12 жовтня в приміщенні інформаційної агенції „Укрінформ” відбулось засідання круглого столу на тему „”Зачистка” медіа-простору напередодні виборів”, організоване Громадською радою захисту свободи слова („Медіарадою”). В обговоренні актуальних проблем українських медіа взяли участь відомі медіа-експерти, політологи, політики, представники журналістських профспілок. Учасники круглого столу окреслили ряд „больових точок” українського медіа-простору.

 

 Зокрема, мова йшла про новий закон про вибори народних депутатів, „завдяки” якому фактично всі ЗМІ постають перед реальною загрозою закриття, якщо вони будуть надавати оцінки програмам політичних партій чи взагалі публікувати будь-яку інформацію, що може бути визнана недостовірною.

 

Крім того, на засіданні круглого столу жваво обговорювалась теми конфліктів між журналістами та керівництвом УТ-1, між Національною радою з питань телебачення та радіомовлення та українськими телеканалами і радіостанціями, питання монополізму „Волі”в сфері кабельного телебачення та наслідки таких процесів для свободи слова в країні.

 

„Мова йде не про звичайний переділ медіа- простору, а про „зачистку” напередодні виборів в інтересах певних політичних сил. Про це свідчать деякі тенденції: новий закон про вибори, особливо в пункті, де ЗМІ можуть бути закриті з досить сумнівних причин, конфлікт керівництва та журналістів УТ-1, спроби Нацради „засудити” телеканали КРТ і НТН, її конфлікти з телеканалом ТЕТ та радіостанцією „Гала-радіо”, рішення „Волі-кабель” про переведення комерційних телеканалів в цифрові пакети.„

 

Микола Княжицький, директор „Медіадому”:

 

„Я хотів би коротко окреслити ситуацію в медіа-просторі. Дуже важливим моментом для стабільності в цій сфері є незалежність Нацради від влади. Це означає, що в ній мають бути представники різних політичних сил та громадськості. А в нас вона представляє один клан, одну політичну силу. Президент чи Верховна Рада в будь-який момент може звільнити члена Нацради. Чи буде він приймати рішення, незручні для влади? Звичайно, ні. Наприклад, в Польщі каденція членів Нацради не співпадає з каденцією влади, що значною мірою позбавляє владу можливості впливу.

 

Актуальним на даний момент є питання діяльності Нацради, основна функція якої  - це видача ліцензій. Але ми бачимо таку ситуацію, що будь-який член Нацради не підписавши протокол може відмінити рішення. Для прикладу, візьмемо ситуацію з телеканалом НТН. Канал хотів отримати частоти через конкурс, але нинішній голова Нацради Шевченко не підписав рішення, тому канал подав в суд. Тепер вони судяться. До речі, схожа ситуація була „з плюсами”. Погодьтеся, незрозуміло, чому Нацрада видає ліцензії, а потім оскаржує їх видачу в суді. Виходить, в нас чиновники не несуть ніякої відповідальності, натомість її несуть мовники.

 

В той же час, наскільки мені відомо, є лист Віталія Шевченка до керівників телеканалів, в якому зазначається, що оскільки не врегульовано питання політичної реклами, то Нацрада просить обмежити її у час, коли не ведеться кампанія. Я вважаю це проявом цензури.

Далі. В Україні немає закону про кабельне телебачення. Натомість є монополіст – „Воля-кабель”. Згідно останнього рішення „Волі-кабель”, комерційні канали будуть переведені в в більш дорогі цифрові пакети. Таким чином, багато каналів не зможуть бути доступні для значної кількості населення. Що ми можемо отримати в результаті? Перед виборами ми стаємо заручниками монополії.

 

Конфлікт на НТКУ я вбачаю не в перетворенні форми власності, а виключно в сфері прав людей.

 

Ігор Шурма, депутат Верховної Ради:

 

„Я б хотів, як політик, зупинитися саме на політичному аспекті. Напередодні, парламентських перегонів ми бачимо, що створюються серйозні проблеми для ЗМІ через прийняття закону про вибори народних депутатів. Я, до речі, вносив поправки до закону, де пропонував взагалі виключити ці пункти з закону. На жаль, їх навіть не представили для голосування.

 

Напевно, влада повинна прийняти хоч якісь кроки, щоб уникнути конфлікту зі ЗМІ напередодні виборів. Наприклад, накласти мораторій на перевірку ЗМІ під час передвиборчої кампанії.  В регіонах варто було б заборонити ротацію керівництва районних газет, що також сприяло б об’єктивному висвітленню виборів.

 

„Зачистки” НТН, КРТ та ТЕТ, свідчать про те, що нинішня влада, на відміну від попередньої, використовує зовсім інші технології, зокрема, попередження та судову тяганину. Що стосується ситуації на УТ-1, то вона передовсім викликана тим, що телекомпанію очолив нефахівець в ЗМІ. Що ж, ми маємо владу яку обрали, з відповідною кадровою політикою. Напередодні виборів намарне сподіватись, що влада піде на створення суспільного телебачення.

 

Лишень спільними діями в парламенті та в суспільстві – ми можемо змінити ситуацію.

З проблемами треба звертатися до всіх без виключення політичних сил, бо вони діють згідно політичної кон’юктури, що сприятиме вирішенню проблем.

Антон Фінько, політолог:

 

„Декілька років тому ми говорили, що всі політичні події відтворюють те що відбувається в Росії. Мені здається, що зараз ми обрали іншу країну для наслідування - Грузію. Діяльність нової Нацради насправді почалася із загарбання приміщення Інституту філософії на Трьохсвятительській. В цілому виникають підозри стосовно незаангажованості цього державного органу, оскільки його основу складають представники однієї політичної сили. Таким чином, Нацрада навряд чи є плюралістичною структурою”.

 

Загалом, враховуючи останні події навколо УТ-1, рішення „Волі-кабель” ( яку можна назвати „Неволею”), можна говорити про те, що авторитарні тенденції в медіа-просторі посилюються.

 

ELCOMART Выборы 2006