За даними Держкомстату у 2013 році українські рибалки виловили 216 тис. тонн риби, після анексії Криму в 2014 р. вилов скоротився до 93 тис. тонн, а в 2015 році вилов склав рекордно низький показник - 89 тис. тонн риби, повідомляє прес-служба Асоціації рибалок України.

"Здавалося б, у цій складній ситуації, коли вилов у внутрішніх водоймах впав, а імпортна рибна продукція стає через стрибки валюти не по кишені українцям, необхідно особливу увагу приділити розвитку інтенсивного рибництва. Але зрушення на краще на цьому напрямку не спостерігаються. Швидше навпаки, ситуація ускладнюється",- йдеться в повідомленні.

Асоціація рибалок України, звертає увагу, що потенційні можливості країни, налічують 73 тис. річок, 40 тис. озер, 1100 водосховищ, понад 400 тис. ставків, плюс два моря використовуються все гірше і гірше, а то і на межі злочину. Щоб зберегти галузь, її потрібно терміново переформатувати, спираючись на розвиток Аква і Морікультур.

«Тим більше, що такі напрямки повністю відповідають Програмі сільськогосподарської організації ООН (ФАО) - говорить голова Асоціації рибалок України Олександр Чистяков - Відповідно до неї ,до 2020 р споживчий кошик населення планети на 65% буде наповнюватися штучно вирощеною рибою, і тільки 35% буде з дикої природи, включаючи вилов в океанах, морях і річках».

Згідно з інформацією Держрибагентства, із 1млн. 300 тис. га українських прісноводних водойм, тільки 250 тис. га, придатні для розведення риби. Але, з них використовується лише 60%, та й то вкрай неефективно, вирощується в середньому менше 4 центнерів риби з гектара, при тому, що застосування інтенсивних методів, використовуваних країнами ЄС, дозволяє отримувати близько 30 центнерів з гектара.

Рибництво у внутрішніх водоймах замість того, щоб почати замінювати привізну рибу вітчизняної, демонструє повну неспроможність. У 2015 році рибоводами за офіційними даними було вирощено всього 18 тис. тонн товарної риби і близько 6 тис. тонн малька для зариблення вітчизняних водойм. Це менше 5% від всієї рибної продукції споживаної в Україні за рік. Основними причинами цього є: крайня заплутаність і не узгодженість між собою нормативних документів, що дозволяють взяти в оренду водойму для рибництва, непомірне оподаткування, висока орендна плата за землю Водного Фонду, відсутність пільгового кредитування на довгострокову перспективу (адже для виросту риби потрібен час), дорожнеча і малий асортимент вітчизняних кормів і тотальна чиновницька корупція, що обкладає фермера непомірними оброками.

Сьогодні близько 60% всіх господарств задіяних в аквакультурі не мають повного пакету документів, які дозволяють їм цю діяльність. Оформити їх практично неможливо - це як пройти всі кола пекла. У 2013 році Кабмін прийняв Постанову «Про єдиний типовий договір оренди водойм для цілей Аквакультури». Цей документ повинен був нормалізувати і виправити різночитання в нормативних актах, і цим дати поштовх розвитку вітчизняного рибництва. Але, вийшло якраз навпаки ... І на сьогоднішній момент, за ці три роки з даного «типового договору» було взято ... всього 69 водойм по всій країні. Рибоводи називають «смертю» цю кабмінівську Постанову, яка поставила жирний хрест на майбутньому української Аквакультури.

Так що немає нічого дивного, що сьогодні наші прилавки на 85% заповнені імпортною продукцією, а рибопереробні вітчизняні заводи працюють в основному на імпортній сировині. Єдиний вихід - штучне вирощування риби, виявилося недосяжним. За прогнозами експертів, українські рибоводи могли б вирощувати близько 200 тис. т. риби на рік.

"Прикро, що знання і досвід українських рибоводів дозволили підняти рибні галузі багатьох країн, а деякі з них - вивести в світові лідери, а на батьківщині ці професіонали не затребувані, - говорить Олександр Чистяков. - Закони потрібно писати для галузі і людей, а не проти них. Сьогодні ж нормативні документи створюються з можливістю лазівок для корупції. Не треба «допомагати» рибництву. Якщо чиновники не будуть заважати, то вітчизняні рибоводи виростять таку кількість риби, що це дозволить піти від імпортної залежності і наповнити ринок екологічно чистим рибним продуктом вітчизняного виробництва. Для того щоб підняти аквакультуру необхідні сміливі, революційні рішення. Напівзаходами нічого не добитися. І благо, що приклад є з кого брати. Потрібно на українські водойми перенести досвід країн, які за короткий проміжок часу вийшли на передові позиції в світі".

agronews.ua