Тростянець - місто Сумської області на річці Боромлі було засноване в середині XVIII ст. козаками та селянами- втікачами з Тростянця теперішньої Вінницької області. За іншою версією назва "Тростянець" місцева й її пов'язують із найменуванням річки Тростянки, що протікає недалеко.

Перша писемна згадка про село Тростянець відноситься до 1660 р., коли тут збудували церкву. Село входило до Охтирської сотні Охтирського слобідського козацького полку. Полковник І. Перехрестов 1672 р. взяв у тимчасове користування великі земельні ділянки поблизу Тростянця, а 1685 р. закріпив їх у спадкоємне володіння. 1704 р. цар Петро І позбавив Перехрестова звання полковника через численні скарги козаків, а його землі конфіскував і пізніше передав іншому власникові.

Наприкінці XVIII ст. маєток у Тростянці переходить до князів Голіциних. Це був період активного садибного будівництва на Слобожанщині, коли великі поміщики створювали у своїх маєтках цілі ансамблі з палацевих, культових і службово-господарських споруд. Серед будівель садиби Голіциних був і Круглий двір, збудований 1749 р. Споруда мала вигляд фортеці з чотирма триповерховими наріжними вежами. Під час збройного нападу тут можна було витримати довготривалу облогу. Але використовувалася вона головним чином для виступів кріпосних артистів балету та цирку. Для тростянчан Круглий двір давно вже став символом міста. Його було зображено на пам'ятному значку, випущеному до 325-річчя міста, його ім'ям названо кафе-бар у центрі Тростянця, а віднедавна "Круглий двір" - це ще й назва місцевої газети. Вважається також, що саме в Круглому дворі був написаний перший симфонічний твір студентом Петербурзької консерваторії П. Чайковським, пам'ятник якому встановлено у міському парку.

У козацькі й царські часи Тростянець не мав власної символіки. З 1985 р. місто користувалося емблемою, розробленою JI. Шевченко та В. Харченком, що мала такий опис: "На щиті зображені три тростинки з листям, вигнутим у формі лука, розташованого на традиційному контурі щита з написом "Тростянець " у верхній її частині. В кольоровому зображенні - контури, листя, напис "Тростянець ", контури зовнішнього і внутрішнього щита, - кольору світлого золота, середина головок тростинок - оранжево-коричнева ".

Керівництво Тростянецької міської ради звернулося до Українського геральдичного товариства з проханням надати рекомендації щодо приведення символіки міста у відповідність до геральдичних правил, оскільки міська емблема містила низку порушень, зокрема, використання негеральдичних кольорів та назви міста у щиті, а також негеральдичний опис символіки. Тоді ж виникла ідея створити цілий комплекс символів та атрибутів самоврядування Тростянецької міської громади.

В основу сучасної символіки міста, затвердженої 25 жовтня 2005 р. (автор проектів - О. Лісниченко, геральдичну експертизу провів А. Гречило), лягла ідея емблеми 1985 p., а також зображення Круглого двору, як своєрідної історичної та культурної "візитівки" міста. Цей підхід видався розробникам найбільш вдалим, оскільки ці символи не застаріють і залишатимуться актуальними постійно і незалежно від зміни політики, структури промисловості чи стилю життя. Крім того, додання символіки Круглого двору сприяє популяризації цього унікального історико-архітектурного пам'ятника і розвитку туристичного потенціалу Тростянця.

Тепер на гербі Тростянця крім називного символу - трьох тростинок ("тростянець" означає болотисте місце, поросле рогозом чи очеретом) розміщено ще й стилізоване зображення фортеці, яке, крім усього іншого, виправдано для герба міста, що має 350-річну історію, пов'язану зі слобідським козацтвом.

Герб: щит хвилясто перетятий, у зеленому верхньому полі золота кругла фортеця з чотирма баштами, у срібному нижньому - три червоні тростинки з зеленим листям.

Великий герб Тростянця доповнено фігурами щитотримачів: з одного боку Архангел Гавриїл - духовний покровитель громади й символ Благовіщенського собору - найдавнішого й головного храму в Тростянці; а з другого - козак із прапорцем-значком Охтирського слобідського полку - образ першого поселенця й символ історичної спадщини слобідського козацтва. Під щитом - стрічка з написом "Тростянець" та датою "1660", прикрашена кленовим і дубовим листям.

Прапор: зелене квадратне полотнище з білим лапчастим хрестом з жовтою облямівкою між раменами (ширина рамен дорівнює 1/2 сторони прапора, ширина облямівки - 1/20 сторони прапора); у центрі - герб Тростянця (висота герба в картуші з міською короною становить 2/3 сторони прапора).

Крім герба і прапора розроблено також штандарт і пе­чатку міського голови. Штандарт: квадратне полотнище з закругленим низом, що складається з двох вертикальних смуг – зеленої та білої, у центрі - великий герб Тростянця. Печатка містить малий герб.

Инф.history.sumynews.com