Скарб. Коли чуєш це магічне слово, то одразу згадуєш улюблені у дитинстві книжки про скарби на загублених у океанських просторах островах, таємничих печерах чи стародавніх замках та фортецях. Скарби - один з найпоширеніших сюжетів легенд та переказів, які можна почутимайже у кожномустаровинному місті чиселі. Чимало вигадок про різноманітні скарби пов'язано і з Черніговом.

Вже не одне покоління чернігівців чують розповіді про скарб гетьмана Івана Мазепи, який нібито схований у підвалах будинку полкової канцелярії, про коштовності легендарного розбійника Малєя, що закопані у печерах Болдіних гір, про золото полковника Павла Полуботка, пошуками якого переймалися ще у позаминулому столітті. Все це красиві вигадки, а чи знаходили у нашому стародавньому місті справжні клади, якими прийнято називати старовинні коштовності? Так, знаходили і багато.

Саме про окремі з них ця розповідь. 1821 року на околиці Чернігова, на березі річки Білоус, було знайдено золотий змійовик вагою 200 грамів з грецькими та руськими написами. Знахідка цієї коштовної давньоруської речі одразу привернула до себе увагу вчених-істориків, які охрестили її «чернігівською гривною».

Було висловлено припущення, що змійовик належав чернігівському князю Володимиру Мономаху, який нібито загубив його під час полювання. Це круглий диск, прикрашений з обох боків рельєфними зображеннями та написами. З одного боку до кола вписана постать архангела Михаїла у візантійському імператорському вбранні, а на зворотному - голова медузи в оточенні десятьох змій.

Остання композиція характерна для окремого типу медальйонів, від чого вони і отримали свою назву. Значно частіше знаходили старовинні коштовності у самому місті. У 1848 році поблизу кургану Чорна могила був знайдений скарб, який складався з золотих браслетів та перстнів, п'яти срібних підвісок і 57 позолочених бляшок для поясу. Є відомості і про сундучок з золотими прикрасами, який знайшли у ті ж часи поблизу Єлецького монастиря. Нажаль, подальша доля цих речей невідома. 15 червня 1878 року місцева жителька В.И. Велічковська на березі Стрижня, неподалік від сучасного художнього музею, знайшла 9 срібних гривен -злитків коштовного металу вагою близько 200 грамів кожна.

Такі злитки використовувалисьудавньоруські часи як гроші. Цікаво, що 7 зі знайдених гривен відносяться до чернігівського типу. Це був справжній скарб, наукове значення якого набагато перевищувало ціну самого металу. Навіть зараз у музеях всього світу нараховується тільки 125 цих унікальних стародавніх грошових одиниць. Того ж року неподалік від Єкатеринінської церкви відкопали два срібних колти та браслет зі змієподібними кінцями, які поповнили фонди Московського історичного музею.

Минали роки, і чернігівська земля дивувала любителів історіїновими скарбами. 24січня 1883 рокупід часкопання могили для померлого протоієрея Пулковського біля Борисоглібського собору, робітники випадково натрапили на скарб давньоруських прикрас із золота та срібла. Знахідки були передані до Ермітажу, а кафедральному собору виплатили у винагороду 600 карбованців - велику на той час суму.

Минуло тільки 4 роки і Ермітаж отримав ще один подарунок від стародавнього Чернігова. Це також були ювелірні вироби з золота та срібла, які знайшли під час земельних робіт на Олександрівскій площі селяни Ющенко та Красножон. На цей раз винагорода виявилась меншою, але для простих землеробів і 200 карбованців були великими грошима. Нажаль, не всім стародавнім коштовностям поталанило опинитися у музейних колекціях. Багато з них спіткала інша доля.

Прикладом можуть стати давньоруські гривни, знайденіу 1938 році на городі будинку №39 по вул.Толстого. Хлопці, які їх відкопали не зрозуміли наукового значення цих унікальних пам'яток старовини і не передали їх до музею, а згодом гривни загубилися. А ось учні середньої школи № 1 Мишко та Володя виявились більш обізнаними у історії. Улітку 1957 року на розі вулиць Комсомольська та Щорса почали копати котлован для будівництва нового будинку. Хлопці спостерігали за роботою екскаватора і раптом помітили у землі щось металеве. Знайдені речі віднесли до історичного музею.

Фахівці одразу оцінили значення знахідки. Серед принесених предметів особливу увагу привернули золота кришка посудини вагою 400 грамів та срібна ваза першої половини 12 століття з орнаментом, виконаним золоченою черню. Треба зазначити, що скарби знаходили не тільки випадково. Іноді щастило і археологам. У 1957 році під час розкопок у Борисоглібському соборі був знайдений скарб золотих речей 12 століття. До його складу входило 11   сережок, 4 ланцюжка, 2 обручки та 2 срібних браслета.

Були ще два скарби, які на щастя одразу потрапили до рук археологів. Перший з них відкопали у 1984 році під час дослідження залишків давньоруських кам'яних воріт на стародавньому чернігівському дитинці. Він складався з срібної посуди та прикрас, які, вірогідно, були сховані мешканцями міста під час монголо-татарської навали. Другий знайшли у 1999 році у районі вулиці Мстиславської. До його складу входило 16 срібних гривен загальною вагою близько 3 кілограмів.

Инф.siver.info