Наразі туристична галузь не може ефективно впливати на економіку Києва. За наявності понад сотні готелів різних форм власності, розрахованих на 16 тисяч відвідувачів, місць часто не вистачає.
Брак номерів підвищеної комфортності особливо відчувається під час масових заходів. Саме цій проблемі та пропозиціям, які надійшли на адресу уряду від тисячі ста столичних підприємств щодо ефективного економічного розвитку міста і країни, було присвячено виїзне засідання Київської торгово-промислової палати, що днями відбулося у готелі “Русь”.
— За європейськими нормами забезпечення столиць цими закладами,— наголосив президент Київської торгово-промислової палати Микола Засульський,— нам бракує десь одиниць сорок, з яких три-п’ять мають бути п’ятизірковими, два-три конгрес-готелі, 20—25 — чотиризіркові і решта — тризіркові.
Заповнювати їх допомагатиме не лише туристична галузь, хоча й вона останнім часом цьому істотно посприяла: на третину зросла кількість країн, звідки до нас їдуть гості. Все більше ділових людей приваблює до Києва бізнесова та виставкова діяльність. Особливо це стало помітно після уведення в дію двох великих комплексів: “КиївЕкспоПлаза” на Нивках та Міжнародного виставкового центру на Броварському проспекті. У готелях, що сусідують з ними, кількість відвідувачів зросла на 20—30 відсотків, а під час виставкових заходів вільних місць там не буває. Наскільки істотно це впливає на результати їхньої фінансової діяльності свідчить той факт, що середня річна завантаженість тут зросла до 70 відсотків, тоді як по місту вона тримається на рівні 54.
— Галузь потребує інвестицій для того, щоб зводити нові готельні комплекси і реконструювати старі, підвищувати рівень послуг,— заявила директор відкритого акціонерного товариства “Русь Інтернешнл” Віра Байдан.— Навіть за наявності таких готелів, як наш, де понад 400 номерів на 830 осіб, все одно гостьових номерів підвищеної комфортності в центрі столиці бракує.
Задля того, аби ефективніше розвивати як готельне господарство, так і інші галузі економіки, столична торгово-промислова палата підготувала близько п’ятдесяти пропозицій, які посприяли б найповнішому використанню економічного потенціалу як нашого міста, так і держави. Спеціальна аналітична група, до складу якої входили виробничники, вчені, депутати, перед тим як подати документ до Кабінету Міністрів, згрупувала пропозиції за певною проблематикою і розробила конкретні заходи. Найбільший підрозділ припав на сферу оподаткування, котра істотно впливає на економічний розвиток будь-якого суб’єкта господарювання. Автори документа сподіваються, що до їхніх пропозицій уряд прислухається. До речі, деякі міністерства і відомства уже відгукнулися й готові співпрацювати.
— Це свідчення того, що разом ми — сила,— підсумував Микола Засульський.— Нині приймаємо до наших лав дев’ять нових організацій, які представляють різні галузі економіки (виробництво, сферу обслуговування, науку) і належать до різних форм власності. Серед новачків — Інститут газу, який одразу включається в роботу торгово-промислової палати.
Наступного тижня разом з Інститутом надтвердих матеріалів цей науковий заклад збирається влаштувати інноваційний ярмарок для київських підприємств, метою якого буде демонстрація науковоємних пропозицій вітчизняних вчених у сфері енергозбереження. Тим же, хто вже використовує новітні технології, на засіданні столичної торгово-промислової палати вручили її найвищу нагороду — знак “Золотий Меркурій”. Номінантами стали голова спостережної ради холдингової компанії “Артем” Герой України Олександр Качура та голова правління відкритого акціонерного товариства “Концерн Веркон”, депутат Київради Валентин Дрозденко.
Лариса ДАЦЮК, "Хрещатик", Кiyany.com.ua