Пропонуємо читачам здійснити невеличку подорож у історію і подивитися, як обирали органи самоврядування в губернському центрі позаминулого століття, коли Чернігів входив до складу Російської імперії. 16 червня 1870 року імператор Олександр Другий затвердив виключно важливий законодавчий акт - так зване, «Міське Положення».

Згідно з ним, Міські Думи повинні були формуватися не на засадах станового представництва, як це було раніше, відповідно «Жалуваної грамоти містам» 1785 року, а обиратися. В грудні 1870 року був обраний склад першої Чернігівської міської Думи, яка протягом наступних чотирьох років повинна була, згідно «Положення» опікуватися та розпоряджатися міським господарством і благоустроєм. За існуючим у той час законодавством, виборчими правами наділялися російські піддані чоловічої статі, які досягли 25 річного віку і проживали у конкретному населеному пункті не менше 2 років. Вони обов'язково повинні були володіти нерухомим майном та своєчасно сплачувати податки до місцевого бюджету.

Участь у голосуванні брали не лише фізичні особи, а і юридичні, у тому числі церкви та монастирі. Виборчі права вони реалізовували через своїх представників. Якщо власниками нерухомого майна та платниками податків ставали особи неповнолітні, чи недієздатні, то від їх імені теж виступали офіційні представники, зареєстровані у нотаріальних конторах. Так голосували і жінки, які мали нерухомість.

 А ось наймані робітники та представники інтелігенції, що проживали у орендованих квартирах, прирівнювались до злодіїв чи позбавлених духовного сану, бо брати участі у виборах вони не мали права. Із зрозумілих причин не голосували губернатор та члени губернського правління, а також службовці поліцейського відомства.

Всі виборці ділилися на три групи (курії) в залежності від обсягу «сплачиваемых» податків. Зрозуміло, що до першої входили найбільш заможні мешканці Чернігова, а до третьої дрібні платники податків. Але, не дивлячись на те, що кількість останніх майже у 25 разів перевищувала представників першої групи, число депутатів від них було однаковим.

Це, безумовно порушувало принцип представництва на пропорційній основі. Подивимося, яким був склад Чернігівської міської думи першого скликання. Із 42 обраних гласних - 18 були купцями, 15 чиновниками, 2 лікарями, 1 священиком, ще 6 місць розподілялись між відставними офіцерами (з дворян) та іншими мешканцями міста.

Перше засідання, обраної по новому закону Думи, відбулося 17 грудня. Спочатку депутати були приведені до присяги та запрошені до виконання своїх обов'язків. Після цього народні обранці приступили до виборів міського голови. Цікаво, що вже тоді, дехто намагався купувати важливі виборні посади для потрібних людей. Так під час виборів 17 грудня купець та почесний громадянин Чернігова П.П.Цвєт запропонував 10 тис. карбованців для створення міського банку, якщо головою буде обрано титулярного радника Карпинського. Але більшість депутатів не сприйняли цієї пропозиції і на посаду «мера» 24 голосами проти 18, обрали Я.А.Селюка, який, до речі, теж був купцем.

Тоді ж сформували і виконавчий орган Думи - Міську Управу, до складу якої крім голови увійшло 8 осіб, які не обов'язково мали бути гласними. Були обрані і кандидати у члени Управи в кількості 3 осіб. З 9 членів Управи заробітну платню мали право отримували тільки 4 особи: голова - 1500 карбованців, міський секретар - 900 крб. і два члени управи - по 600 крб. на рік.

Слід підкреслити, що обраний міським головою Я.Селюк, після затвердження його на посаді Міністром внутрішніх справ, відмовився від посадового окладу, на умовах, що ці гроші будуть використані на потреби міста. На засіданні Думи 3 березня обрали робочі групи: 1. Комісія по оцінці нерухомого майна у складі 8 осіб; 2. Торгова депутація - 4 особи. 3. Члени у міське поліцейське управління - 2 особи. Нарешті, 23 березня були затверджені штати та кошторис канцелярії Управи. До її складу увійшло 7 штатних службовців: - Бухгалтер з річним окладом 500 крб. - Два його помічника з окладами 240 та 144 крб. - Дєлопроізводітєль господарського столу з окладом 300 крб. - Два його помічника - по 180 крб. - Архіваріус, він же регістратор отримував оклад у 200 карбованців на рік. На придбання меблів та канцелярських приладів було відпущено 367 крб. На цьому організаційний період завершився і перша обрана Чернігівська Міська Дума приступила до виконання своїх обов'язків.

Инф.siver.info