучасних політиків. Зрештою, ці написи тепер ще не поспішають змити чи забілити. Але, зважаючи на те, що євроремонт усередині відбувся на третьому поверсі і, очевидно, буде опускатись нижче, то фасад також потребуватиме євровигляду. А, можливо, партійці сподіваються, що ці написи ще відіграють якусь роль і на виборах наступного року. Сьогодні у цьому приміщенні офіс міської організації НСНУ. Згідно з даними, почерпнутими з сайту ЛОО НСНУ, офіс ЛОО – поряд, під шостим номером.

 

Офіс ЛОО СДПУ (о) залишився також на своєму місці по вул. Саксаганського, 3 в одному будинку з «Брокбізнесбанком». Червону троянду і напис червоними літерами над входом у приміщення видно здалеку. От лиш, тут також хтось «пройшовся», скоріш за все, запальничкою по вивісці.

 

Народна партія також залишається у тому ж приміщенні по вул. М.   Вороного, 3 впродовж п’яти років. Змінилася лише вивіска з «Аграрної» на «Народну», біля якої облітає фарба.

 

Партія «Батьківщина» також у своєму насидженому приміщенні по вул. Івана Франка. Щоправда, на краще змінилася внутрішня частина: тут відбувся євроремонт.

 

Навіть побіжне дослідження партійних офісів переконує, що завжди престижно репрезентували себе у різні часи в регіонах все-таки провладні політичні партії. Сьогодні з впевненістю можна стверджувати, що нічого не змінилося.

 

В. Бурченя, В. Данильчук, В. Капусняк, І. Марцінковська, М.Пендерецька, Л.Подоляк

 

«СТАТУС»

 

«Обсудить на форуме Силы Народа»