На думку політологів, «необюрократія», що увійшла до «старого-нового» складу Кабміну, буде займатися стабілізацією, марнуванням власної репутації і, звісно ж, виборчою кампанією НСНУ.

 

Кабінет міністрів України поступово набуває завершеності. У зв‘язку з цим Центр досліджень політичних цінностей звернувся до політичних експертів із питанням: «Як Ви оцінюєте новий склад Уряду?»

 

 Дмитро Видрін (директор Європейського інституту інтеграцій та розвитку):

 

«Я уже много раз говорил и приводил сравнения, что для меня это правительство было бы логичнее называть «правительством вьетнамских космонавтов». То есть правительством тех людей, которым не дадут нажимать ни на экономические кнопки, ни на социальные рычаги, ни на политические педали, поскольку они будут получать по рукам и даже по ногам. Поэтому они вернутся из своего автономного политического вояжа, скорее всего, с большим количеством травм. А без рычагов, кнопок и педалей сегодня стабилизировать экономику невозможно. Правительство будет ненадолго, но жаль, что в этой ситуации некоторые люди потеряют свою репутацию. Но это неизбежно, они знали, на что шли. Сделать что-то путное, а тем более эффективное, им по определению не удастся, потому что управление находится совсем в других руках».

 

Олесь Доній (голова Центру досліджень політичних цінностей):

 

«Зараз на порядку денному для нового Уряду є питання політичної та економічної стабілізації. Від успіху або неуспіху Уряду Єханурова значною мірою залежать результати парламентських виборів для президентської партії НСНУ. З огляду на це новий склад Уряду має як плюси, так і мінуси. З одного боку, там є більше умовних «технарів», тобто тих, хто менше займається самопіаром, а звик працювати в системі існуючих координат «бюрократія-бізнес». З іншого боку? новий Уряд не є вже настільки новим. Якщо Єхануров обіцяв, що новий Кабмін зміниться на дві третини, то все вийшло з точністю до навпаки: він залишився на дві третини з тими самими обличчями. А значить, не можна сказати, що у відставку був відправлений «Уряд Тимошенко». Значить, у відставку була відправлена особисто Тимошенко, кілька наближених до неї персон і кілька одіозних персон із найближчого оточення самого Президента. До речі, щодо одіозних персон: дивним виглядає призначення Віктора Балоги, до якого є досить багато зауважень щодо «поєднання бізнесу та політики». Дивним також виглядає призначення відповідальним за стосунки з регіонами Романа Безсмертного, адже тоді можна відразу прогнозувати виникнення проблем саме у цій ділянці через певні властивості характеру пана Безсмертного.

 

Але, поза різними зауваженнями, новий Уряд Єханурова - це новий шанс для Президента України, і поки що цей шанс виглядає обнадійливим».

 

Юрій Якименко (директор політико-правових програм Українського Центру економічних і політичних досліджень ім. О. Разумкова):

 

«На мій погляд, склад уряду підтвердив прогнози щодо принципів його формування. По-перше, до нього не увійшов практично ніхто з людей, які асоціювалися з політичними конфліктами, які були звинувачені в корупції чи в поєднанні бізнесу та влади, принаймні до цього часу. В ньому з‘явилися ті персоналії, які, в принципі, так само не є яскравими політиками, а є скоріше професіоналами чи технократами, і не претендують на якісь політичні ролі. З цієї точки зору склад уряду цілком прогнозований. Я думаю, що значних несподіванок очікувати від його діяльності не треба. Потрібно очікувати якраз стабілізації ситуації і її утримання до виборів. Як і передбачалося, це не уряд прориву, а уряд утримання ситуації, уряд стабілізації».

 

Вадим Карасьов (директор Інституту глобальних стратегій):

 

«По-перше, як старий-новий уряд. По-друге, як економічно-бюрократичний. По-третє, як уряд, що фактично буде займатися економічною стабілізацією, але й не полишати передвиборчі резони. Я не сказав би, що це уряд технічного плану, а от необюрократичного, неономенклатурного – так. Якщо попередній Кабінет Міністрів був революційно-політичний, то цей буде більш економічний, більш бюрократичний, і фактично призначення Сташевського, Буци, Яценюка, Саханя, не кажучи вже про самого Юрія Єханурова, свідчить про те, що Віктор Ющенко сьогодні на майданчику урядових посад та призначень розпочав будувати свою президентську бюрократію, завдання якої –створити більш міцне неономенклатурне підґрунття для президентської влади на рівні Кабінету Міністрів».

 

Михайло Погребинський (директор Центру політичних досліджень і конфліктології):

 

«Я оцінюю цей уряд як часткове виконання зобов‘язань, взятих на себе Президентом. Як компроміс в умовах, коли в нього немає підтримки в парламенті (більшості), і він просто мусить іти назустріч, скажімо, соціалістам. Як непослідовність при окремих призначеннях. Як збереження підозри в тому, що уряд спробує використати адміністративний ресурс на виборах для НСНУ, оскільки на ключових посадах, які потенційно можуть мати вплив на передвиборчу кампанію, є чільні представники НСНУ. І в той же час позитивно: звільнення людей, які не сприймалися громадськістю та елітою (міністр культури, Червоненко, Жванія). Я думаю, що ці звільнення достатньо символічні, і я їх сприймаю як позитив. Позитивно я ставлюся й до самого Єханурова. Потрібно менше популізму, розмов, спробувати більш професійно робити роботу. Але, цей уряд буде ще далі від очікувань людей, оскільки такий основний тренд очікування пов‘язаний саме з діяльністю Тимошенко. Це буде призводити до подальшого зниження рівня довіри до влади. В уряді немає таких людей, які можуть користуватися підтримкою широких верств населення. Все буде підкреслювати той висновок, що «все, що відбувалося на Майдані, втрачено, що все це не потрібно було». Люди утвердяться у своїй думці, що нікому довіряти не можна».

 

Володимир Полохало (керівник проекту «Політична думка»):

 

«Новий склад уряду я оцінюю так: ні прізвища, ні персоналії, ні загалом увесь склад не має суттєвого значення в контексті тієї парадигми, яку визначив Віктор Ющенко. У даному випадку, це абсолютно функціональний уряд у томі сенсі, що він створений на час виборчої кампанії. Це по-перше. По-друге, він створений на принципі лояльності міністрів і прем‘єр-міністра, насамперед до самого себе. По-третє, уряд має реалізувати ті обіцянки, які були дані Єхануровим від імені Президента фракціям і силам, що підтримали його в парламенті. В цьому сенсі він є функціональним, але у вузькому вимірі. У вимірі й критеріях, які сформував сам Віктор Ющенко. Завдання уряду полягає в тому, щоб він був сформований, і згладити наслідки політичної кризи, що виникла внаслідок відставки уряду Тимошенко. Важливим моментом є те, що відставка попереднього уряду була, насамперед, відставкою Юлії Тимошенко. Якщо говорити про парламентські перспективи уряду, то все ж таки ключова його роль – розподіл адміністративного ресурсу, а точніше акумуляція адмінресурсу на користь «Нашої України». Те, що залишився Роман Безсмертний, – свідчення цьому. Він разом із Єхануровим отримав важелі впливу на губернаторів».

 

Центр Досліджень Політичних Цінностей