5 серпня 1789 року указом імператриці Катерини Другої у Чернігові було започатковано «Головне народне училище», яке стало першим світським учбовим закладом міста. Розмістили його у будівлях, незадовго до того скасованого П'ятницького дівочого монастиря. Одночасно створили і так зване «Мале училище».

Діяло воно під егідою «Головного» і знаходилося на тому ж подвір'ї. У 1802 році в Російській імперії створюється міністерство народної освіти. За розробленою ним у 1803 році програмою, було встановлено чотири типи учбових закладів: училища парафіяльні; повітові, губернські чи гімназії; університети. Згідно цієїпрограми, за ініціативою малоросійського генерал- губернатора князя Куракіна «Головне народне училище» перетворюється на чоловічу гімназію.

Плануючи розпочати учбовий процес ще узимку 1804 року, Куракін віддає для її розміщення садибу, яка була відведена для його особистого помешкання на лівому березі Стрижня біля Московської площі (на розі сучасних вулиць Шевченка та Молодшого). Директором новоствореного учбового закладу був призначений Микола Марков. Йому і довелося здійснювати добудову та обладнання відведених для гімназії споруд. У 1805 році головний дерев'яний корпус з двома залами, класними кімнатами та бібліотекою відкрив свої двері першим гімназистам. Після цього, протягом п'яти років директору довелося займатися переносом на гімназичну садибу будівель скасованого «Головного народного училища» для облаштування у них повітового. Його планувалося створити тут на базі колишнього «Малого».

Але сталося це вже після смерті Маркова, аж 8 березня 1834 р. Чернігівська гімназія працювала на території садибі генерал-губернатора до 1821 року, а потім була переведена в новий 3-поверховий кам'яний будинок, споруджений на Валу для цивільного чернігівського губернатора (сучасний історичний музей). У 1854 році поруч звели ще один гімназичний корпус, який було зруйновано вже під час Великої Вітчизняної війни.

Спочатку гімназія була лише чотирирічною. Згодом термін навчання збільшився до семи років, а у 1915 році вона мала вже вісім основнихта два підготовчих класи, у яких навчалося 697 хлопчиків. Навчання було платним і обходилося батькам гімназистів у 70 карбованців на рік. Майже одночасно з чоловічою гімназією у Чернігові почав діяти ще один учбовий заклад - Ремісниче училище, теж чоловіче.

Воно було урочисто освячено 1 травня 1804 року разом з новоствореним Будинком для виховання збіднілих дворян. Чернігівське ремісниче училище створювалося для виховання та навчання нижчих верств населення чернігівської та полтавської губерній. Підлітки від 12-ти до 15-ти років отримували у ньому спеціальності слюсаря, токаря, теслі, кравця, а також освоювали різьблення по дереву. Слід відзначити, що це був один з перших учбових закладів подібного типу у Європі. Спочатку він мав лише 35 учнів, але згодом їх кількість збільшилася до 96 осіб.

Цікаво, що вже через рік після відкриття ремісничого училища, князь Куракін дозволив приймати до нього і дітей кріпаків, якщо на це був дозвіл їх власників і якщо вони забезпечували своїх холопів продуктами харчування на час навчання. Всі вихованці училища жили у влаштованому при ньому інтернаті. Термін навчання складав 6 років. У1847 роціу місті створюєтьсятакзване ланкастерське училище, у якому навчання здійснювалося за методом англійця Ланкастера. Це був метод, при якому кращі учні займалися репетиторством з відстаючими та вчили молодших учнів. Знаходився цей учбовий заклад у кам'яному одноповерховому будинку, який зберігся і знаходиться зараз за адресою вул. Горького, 5.

Розвиток суспільства вимагав покращення жіночої освіти. Два існуючих у місті приватних дівочих пансіони вже не відповідали сучасним потребам. З цього приводу, за ініціативою чернігівського губернатора князя Голицина, 15 жовтня 1865 року у губернському центрі створюється першорозрядне жіноче училище у складі чотирьох класів.

На час відкриття у ньому нараховувалось лише 73 учениці, але до кінця учбового року їх кількість зросла до 108. Спочатку перший чернігівський жіночий учбовий заклад містився у приміщенні колишнього ланкастерського училища. Але число дівчат, бажаючих отримати середню освіту, швидко зростало. Тому у наступні два роки були відкриті 5-й та 6-й класи, а у центральній частині міста (на Валу) звели новий дерев'яний одноповерховий учбовий корпус. Після цього стало можливим у 1869 році відкрити сьомий підготовчий клас. У 1871 році училище нарешті отримує статут 7-класної жіночої гімназії.

В цей час у ній налічувалося 214 вихованок, серед яких були представниці різних верств населення. Але і нове помешкання невдовзі виявилося тісним для швидко зростаючого учбового закладу, який починаючи з 1877 року складався вже з восьми класів. Тому, після кількох реконструкцій існуючих приміщень, наглядова рада прийняла рішення про чергове будівництво, яке було завершено у 1899 році. Отримавши просторий кам'яний будинок, у якому зараз розташований художній музей, чернігівська жіноча гімназія збільшила кількість своїх вихованок. У 1915 році вона мала вісім основних і два підготовчих класи, у яких одночасно отримували освіту 840 юних мешканок Чернігова та інших населених пунктів губернії.

Створення жіночої гімназії, яке відбулося одразу після скасування кріпацтва, стало важливим етапом у справі розвитку освіти на Чернігівщині. З цього часу право вчитися отримували усі верстви населення, що в свою чергу вимагало відкриття нових учбових закладів. У другій половині дев'ятнадцятого століття мережа учбових закладів у головному місті чернігівської губернії не тільки розширилася, а і набула більшоїякості.

По-перше, нові часи вимагали все більше досвідчених спеціалістів, а по-друге, самі учбові заклади, кількість та рівень освіти у яких постійно зростав, потребували створення належної системи первинної шкільної підготовки. Розвиток медицини вимагав збільшення кількості не лише лікарів, а на сам перед - середнього медичного персоналу.

Саме з цієї причини у 1868 році в Чернігові засновується фельдшерська школа - середній спеціальний чоловічий учбовий заклад, з терміном навчання три роки. Містилася вона натериторіїземської лікарні і до 1917 року підготувала 764 спеціаліста. Якщо у гімназіях професійних вчителів вистачало, то у початкових школах кадрові питання стояли також дуже гостро. Для вирішення цієї проблеми у 1871 році була створена Чернігівська учительська семінарія. Але, нажаль, з причини занадто демократичних поглядів її педагогів та вихованців, у 80-х роках цей учбовий заклад закрили. У 1878 році у центральній частині Чернігова відчиняє двері жіноче «Бульварне училище», яке отримало свою назву завдяки тому, що було розташоване у кінці міського бульвару.

У 1888 році біля Театральної площі у приватному будинку Міська Дума започатковує Олександрівське ремісниче чоловіче училище, до якого приймалися хл опчики віком від 12-ти років, алетільки після отримання початкової освіти. Навчання у Олександрівському училищі було безкоштовним. Випускники отримували спеціальності коваля, слюсаря та токаря, попит на які у ті часи постійно збільшувався. У 1899 році для училища звели новий кам'яний будинок, а в 1904 році майстерню для відливки водогінних труб.

У 1893 році до 900-річчя хрещення Русі, на розі вулиць Гончої (Горького) та Зеленої було відкрито змішане міське Володимирське училище, а у 1898 році у Чернігові починають діяти педагогічні курси для вчителів народних училищ, жіночі кулінарні курси та приватні торговельні курси К.Д.Пухтинського. Потреби у комерційній освіті призвели до того, що у 1903 році Дума, при підтримці купців та повітового земства, створює міську торговельну школу, для якої у 1905 році зводить на розі Гончої та Богуславської вулиць двоповерховий цегляний будинок, який прикрашає стару частину міста і сьогодні. Ще дві старовинні учбові споруди збереглися на вул. П'ятницькій.

Зведені на початку 20-го століття для розміщення Гоголівського 4-го та 5-го жіночих професійних училищ, вони і у наш час не змінили свого освітянського призначення. Зараз у їх приміщеннях знаходиться Чернігівське медичне училище. Попит на середню жіночу освіту, призвів до того, що у 1907 році Н.Н.Заостровська заснувала у Чернігові приватне змішане училище 1 -го розряду, яке у 1910 році отримало статут гімназії. Розміщувався цей учбовий заклад у будинку на Шосейній вулиці поблизу готелю Бодаєва (зараз історичний факультет педагогічного університету).

Складалася ця гімназія з 8 основних, 2 паралельних та одного підготовчого класу, у яких в 1915 році навчалося 386 осіб. Навчання було платним і дорівнювало 30 крб. на рік у підготовчому класі і від 60 до 70 крб. у основних. У 1911 році неподалік від гімназії Заостровської у двоповерховому цегляному будинку розпочала діяти ще одна приватна жіноча гімназія.

Вона мала досить незвичайну для сучасного розуміння назву «Групьі родителей». Цей учбовий закладався з 7 основних та одного додаткового класу, у яких отримували освіту 340 дівчат, сплачуючи за це від 40 до 80 карбованців. Були у Чернігові і спеціалізовані навчальні заклади: школа сліпих, заснована у 1893 році, колонія для неповнолітніх злочинців (1895 р), школа глухонімих (1901 р). У 1894 році відкрилася школа підготовки кінно- поліцейських урядників, а у 1904 - приватне музичне училище К.В.Сорокіна. Тоді ж розпочав роботу і один з найбільш престижних учбових закладів міста - Реальне училище.

На відміну від гімназій, у яких перевага віддавалася гуманітарним дисциплінам, в реальному училищі викладали реальні науки, тобто ті, положення яких можна перевірити за допомогою дослідів - природничі, фізику, хімію, тощо. Знаходилося училище у спеціально зведеному для нього цегляному двоповерховому будинку на розі вулиць Гончої та Бульварної і у 1915 році складалося з семи основних та одного допоміжного класу, у яких нараховувалося 286 хлопчиків. Платня за навчання складала 75 карбованців на рік.

У 1908 році у Російській імперії було запроваджено закон про загальну початкову освіту. Згідно з ним, у шкільну мережу Чернігова були введені три міські трикласні училища та четверте зведене Гоголівське училище. У 1908 році у всіх початкових чернігівських школах навчалося 1624 підлітка. Але загальна кількість дітей шкільного віку у губернському центрі за офіційною інформацією складала 2327 осіб, що вимагало подальшого збільшення кількості навчальних закладів. У 1913 році на вул. Царській (К.Маркса) було засноване Перше чернігівське вище початкове чоловіче училище з чотирьох класів, розрахованих на 150 учнів, та Друге подібне училище на 98 учнів.

У 1915 році статут вищого початкового училища отримала двокласна жіноча парафіяльна школа. У цьому ж році для кращих учнів встановили стипендію І .Я Дуніна-Барковського, та відкрили педагогічний музей. А ще через рік у приміщенні торговельної школи розпочав навчальний процес новостворений Учительський інститут.

Инф.siver.info