Найбільшим багатством кожної нації є її науковий потенціал. У розвинених країнах прагнуть розвивати у молоді індивідуальні якості, адже не можна рівняти всіх під гребінку та навчати за однією системою. Європа, яку ми так багато ставимо в приклад і до якої ми так прагнемо давно перейшла на систему індивідуального оцінювання потенціалу кожного учня та студента. Програміст чи менеджер - це покликання, а не бажання батьків, які за часту нав’язують свою думку, за що діти розплачуються все життя. Кожна професія має ряд вимог як певного рівня знань, так і моральних якостей. Чи може соціопат стати хорошим менеджером із продажу? – звичайно ні, проте лише провчившись 6 років він це зрозуміє.
Із самої школи нас всіх ставлять під одну мірку, всім ставлять однакові вимоги, не даючи можливості розвивати свої природні можливості та індивідуальні якості. В боротьбі із корупцією ми ще далі знищили можливість індивідуального саморозвитку молоді. ЗНО - система, яка оцінює "визубрині" знання, вона не те, що не показує моральні якості та можливості розвитку майбутнього студента, вона створює певні обмеження для здібної молоді. 
По-перше. Молодь, яка займається дослідженням у певній галузі, ще зі школи має наукові розробки, здобуває перемоги у профільних олімпіадах стикається із тим, що оцінюють не їх знання, як майбутніх професіоналів у вузькій галузі, а їх порівнюють із загальним "стадом", де учень, зазубривши, може набрати більше балів, ніж винахідник та дійсно здібний учень.
По-друге. Система ЗНО не є панацеєю, яка викоренила корупцію. Зовсім недавно Генеральний прокурор Віктор Шокін звинуватив керівництво Центру оцінювання якості освіти у зловживанні службовим становищем, вчиненні низки тяжких злочинів, зокрема: зміна інформації на користь третіх осіб  та створення злочинного угрупування.
По-третє. Що робити тим абітурієнтам, яким не вистачає 0,5 бала по профільному предмету? Через підняту планку для вступу на певну спеціальність, університети пропонують вступати на іншу спеціальність і абітурієнт таке робить і не важливо, що він не бачить свого майбутнього далі у цій галузі.
Ось так і руйнується баланс ринку праці. Молодих людей зомбують всіх під одну копірку, забуваючи про талант, харизму та моральні якості. В країні створюється критична маса менеджерів, економістів та юристів, які після завершення навчання розуміють, що це не їх покликання, але вже пізно. Випускники, після завершення вишу, здобувають післядипломну освіту або просто йдуть працювати на базар.
Як абітурієнти сприймають вступну кампанію та ЗНО сьогодніАнна Шмалій:- ЗНО - це просто квиток на удачу. Одна людина може цілий рік вчити (так, як було це у мене) і здати погано, а інша цілий рік навіть не думати про ці тести і просто списати і отримати високий бал.- Чи вірите Ви в безкорупційність системи ЗНО?- Не те, що не вірю, я просто знаю, що можна підкупити.Людмила Плюшко:- Моє ставлення до ЗНО більш негативне ніж позитивне. Тому що воно не дає змоги об'єктивно оцінити знання учнів.- Чи вірите Ви в без корупційність системи ЗНО?- Ні.
За інформацією ресурсу repetitor.ua, багато людей, які вивчали тестологію, щороку б’ють на сполох. На їх думку, в тестах виявляється не знання, а логіка. Також у тестуванні наявні некоректні вирази чи фрази, що колись були затверджені у міністерських книжках.Проте це ще не все, однією із головних проблем ЗНО є непрозора система підготовки. Ось уже який рік очільники УЦОЯО годують суспільство сніданками про створення банку питань. У житті ж ми не маємо нічого кращого, аніж безглузді «індивідуальні комплекти підготовки», затверджені Міносвіти і ще книги декількох видань, які не мають жодного стосунку до реального тестування, бо їх пишуть автори, недотичні до ЗНО і їх не схвалює міністерство. Це ненормально, що досі не існує офіційних списків джерел підготовки до ЗНО.
Цьогорічним сюрпризом для абітурієнтів стала система пріоритетів. Саме навколо неї виникало багато суперечок та непорозумінь. Не розібравшись із цією новацією, абітурієнти піддались на хитрощі від представників приймальної комісії, які з упевненістю запевняли: «Це дрібниця, якщо прийшли до нас першими – то ставте перший пріоритет». Більшість абітурієнтів так і робили, втративши можливість навчатись у ВУЗі, який був насправді пріоритетним.
Згадується як кілька років тому працював Громадський рух «Відсіч» щодо захисту системи ЗНО. Вони як підсмалені носились по Вінниці і заклеювали все навколо так званими «листівками», сміття після них було навіть більше, ніж після виборів! Ярина Чорногуз (представник «Відсічі») особливо запам’яталась своєю неадекватною поведінкою та бажанням просто пропіаритись на нашумілому Законі. Але чого вони добились? Сьогодні ЗНО критикує кожен другий абітурієнт, батьки витрачають кожного року десятки тисяч гривень на те, щоб учні зубрили тести, а не розвивались у бажаній галузі, на верхівці УЦОЯО для своїх процвітає корупція, система не може оцінити індивідуальні якості та здібності абітурієнта.
Якщо і надалі ми будемо рівняти всіх учнів під одну гребінку – через декілька років будемо мати стадо сірої маси, яка не знайшла себе в цьому світі.